V. Інвестиції: визначення, структура і напрямки використання.

Як показують розрахунки за тривалий період часу, в середньому приблизно одну третину обсягу фінансових коштів підприємств різних галузей економіки України становлять інвестиції (одноразові капітальні витрати).

Інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу (грошей) у підприємницьку діяльність з метою одержання певного доходу (прибутку).

Т ой, хто має капітал (гроші) і вкладає його у ту або іншу комерційну справу, називається інвестором, а сам процес вкладення капіталу – інвестуванням. У будь-якій підприємницькій діяльності інвесторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, тобто підприємства і окремі власники капіталу.

Фінансові інвестиції означають використання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, облігацій та ін. цінних паперів, що випускаються підприємствами або державою. В умовах ринкової економіки з фінансових інвестицій найбільш поширеним є придбання акцій з метою одержання щорічного дивідендного доходу.

Реальні інвестиції являють собою вкладення грошей в капітальне будівництво, розширення і розвиток виробництва, а як наслідок цих результатів – одержання набагато більшого прибутку. Такі реальні інвестиції ще називають виробничими; проте у практиці господарювання за ними закріпилась інша поширена назва – просто капітальні вкладення.

Капітальні вкладення являють собою періодично здійснювані довгострокові витрати капіталу на відтворення основних фондів і об’єктів соціальної інфраструктури підприємства. Розрізняють валові і чисті кап. вкладення. Валові капітальні вкладення – це загальна сума одноразових витрат капіталу на просте і розширене відтворення виробничих основних фондів та об’єктів соціальної інфраструктури, а чисті – витрати лише на розширене їх відтворення.

Чисті кап. вкладення = Кап. вкладення – амортизаційні відрахування

До складу кап. вкладень включають:

вартість будівельно-монтажних робіт;
вартість усіх видів виробничого устаткування, а також зараховуваних до основних фондів інструментів та інвентарю;
інші кап. витрати (вартість земельних ділянок, проектні роботи, науково-дослідні роботи, вартість придбаних патентів і ліцензій, вартість нетитульних тимчасових споруд, необхідних при будівництві виробничих об’єктів).

Зовнішні прямі інвестиції – це вкладення капіталу за кордоном, що за величиною становить не менше 10% вартості того чи іншого конкретного проекту, а портфельні – закордонні інвестиції розміром до 10% вартості здійснюваного за їх допомогою капітального проекту.

Vі. Оцінка ефективності капітальних вкладень

Економічна ефективність капітальних вкладень підприємства виражається, передусім, в економічних результатах, які досягаються від їх реалізації. Таким економічним результатом є приріст виробничих потужностей і основних фондів. Тому економічна ефективність капітальних вкладень вимірюється на основі порівняння їх величини з економічним ефектом, який був отриманий в результаті приросту.

У загальнюючим показником відносної економічної ефективності капітальних вкладень є строк окупності (Т_ок), або коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Е). Для галузей, підгалузей і господарських об’єднань:

;

К – капітальні вкладення;

Пр₁ – прибуток за останній рік запланованого періоду;

Пр₀ – прибуток в базовому році (останньому році передпланового періоду)

Для визначення фактичної ефективності капітальних вкладень економічний ефект від їх реалізації у вигляді приросту прибутку можна порівняти з величиною приросту ОВФ:

;

Ф₁ – розмір ОВФ на кінець аналізуємого періоду;

Ф₀ – розмір ОВФ в базовому періоді (на початок аналізуємого періоду).

З метою всебічного аналізу ефективності капітальних вкладень враховуються також показники, що відображають окремі сторони отримуваного ефекту: питомі кап. вкладення, капіталовіддачу, фондоємкість, фондовіддачу, с/в продукції та ін.

Питомі капітальні вкладення – це величина кап. вкладень, що припадають на одиницю введеної виробничої потужності або ж на 1 грн. випущеної продукції.