Іі. Основні напрямки нтр

Науково-технічна революція – це певна фаза НТП, коли відбуваються зміни технологічних способів виробництва, створюються засоби праці, а також нові форми управління ними, основані на нових принципах, розроблених наукою.

Основні напрямки НТР в промисловому виробництві:

• автоматизація, впровадження обчислювальної техніки;

• інформаційне забезпечення;

• проникнення науки в мікро- і макросвіт;

• створення високоефективних засобів праці і технологічних способів обробки виробу (маловідходні, безвідходні виробництва);

• відкриття потенційно безмежних джерел енергії (космічна енергія);

• створення високоефективної екологічної техніки (очисні споруди);

• використання лазерної, оптоелектронної, голографічної, мікропроцесорної техніки;

• автоматизовані системи управління виробництвом і його проектування (малолюдні та безлюдні вир-ва);

• різке скорочення строків практичного впровадження наукових винаходів;

• розвиток біотехнології і генної інженерії та інше.

Головна економічна особливість теперішнього етапу НТР – зрощування нових індустріальних технологій з мікроелектронікою і комп’ютерною технікою, що забезпечує при цьому випуск значного об’єму високоякісної новітньої продукції, яка користується попитом на світовому ринку і створює дохідність підприємства.

Напрямки НТР і НТП реалізуються на підприємстві в таких формах:

• оновлення і удосконалення форм і методів управління підприємством;

• створення товарної політики, зміна структури товарного асортименту, які забезпечують підвищення попиту і дохідності підприємства;

• впровадження більш удосконаленої технології виробництва;

• створення нових матеріалів і видів енергії, підвищення якості вже існуючих.

Ііі. Поняття та зміст інноваційних процесів на підприємстві

Особливе місце в напрямках НТП по праву належить нововведенням (інноваціям).

Інновації – знову створений матеріал, продукція або технологія, які вперше впроваджуються у виробництво. В це ж поняття укладається і організація або ж створення ринку для нового, вперше виробленого продукту.

Інновації – кількісні зміни у виробництві – можуть відноситися як до техніки і технології, так і до форм організації виробництва і управління. І перші, і другі тісно взаємопов’язані і являються якісними ступенями в підвищенні ефективності виробництва.

Інноваційна діяльність підприємства включає в себе випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології, реалізацію довготривалих науково-технічних програм, фінансування фундаментальних досліджень. Характерними рисами інновацій, які відрізняють їх від невеликих сугубо кількісних змін в технологічному оновленні виробництва, являються:

якісний стрибок у рівні техніки в результаті реалізації винаходів (критерій новизни);

значний економічний, соціальний та ін. ефект в результаті інновації (критерій ефективності).

Всю сукупність процесів і явищ, що відбуваються на підприємствах різних галузей н/г, можна умовно поділити на дві групи – традиційні і інноваційні. Інноваційні – розвиток н/г, його галузей і підприємств – на якісно новому рівні. Інноваційні процеси характеризуються сукупністю безперервно виникаючих у часі і просторі прогресивних, якісно нових змін.

Результатом інноваційних процесів є новини, а їх впровадження у господарську практику визначається нововведеннями.