1. Аналіз існуючих методів проведення нк
1.1 Вихрострумові методи нк
Вихрострумові методи засновані на аналізі взаємодії зовнішнього електромагнітного поля із електромагнітним полем вихрових струмів, що наводяться збуджуючою котушкою в електропровідному об'єкті контролю. Щільність вихрових струмів в об'єкті залежить від геометричних і електромагнітних параметрів об'єкта, а також від взаємного розміщення вимірювального вихрострумового перетворювача (ВСП) та об'єкта. В якості перетворювача використовують зазвичай індуктивні котушки (одну чи декілька). Синусоїдальний (чи імпульсний) струм, що діє в котушках ВСП, створює електромагнітне поле, яке збуджує вихрові струми в електропровідному об'єкті. Електромагнітне поле вихрових струмів впливає на котушки перетворювача, наводячи в них ЕРС чи змінюючи їх повний електричний опір. Реєструючи напругу на затискачах котушки чи їх опір, отримують інформацію про властивості об'єкта і про положення перетворювача відносно нього.
ЕРС (чи опір) перетворювача залежить від багатьох параметрів об'єкта контролю, т.б. інформація, що дається перетворювачем, багатопараметрична. Це визначається як перевага, так і труднощі реалізації вихрострумових методів (ВСМ). З одного боку, ВСМ дозволяють здійснити багато параметричний контроль; з іншого боку, необхідні спеціальні прийоми для розділення інформації про окремі параметри об'єкта.
Особливість вихрострумового контролю в тому, що його можна проводити без контакту перетворювача і об'єкта. їх взаємодія проходить зазвичай на відстанях, достатніх для вільного руху перетворювача відносно об'єкта.
Отримання первинної інформації у вигляді електричних сигналів, без контактність і висока продуктивність визначають широкі можливості автоматизації вихрострумового контролю.
Простота конструкції перетворювача - іще одна перевага ВСМ. В більшості випадків котушки поміщають в запобіжний корпус і заливають компаундами. Завдяки цьому вони стійкі до механічних та атмосферних впливів, можуть працювати в агресивних середовищах в широкому інтервалі температур і тисків.
ВСМ засновані на збудженні вихрових струмів, а тому застосовуються в основному для контролю якості електропровідних об'єктів: металів, сплавів, графіту, напівпровідників. їм властива мала глибина зони контролю, що визначається глибиною проникнення електромагнітного поля в контролююче середовище.
1.2 Магнітний метод нк
Магнітний вид неруйнівного контролю застосовують в основному для контролю виробів із феромагнітних матеріалів, які здатні суттєво змінювати свої магнітні характеристики під дією зовнішнього (намагнічуючого) магнітного поля. Операція намагнічування (переміщення виробу в магнітне поле) при цьому виді контролі є обов'язковою.
В залежності від конкретних задач неруйнівного контролю, марки контролюючого матеріалу, необхідної продуктивності методу можуть використовуватися ті чи інші первинні інформативні параметри.
За способом отримання первинної інформації розрізняють наступні методи магнітного виду контролю: магнітопорошковий, магнітографічний, ферозондовий ефект Холла, індукційний, пондеромоторний, магніторезисторний. З їх допомогою можна здійснити контроль: суцільності (метод дефектоскопії), розмірів, структури і механічних властивостей.
Із геометричних параметрів за допомогою магнітних методів найбільш часто визначають товщину немагнітного покриття на магнітній основі, товщину стінок виробів із магнітних і немагнітних матеріалів.
Ферозонд - магніточутливий перетворювач градієнта чи напруженості магнітного поля в електричний сигнал. Призначений для вимірювання напруженості магнітного поля чи його градієнта. Ферозонд складається з одної частини чи двох частин - напівзондів. Кожен напівзонд має магнітом'який (пермалоєвий) сердечник і дві обмотки: одну, збуджуючу змінне поле, яким намагнічується сердечник, а другу - індикаторну. Величина ЕРС на виході індикаторних обмоток пропорційна градієнту чи напруженості вимірюючого остійного магнітного поля, в якому знаходиться ферозонд.
В ферозонді-полімері збуджуючі первинні напівобмотки з'єднують зустрічно, а індикаторні (вторинні) - послідовно. Збуджуючі обмотки живляться змінним струмом частотою від десятків герц до сотень кілогерц.
В ферозонді-градієнтомірі збуджуючі обмотки з'єднані послідовно, а індикаторні - зустрічно.