- •1.Перші ранньохристиянські базиліки Риму
- •2. Ранньохристиянська архітектура Равенни. Впливи Візантії.
- •3 Ранньохристиянські катакомби в Римі . Види катакомб
- •Символіка та стиль виконання катакомбних фресок
- •7 Планувальна структура ранньохристиянського базилікального храму
- •8 Символіка та загальна структура християнського храму
- •11. Особливості візантійської культурної традиції та архітектури
- •12. Античні традиції і вплив християнства на візантійське мистецтво та архітектуру.
- •13 Основні етапи розвитку візантійської архітектури, її особливості.
- •14. Еволюція храмового будівництва у зодчестві Візантії
- •15. Будівельні матеріали та конструкції візантійської архітектури
- •16. Будівельна техніка і т. Д. У ранньовізантійській архітектурі.
- •17 Храм Св. Софії у Константинополі
- •18 Мозаїки храму Св. Софії та візантійський іконописний канон
- •19. Будівельна техніка, конструкції та формування основних об ємно-просторових вирішень у архітектурі середньовізантійського періоду
- •20. Особливості містобудування Візантії. Константинополь, видатні архітектурні пам’ятки
- •21. Розвиток хрестово-купольних об’ємно-просторово вирішень та видатні пам’ятки архітектури пізньовізантійського періоду.
- •23. Значення візантійської архітектури, вплив на художню та будівельну культуру Київської Русі.
- •25 Внесок візантії у світову арх спадчину
- •26 Особливості Китайської архітектури та архітектурно-художнє вирішення інтер’єрів
- •27 Особливості архітектури китайських храмових комплексів різних релігійних конфесій
- •28 Китайська стійково-балкова конструкція доу-гун , несучі конструкції китайських дахів
- •29 Містобудування китаю Планувальна структура міст Чан’ань та Пекін
- •30 Імператорський палацовий ансамбль Заборонене місто
- •31. Містобудування та архітектура Тібету. Місто Лхаса
- •32Садово-паркова архітектура Китаю
- •33. Храмово-парковий ансамбль Храм Неба в Пекіні.
- •34. Мусульманська архітектура.
- •35. Вплив ісламу на мусульм. Арх.
- •37 Архітектура арабських країн, та країн близького сходу.
- •38.Особливості розвитку містобудування в арабських країнах
- •39. Характерні види споруд та видатні пам’ятки архітектури Арабського халіфату Конец формы
- •40. Особливості культових споруд мусульманської архітектури
- •41. Об’ємно планувальне вирішення палацового комплексу альгамбри
- •42. Мусульманські архітектурні пам’ятки Стамбула
- •43, Мусульманська архітектура середньовічної Індії
- •44 Комплекс Тадж-Махал в Агрі
- •46. Особливості розвитку архітектури середньовічної Азії
- •47.Особливості містобудування середньовічної азії
- •48 Арх.. Анс. Бухари ..Плануваня Самарканди
- •49. Ансамбль мавзолеїв Шах – і – Зінда у Самарканді. Планування, архітектурні особливості.
- •52 Стиль мудехар
- •Мосарабський стиль
31. Містобудування та архітектура Тібету. Місто Лхаса
Своєрідністю своїх форм відзначається архітектура Тібету – національної області на південному заході Китаю. Для будівель Тібету характерна монументальність, простота й суворість ліній, сполучення з суворою природою, яка їх оточує. Найвідоміші пам’ятки Тибету знаходяться в містах Лхаса, Шигадзе, Гьянгдзе.
Головне місто Тібету – Лхаса ("Місце богів") – виникло в VII ст. Місто стоїть на високогірному плато, на березі річки, серед широкої гірської долини. На відміну від китайських міст, воно не має регулярної структурно-планувальної композиції. Його головні магістралі разом із вузькими та кривими провулками створюють лабіринти. Відповідно до установлених шляхів прочан у місті прокладені три кільцеві вулиці.
Відомим у Лхаса є буддійський храм і монастир Джоканг, площа якого сьогодні займає 25 000 кв. м. Храм чотириповерховий, дах вкритий бронзовою плиткою з малюнками, прикрашений двома золотими ланями і колесом дхарми («шляху благочестя»). Храмовий комплекс складається з декількох залів та вівтарів. У головному залі є статуя Будди. Цікавим місцем є Баркор або Баркхор – міська площа з вузькими вуличками, розташовані навколо храму Джоканг.
Баркор і сьогодні є популярним місцем для здійснення ритуального обходу (кора) для паломників та місцевих жителів. Довжина Баркор-кори становить близько кілометра і оточує весь храм Джоканг. Вздовж всієї кори встановлені молитовні барабани з мантрою «Ом мані падме хум», які паломники розкручують правою рукою, проходячи корою, і «прочитуючи» таким чином мантру. Площа і храм оточені двома колами невеликих магазинів і лотків, де продають релігійне приладдя.
