47.Особливості містобудування середньовічної азії

міста Середньої Азії розвивалися подібно іншим східним середньовічним містам, все ж вони мали свої місцеві архітектурно-планувальні традиції і особливості, що йдуть корінням в далеке минуле. До традицій, що склалися ще в період існування на території Середньої  Азії рабовласницькихдержав, ставилися , наприклад, геометрично правильні обриси в плані міських стін, наявність цитаделей, широке поширення житлових масивів у вигляді зрощених житлових будинків та ін Про це свідчать доситьдобре вивчені залишки Джанбас -кали (IV ст. до н. е..), Топрак-кали (I-IV ст. н.е.) та інших поселеньСтародавнього Хорезму У міру розвитку феодальних відносин і появи поселень з резиденцією місцевих феодальних володарів, такзваних Шахрістані, міста

Середньої Азії стали розвиватися подібно іншим містам арабського світу. Біля стін Шахрістан почали з'являтися торгово-ремісничі передмістя - ра-бади, які, в свою чергу, оточувалися кріпосними стінами.Міста Середньої Азії домонгольського періоду були розвиненими торгово-ремеслсіни-мк центрами, мали у своєму розпорядженні всіма типами громадських і культових будівель. З будівель нового типу слід відзначити лише дивани-адміністративні будівлі, в яких знаходилися зали для засідань, і Ханако-обителі ордена дервішів, які поширені разом з розвитком суфізму. Особливого розквіту міста Середньої Азії досягли при Тимуридів, тобто в XIV XV вв. У цей період соціально-економічна структура міських поселень значно розвинулася. Навколо міського ядра (Хісар) почали формуватися житлові передмістя, делившиеся на окремі утворення мікрорайонного типу махаллі, що з'єднувалися з головними вулицями і дорогами допомогою тупикових вулиць. Остаточно склався також тип житлового будинку з внутрішнім двором, навколо якого формувалися житлові та господарські будівлі. Таким чином, до XV ст. склалася обьсмно-пространствснная структура міст з ущільненої забудовою в міському центрі і менш щільною в передмістях, де в цей час розміщувалися садиби вельмож, сади та некрополі.

48 Арх.. Анс. Бухари ..Плануваня Самарканди

При Тимуридам остаточно склався архітектурно-просторовий центр Самарканда. Місто давно вжеНачало формы

переступив межі Шахрістан, розташованого на Афрасіабской височини, і поширився на південь. Тут наперехресті доріг, що сполучали Бухару, Фергани і Шахрісябз, виник новий центр, що об'єднував величезнийторгово-ремісничий передмістя. Резиденція Тимура розташовувалася у міській цитаделі, яка перебувала

у західній межі міста на пагорбі. Двоє воріт-південні і східні з'єднували її з містом. Палацові споруди Тимура не збереглися. Якщо Самаркандська цитадель була урядовим центром, то торговельно-ремісничим центром стала Реги-Станскі площу, де при Тімура був побудований багатогранний в плані торговельний пасаж, перекритий куполом. Звідси до шести міських воріт розходилися основні вулиці міста. З них головною була вулиця, яка з'єднувала Бухарські ворота (або ворота Чор-Су) з воротами Ахан (через які дорога прямувала на Фергани). Ця вулиця при Тимура була розширена і перетворена в критий торговельний пасаж. До неї на північному заході примикали два великих монументальних комплексу: соборна мечеть Бібі-ханим і медресе Ханим. Друга вулиця, не менш важлива, з'єднувала східні ворота цитаделі з воротами Фірюза, через які проходила дорога на Шахрісябз - батьківщину Тімура. Що ж до головного міського простору (площа Регістан), то воно поступово забудовувався монументальними спорудами. При онука Тимура Улугбек в 1418-1422 рр.. було побудовано медресе, а напроти нього величезна Ханако, замінена в XVII в. медресе Шир-Дор. На північному кордоні простору знаходився караван-сарай, на місці якого в 1646-1660 рр.. було споруджено медресе Тіллі-Карі. Південну сторону площі займала мечеть Кукельташ (зруйнована). Таким чином, забудова з усіх сторін фіксувала прямокутний простір площі. До часів Тимуридів відноситься і будівництво меморіального заміського ансамблю Шах-і-Зінда-кладовища родичів Тимура і його наближених (перші поховання відносяться до дотімуровскому часу). Монументальна сходи і коридор, уздовж якого розташовуються мавзолеї, мають протяжність близько 300 м. Тут композиційний прийом парного розміщення будівель (який отримав назву «кіш») був доведений до апогею

Особливе місце серед меморіальних ансамблів Самарканда займає мавзолей, побудований на початку XV ст. для онука Тимура Мухаммед-Султана, в якому був похований сам Тимур. Цей мавзолей, який отримав згодом назву Гур-Емір, зайняв домінуюче становище в південно-західних передмістях столиці. В1500 р. Самарканд був завойований узбеками на чолі з Шейбані-ханом, які в середині XVI ст. перенесли столицю в Бухару.

При Шейбанідов Бухара територіально розширилася і була оточена новими фортечними стінами, частина яких збереглася до нашого часу. Місто в цей період мав в окружності близько 10 км. Історичним ядром Бухари був Шахрістан, що розташовувався біля міської цитаделі, де почав формува-роваться первісний центр міста. Другим, більш пізнім центром, з'явився базар біля південної стіни Шахрістан. Обидва ці історично сформованих центру були з'єднані базарної вулицею, суцільно забудованій торговими і культовими будівлями з купольними павільйонами на перехрестях вулиць. Від кожного з центрів радіально у напрямку до міських воріт розходилися вулиці: від Регістану у цитаделі - до північно-західних воріт, а від площі-Лябі-хаузу (басейну) до східної групи воріт. Найбільша мечеть Бухари Калян займала велику територію (127 х 78 м). Висока глуха стіна відокремлювала її від міста. Двір, оточений галереями, увінчаними 300 куполами, розташовувався перед будівлею самої мечеті, зверненої на подвір'я монументальним порталом. Блакитний купол ме- чоти високо здіймався над плоскими покрівлями житлових будинків Бухари. Навпаки мечеті в 30-ті роки XVI ст. було побудовано медресе Мірі-Араб. Між ними будівельники Бухари спорудили величезний мінарет Калян. З інших культових споруд Бухари слід згадати парні медресе («кіш-медресе») Модар-хана (1567 р.) і Абдулла-хана (1590 р.), а також найбільше середньоазіатську медресе Ку- кельдаш .Житлова частина Бухари ділилася на житлові квартали-Гузар, в центрі яких, як правило, розташовувалися мечеть, школа (мектеб), водойма (хауз). У Бухарі налічувалося більше 200 Гузаром, в кожному з яких було від 30 до 60 будинкових ділянок та кілька вулиць і провулків. Таким чином, з точки зору архітектурно-планувальної структури місто Бухара продовжував традиції, властиві більшості міст Сходу.Конец формы