Тема 1.2. Управління і структура

1. Зовнішнє середовище підприємства.

2. Поняття управління і його необхідність.

3. Функції управління.

4. Методи управління.

5. Виробнича структура.

6. Загальна структура.

І. Зовнішнє середовище підприємства

Результат діяльності підприємства в певній мірі визначається умінням адекватно сприймати зовнішнє середовище. Тому підприємству необхідна система управління, яка забезпечить пізнання цього середовища, вміння реагувати на його зміни і здійснювати вплив на внутрішню структуру підприємства.

П ідприємство, як галузева система, залежить від зовнішнього середовища в відношенні постачань виробничих ресурсів, а також споживачів продукції. Тому підприємство змушене реагувати і пристосовуватися до цього середовища, щоб функціонувати (вижити), зберегти ефективність та зберегти конкурентоспроможність.

Існує певна кількість факторів, на які виробнича система зобов’язана реагувати з ціллю свого виживання, а тим більш розвитку.

Фактори зовн. середовища поділяються на фактори прямого і побічного впливу. До факторів прямого впливу відносяться:

держава

постачальники

споживачі

конкуренти

Держава визначає (встановлює) правові норми функціонування підприємства. Воно являється найважливішим елементом зовн. середовища. Проводячи свою політику в області економіки, держава, звісно, впливає на діяльність підприємства. Так, наприклад, кожне підприємство має визначений правовий статус встановлений законодавством. Правовий статус визначає як дане підприємство може вести свою справу, які і в який строк повинно платити податки, збори… Повне регулювання і розвиток цивілізованих ринкових відносин серед конкурентів також регулюється державою. Існує система антимонопольного законодавства, яке встановлює визначені межі на тиск конкуренції на слабкі, тільки-но створені підприємства, на об’єднання підприємств з ціллю регулювання (курирования ) цін окремих видів продукції, сировини. Державне регулювання інвестиційної сфери. Держава за допомогою грошової і кредитної політики може впливати на зміни в співвідношенні і структурі інвестиційного попиту та пропозиції, а отже, на величину норми доходу, отримуваного від різноманітних фінансових активів. В основу проведення грошово-кредитної політики держави повинно бути покладено вплив на динаміку цін і рівень процентних ставок. З усього цього випливає, що держава (її органи) виступає регулюючою, захисною і керівною ланкою для підприємства. Ця роль може приймати різноманітні форми податкових пільг, субсидій, юридичного контролю на нерегулюючому ринку, ставки процента і т.п.

Під постачальниками розуміють підприємства і окремі особи, які приймають участь в матеріально-технічному обслуговуванні виробничої діяльності підприємств. Серйозними обмеженнями зі сторони постачальників можуть бути ціни на матеріальні ресурси, якість товарів, послуг, сировини, які постачаються, на договірні умови. Залежність між постачальниками і підприємствами визначається їх взаємними інтересами. Від ступеня узгодженості спільних інтересів підприємства і постачальників залежить успішна діяльність і першого, і другого. Система постачання підприємства потребує тісного взаємозв’язку з постачальниками, наслідуючи принцип “точно в строк”. Запаси зв’язують гроші, які доводитися витрачати на матеріали та їх зберігання, тим самим може знижуватися ділова активність підприємства.

Споживачі, вирішуючи які товари, яка продукція та послуги для них кращі і за яку ціну, визначають для підприємства кінцеві результати. Тим самим, необхідність задоволення споживачів впливає на взаємодію підприємства і з постачальниками матеріалів і трудових ресурсів. Підприємство, як правило, орієнтує збут своєї продукції (послуг) на крупні групи споживачів, від яких воно в найбільшій мірі залежить. В своєму існуванні підприємство побічно переслідує ціль створення споживача. Самовиживання і виправдання існування підприємства залежить від здатності знаходити споживача своїх товарів і послуг та задовольняти його запити.

Підприємство ринкової економіки знаходиться в змінному конкурентному середовищі. Вплив даного фактора на підприємство відбувається в декількох напрямках. Підприємству необхідно враховувати конкурентні сили, виявляти їх особливості і оцінювати інтенсивність. Основні напрямки конкуренції: серед покупців; зі сторони підприємств, що пропонують нові товари, які можуть замінити існуючі; загроза появи нових (потенційних) конкурентів; зі сторони постачальників, їх економічних можливостей і торговельних спроможностей. Сили конкурента визначають умови, в яких функціонує підприємство.

До зовнішніх факторів побічної впливу відносяться:

стан економіки

технічні фактори і технології

соціальні фактори

політичні фактори.

Стан економіки характеризується в основному традиційними категоріями: темпи економічного росту, платіжний баланс, рівень зайнятості. Гарантією успішного функціонування підприємства може бути його вміння інтерпретувати, аналізувати і прогнозувати тенденції в змінах економічного середовища і пристосовуватися до змін. Стан економіки впливає вартість усіх спожитих ресурсів і здатність споживачів формувати свій попит (платоспроможні потреби). При прогнозах економічного занепаду підприємство зменшує запаси готової продукції, скорочує виробництво (послуги) і чисельність працюючих. Стан економіки впливає на можливість підприємства щодо залучення додаткового капіталу, так як уряд регулює податки, грошову масу, ставку процента за кредит, намагаючись згладити наслідки погіршення економічної обстановки.

Технічні фактори і технології являються одночасно внутрішньою змінною підприємства і зовнішнім фактором великого значення. Технологічне середовище, в якому функціонують підприємства, має тенденцію до змін, удосконалення. Підприємство для успішного функціонування повинно пристосовуватися до технічних і технологічних змін і використовувати їх для отримання переваг серед конкурентів. Підприємства, що працюють за технологіями високого рівня швидко реагують на нові розробки і самі пропонують нововведення. Сили конкуренції стимулюють технологічний процес. Технологічні нововведення впливають на ефективність, з якою продукцію можна виготовляти і реалізувати, на швидкість старіння продукції, а також на те, якого роду послуги і нову продукцію очікують споживачі від підприємств.

Соціальні фактори визначають специфічні установки для підприємства. Підприємство функціонує в культурному середовищі, тому прийняті установки, життєві цінності і традиції впливають на успішність його діяльності.

Політичні фактори відіграють важливу роль, визначають політичну обстановку і ступінь стабільності суспільства. Тісно ув'язані з соціально-культурними факторами в країні, деякі сторони політичної обстановки являють для підприємства особливе значення. Ці настрої впливають на такі дії уряду, як оподаткування доходів, встановлення податкових пільг, законодавство по захисту споживачів, стандарти на чистоту навколишнього середовища, контроль цін та заробітної плати та ін. Велике значення для підприємств має фактор політичної стабільності, від якого залежить приплив капіталу (інвестицій) із-за кордону.