Іі. Принципи організації виробничого процесу

Виробничий процес базується на наступних принципах:

• принцип спеціалізації - обмеження різноманітності елементів виробничого процесу, передусім зменшення номенклатури продукції, що виготовляється на кожній ділянці підприємства, а також різновидів виробничих операцій, що виконуються на робочих місцях;

• принцип пропорційності. Основна вимога цього принципу та, що в усіх частинах виробничого процесу була узгоджена пропускна спроможність (однакова здатність виконання робіт і випуску продукції). Пропорційність досягається в тому випадку, коли продуктивність виробництва пропорційна обсягу виконаних робіт. Недотримання цього принципу веде до виникнення «вузьких місць» або неповного завантаження окремих підрозділів. Іноді пропорційність періодично порушується, внаслідок освоєння нових виробів, неоднакових темпів зниження їх трудомісткості. Це закономірний результат розвитку виробництва, який має бути передбаченим і планомірно усуненим.

• принцип паралельності - одночасне виконання окремих операцій і процесів. Дотримання цього принципу особливо важливе при виготовленні складних виробів, які складаються з багатьох деталей, вузлів, агрегатів, послідовне виробництво яких зайняло б багато часу;

• принцип прямоточності - це значить, що предмети праці в процесі обробки повинні пройти по всіх стадіях і операціях виробничого процесу за якомога найкоротшим маршрутом. Для дотримання цього принципу бажано цехи, дільниці, робочі місця розташовувати за ходом технологічного процесу, а допоміжні та обслуговуючі виробництва мають бути розміщені ближче до цих підрозділів, які вони обслуговують. Все це бажано планувати і передбачати ще в процесі планування будівництва підприємства, або в процесі реконструкції.

• принцип безперервності потребує мінімізації або повної ліквідації перерв між суміжними технологічними операціями;

• принцип ритмічності - робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції повинні здійснюватися за певним ритмом, повторюватися. За додержанням принципу ритмічності за рівні проміжки часу виготовляється однакова кількість продукції, забезпечується рівномірне завантаження робочих місць.

• принцип автоматичності - процес планомірної заміни праці людини на працю машин, автоматів. Дуже актуальним це є для виробництв із шкідливими умовами праці.

• принцип гнучкості - за даним принципом виробничий процес має оперативно пристосовуватися до змін організаційно-технічних умов, які пов’язані з переходом на виготовлення іншої продукції або її модифікації. Гнучкість виробництва дозволяє в найкоротші норми освоювати нові види продукції з якомога меншими витратами;

Всі ці принципи тісно пов’язані один з одним. Тому при проектуванні виробничого процесу необхідно враховувати дію всіх цих принципів. Але, поряд з цим, має в першу чергу вибиратись оптимальне рішення за критерієм економічної ефективності.

Ііі. Організаційні типи виробництва

Тип виробництва - класифікаційна категорія виробництва, яка враховує такі його властивості як широта номенклатури, регулярність, стабільність і обсяг випуску продукції.

Існують три типи виробництва:

1. одиничне виробництво - характеризується широкою номенклатурою продукції, малим обсягом випуску однакових виробів, повторне виготовлення яких як правило не передбачене;

2. серійне виробництво - характеризується обмеженою номенклатурою продукції, виробництво окремих виробів періодично повторюється певними партіями (серіями) і загальний їх випуск може бути достатньо великим;

3. масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою продукції але великим обсягом виробництва окремих виробів.

Крім цих трьох типів, окремо виділяють дослідне виробництво. В дослідному виробництві виготовляються зразки або партії виробів для проведення дослідних робіт, випробування, доопрацювання конструкцій. На основі проведених досліджень розробляється конструкторська та технологічна документація для серійного або масового виробництва.

За майже всіма характеристиками дослідне виробництво нагадує одиничне виробництво.

За ознаками типу виробництва можна характеризувати виробничі підрозділи від робочого місця до підприємства в цілому. Важливим при цьому є рівень спеціалізації робочих місць. Цей рівень можна визначити за допомогою коефіцієнта закріплення операцій.

К_з.о. - це середня кількість технологічних операцій, яка припадає на одне робоче місце за місяць.

m_і - кількість операцій, що проходить предмет в процесі обробки на даному робочому місці.

n - кількість предметів за найменуванням, які обробляються на даному робочому місці.

М - кількість робочих місць, для яких обчислюється коефіцієнт закріплення операцій.

Для кожного організаційного типу виробництва притаманні свої типи робочих місць:

1. робоче місце одиничного виробництва характеризується виконанням різних операцій над різними деталями з урахуванням технологічних можливостей устаткування;

2. робоче місце серійного виробництва характеризується виконанням операцій над обмеженою номенклатурою деталей, які періодично обробляються партіями;

3. робоче місце масового виробництва характеризується постійним виконанням однієї операції над одним предметом праці.

Тип виробництва істотно впливає на його ефективність. Від типу виробництва залежить виробнича структура підприємства і його підрозділів, вибір технологічних процесів, устаткування і оснащення, методів організації виробництва та управління.