Тема 23. Тенденції розвитку світового господарства.

ПЛАН.

1. Світове господарство і його структура.

2. Інтернаціоналізація виробництва.

3. Міжнародні валютні відносини.

ВАЖЛИВІСТЬ ТЕМИ: Національна економіка будь-якої країни є складовою частиною

світового господарства і багато в чому визначається тенденціями світових економічних процесів.

ЗАДАЧА УРОКУ: Розглянути сутність світового господарства, тенденції його розвитку, необхідність існування й удосконалювання.

1. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО І ЙОГО СТРУКТУРА.

Світове господарство - це сукупність, цілісна система національних господарств, зв'язаних

міжнародним розподілом і кооперацією праці, і, що знаходяться у визначених економічних взаєминах друг із другом.

Класифікаційну структуру світового господарства можна представити:

1. За рівнем економічного розвитку (виробництво валового внутрішнього продукту на душу населення)

2. За відтворювальною структурою (промисловість і сільське господарство)

3. По ступені інтеграції у світове господарство.

4. По функціонуванню регіональних і транснаціональних комплексів.

Світове господарство зв'язується:

1. Поділом праці і торгівлею;

2. Науково-технічною і виробничою кооперацією;

3. Валютно-кредитними відносинами;

4. Системами транспорту і зв'язку.

Основою взаємодії національних економік є зовнішньоекономічна діяльність різних держав.

ФОРМИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

1. Міжнародна торгівля;

2. Закордонні чи капіталовкладення вивіз капіталу;

3. Діяльність міжнародних економічних організацій;

Міжнародний поділ праці.

1. Розвиток міжгалузевої спеціалізації;

2. Розвиток внутрішньогалузевої спеціалізації: а) Предметної; б) Подетальной і технологічної.

ФОРМИ СУЧАСНОЇ МІЖНАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ:

1. Субпоставки; 2. Спільне виробництво; 3. Спільні підприємства.

МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ.

Виступає в двох видах: експорт і імпорт:

Сума експорту й імпорту одержала назву зовнішньоторговельного обороту.

На співвідношення імпорту й експорту впливає держава через тип зовнішньоторговельної політики: чи Фритредерство протекціонізм.

Фритредерство - це відкритий тип політики, що заохочує чи не перешкоджаючому чи вивозу ввозу товару.

Протекціонізм - захист внутрішнього ринку від конкуренції імпортних товарів.

Форми протекціонізму.

1. Високі мита на імпортні товари;

2. Кількісні обмеження;

3. Ліцензування експорту й імпорту;

4. Заохочення експорту товарів шляхом видачі субсидій, податкових пільг.

Для характеристики зовнішньоторговельної діяльності важливим показником виступає торговий баланс.

Форми міжнародної торгівлі.

1. Обмін товарами;

2. Обмін технологією, що здійснюється у виді: - продажу ліцензій; патентів; ноу-хау.

3. Торгівля різноманітними послугами: інжиніринг; консалтинг; лізинг.

4. Безвалютний товарообмін: компенсаційні угоди (АвтоВаз); кліринговий бартер; рівнобіжний бартер.

Вивіз капіталу.

Форми вивозу капіталу: 1. Прямі частки інвестиції; 2. Державні позики;

3. Міжнародні фінансові організації.

Якщо для першої половини XX в. традиційними напрямками потоків капіталу були країни, що розвиваються, то останні десятиліття характеризуються посиленням взаємного переплетення капіталів розвитих країн. Серед нових тенденцій, що проявилися в сфері міжнародного руху капіталу можна відзначити перетворення ряду розвитих країн з ведучих експортерів капіталу в його імпортерів. Стійка тенденція росту вивозу капіталу, поглиблюючи міжнародний поділ праці, відбиває об'єктивні потреби розвитку продуктивних сил в умовах НТР. Економічно відсталі держави, проводячи "політику відкритих двер" для іноземного капіталу розглядають її як шанс на власний економічний прорив. (Південна Корея, Сінгапур, Малайзия).

ВИСНОВОК: Світове господарство, механізм якого заснований на міжнародній торгівлі і вивозі капіталу в різних формах дає приклад новим, більш зробленим формам господарювання людського співтовариства.