Над усім містом Лхаса панує величезний палац-фортеця Потала, що був упродовж останніх трьох століть житлом далай-лами – теократичного правителя Тібету. Ця велична багатоповерхова споруда складається з багатьох будівель і є найвизначнішим пам'ятником тібетської архітектури.
Палац Потала розташований на Червоній горі в центрі міста Лхаса – адміністративному центрі автономного району Тибет. Він піднімається схилом Червоної гори і є прекрасним палацом-фортецею, який називають «Перлиною Даху світу». Це типовий зразок архітектури Тибету і одна з найвідоміших стародавніх споруд Китаю.
.
32Садово-паркова архітектура Китаю
Архітектура Китаю, яка має довгу історію, унікальна в садово-парковому мистецтві. Перший палацовий сад у Китаї з'явився в період династії Чжоу (1122 - 249 р. до н.е.). Потім, у столицях і великих містах Китаю стали створювати садово-паркові ансамблі.
Садово-паркові архітектурні ансамблі Китаю мають гнучку концепцію. У них поєднуються рукотворна краса з природною витонченістю, і з'являється чудовий оригінальний синтез. Архітектурний садово-парковий ансамбль відповідає всім законам природи і навіть перевершує їх. У ньому краса природи стоїть на першому, головному місці.
До V-VI ст. н.е. склалися дві стійкі форми китайського саду: імператорські і приватні сади. На півночі Китаю набули поширення масштабні імператорські сади.Перший тип представляв собою масштабну картину світу, що вражала уяву розмірами, багатством кольорів і різноманіттям форм, а другий - відрізнявся переважно монохромністю , меншими розмірами і великою схильністю до деталей і мініатюрним композиціям. Найбільшого розквіту садово-паркове мистецтво Китаю досягла в Х-XII ст. і знову - в XIII-XIV ст. У наступні століття садове мистецтво Китаю безперервно удосконалювалося. Важливу роль тут відіграли ідеї неоконфуціанства, акцент на особливу увагу до природи і внутрішнє самопізнання людини через діалог з природою.
До структури ансамблю китайського парку переважно входить терем, вежа, альтанки, павільйони, галереї, штучні гірки, озера і ставки. Китайський сад зазвичай поділяється на три перспективи: верхню (Володіння світом), середню (Межа небожителів) і нижню (Межа природності).
Вода - обов'язковий елемент кожного китайського саду. Водоймища покривали великі площі. Включення у композицію парків водних просторів вимагало будівництва кам'яних і дерев'яних мостів різних розмірів. Китайські зодчі зводили їх з справжнім мистецтвом. Особливо гарні "горбаті", або "верблюжі", містки, в яких арка разом з відображенням у воді становить замкнуте коло, своєрідну раму, що виділяє частину пейзажу. Великий інтерес представляли і зигзагоподібні містки, що влаштовуються як на воді, так і на суші. Будівництво мальовничих за кольором і витончених по архітектурі павільйонів - улюблений архітектурний прийом в оформленні садів і парків Китаю. Особливо часто павільйони розміщували біля води. У парках Китаю широке розповсюдження мали павільйони з прибудованими до них критими галереями, які пов'язували окремі павільйони в єдиний комплекс
Імператорський палацовий комплекс Юаньмінюань, збудований приблизно у 1760 році, називають "Царем садів". У парку розташувалось більше 140 павільйонів, теремів, альтанок і залів. Тут було і чудове штучне озеро з каскадом невеликих водоспадів, прекрасна композиція з каміння коштовних порід, оранжерея квітів і дерев. Найбільш видатними здобутками китайського зодчества в парку Юаньмінюань були фонтани. Площа парку становить 347 га.
Зі збережених до наших днів садів найбільш ранні за часом споруди відносяться до епохи Мін (1368-1644). З цього періоду, вони дійшли до нас без істотних змін.
Серед різноманіття традиційних китайських садів абсолютно чітко можна простежити шість їхніх видів, близьких один до одного за принципами організації. Це: 1) при імператорських палацах, 2) при імператорських гробницях, 3) при храмах, 4) сади природних пейзажів, 5) домашні сади, 6) сади вчених.. Скульптурне оформлення використовується рідко. В основному це зображення птахів або тварин - лелеку, дракона, черепахи. Китайські майстри виділяють 8 основних принципів садово-паркового мистецтва: діяти в залежності від місцевих умов; максимально використовувати навколишню природу; відокремлювати головне від другорядного; використовувати контрасти: велике і мале, світле і темне, широке і вузьке, високе і низьке; в малому домагатися великого; враховувати гармонію пропорцій; використовувати поступове розкриття видів; враховувати час сприйняття пейзажів.
. Характерні особливості садово-паркового будівництва Китаю - активне використання каміння; велика кількість водних поверхонь, значна кількість і продумане розміщення малих архітектурних форм; ретельний підбір декоративної рослинності для створення певного, заздалегідь продуманого пейзажу.