- •1.Перші ранньохристиянські базиліки Риму
- •2. Ранньохристиянська архітектура Равенни. Впливи Візантії.
- •3 Ранньохристиянські катакомби в Римі . Види катакомб
- •Символіка та стиль виконання катакомбних фресок
- •7 Планувальна структура ранньохристиянського базилікального храму
- •8 Символіка та загальна структура християнського храму
- •11. Особливості візантійської культурної традиції та архітектури
- •12. Античні традиції і вплив християнства на візантійське мистецтво та архітектуру.
- •13 Основні етапи розвитку візантійської архітектури, її особливості.
- •14. Еволюція храмового будівництва у зодчестві Візантії
- •15. Будівельні матеріали та конструкції візантійської архітектури
- •16. Будівельна техніка і т. Д. У ранньовізантійській архітектурі.
- •17 Храм Св. Софії у Константинополі
- •18 Мозаїки храму Св. Софії та візантійський іконописний канон
- •19. Будівельна техніка, конструкції та формування основних об ємно-просторових вирішень у архітектурі середньовізантійського періоду
- •20. Особливості містобудування Візантії. Константинополь, видатні архітектурні пам’ятки
- •21. Розвиток хрестово-купольних об’ємно-просторово вирішень та видатні пам’ятки архітектури пізньовізантійського періоду.
- •23. Значення візантійської архітектури, вплив на художню та будівельну культуру Київської Русі.
- •25 Внесок візантії у світову арх спадчину
- •26 Особливості Китайської архітектури та архітектурно-художнє вирішення інтер’єрів
- •27 Особливості архітектури китайських храмових комплексів різних релігійних конфесій
- •28 Китайська стійково-балкова конструкція доу-гун , несучі конструкції китайських дахів
- •29 Містобудування китаю Планувальна структура міст Чан’ань та Пекін
- •30 Імператорський палацовий ансамбль Заборонене місто
- •31. Містобудування та архітектура Тібету. Місто Лхаса
- •32Садово-паркова архітектура Китаю
- •33. Храмово-парковий ансамбль Храм Неба в Пекіні.
- •34. Мусульманська архітектура.
- •35. Вплив ісламу на мусульм. Арх.
- •37 Архітектура арабських країн, та країн близького сходу.
- •38.Особливості розвитку містобудування в арабських країнах
- •39. Характерні види споруд та видатні пам’ятки архітектури Арабського халіфату Конец формы
- •40. Особливості культових споруд мусульманської архітектури
- •41. Об’ємно планувальне вирішення палацового комплексу альгамбри
- •42. Мусульманські архітектурні пам’ятки Стамбула
- •43, Мусульманська архітектура середньовічної Індії
- •44 Комплекс Тадж-Махал в Агрі
- •46. Особливості розвитку архітектури середньовічної Азії
- •47.Особливості містобудування середньовічної азії
- •48 Арх.. Анс. Бухари ..Плануваня Самарканди
- •49. Ансамбль мавзолеїв Шах – і – Зінда у Самарканді. Планування, архітектурні особливості.
- •52 Стиль мудехар
- •Мосарабський стиль
29 Містобудування китаю Планувальна структура міст Чан’ань та Пекін
. У Китаї незалежно від інших країн рано розвинулося геометричне планування міст. Вважали, що їхня регулярність сприяє не тільки архітектурі, але й порядку в державі.
В Китаї вірили, що східною частиною неба володіє Синій дракон, південною – Червоний птах, західною – Білий тигр, а північною – Чорна черепаха. містобудівельні ансамблі та комплекси споруд пропонувалося розвивати вздовж осі північ – південь, виділяючи основні будинки більшою висотою і багатством оздоблення. Головні брами міста та входи до будинків рекомендувалося орієнтувати на південь.
Крім того, планування міст мало наслідувати схему Всесвіту, яка за уявою китайців носила чітко виражений концентричний характер. Ця схема була розвинута у філософській системі конфуціанства, яка згодом перетворилася у релігію. Відповідно до неї Земля – це центр Всесвіту. Навколо неї кружляють Місяць та Сонце, ще далі – планети, а за ними – зірки. Центром Землі є Піднебесна країна, Серединне царство, її ж центром є столиця. Центр столиці – це резиденція правителя, а сам правитель – "ван" – вважався Сином Неба. Правильно організованим повинно було бути і суспільство, де кожен мав би чітко окреслені місце та обов'язки. Син мусив шанувати батька, батько – начальника, а всі разом – вана. Прості люди мають працювати, а чиновники – керувати роботою та ритуалом.
Такій регулярній схемі відповідає планування багатьох міст Китаю, зокрема Пекіну. Впродовж тисячоліть це місто змінювало свою назву, його руйнували, відбудовували, інколи переносили на інше місце, неподалік від попереднього, але ніколи не змінювався сам принцип регулярного планування Місто з регулярним, геометрично чітким плануванням, складалося з трьох ізольованих районів прямокутного обрису, які містилися один всередині другого (). За межі районів правили високі стіни з брамами, оточені ще й ровами з водою. В центрі його було Заборонене, або Пурпурове, місто – район імператорського палацу. Його оточувало Імператорське місто, де розташувалися імператорські парки, державні храми, державні склади, резиденції сановників і т.дОстанній район, зовнішній, утворював, власне, місто. Відносно околиць його називали Внутрішнє місто, або Татарське.
Внутрішнє місто має прямокутний план. Його стіни точно орієнтовані по сторонах світу, а головна брама зроблена у південній стіні. Вулиці утворюють прямокутну сітку і йдуть паралельно стінам. Головна вісь Пекіна довжиною близько 8 км, що перетинає місто з півночі на південь, об'єднує окремі частини міста в спільне ціле. Закінчувалася вона за межами Внутрішнього міста, біля храму Неба.
Фортечні стіни Пекіна простяглися майже на 20 км. Навколо них йшли канали, зв'язані з водними шляхами провінції Хебей, до складу якої входила столиця, Великим китайським каналом
Чан'ань (кит «вічний спокій») — колишнє місто в Китаї, стародавня столиця декількох китайських держав. Розташоване на території провінції Шеньсі, в центрі КНР. Відоме також як Західна або Верхня столиця на противагу місту Лояну.
Територія Чан'аню була заселена від часів неоліту. Околиці міста були одним з центрів археологічної культури яншао. В часи існування династії Цінь у північних окресах Чан'аню було засновано столицю Сіаньян, в якій знаходився імператорський двір правителя Цінь Ши Хуанді, а також підземний мавзолей з величезною теракотовою армією. Це міське поселення продовжувало існувати і в період існування династії Хань.
У добу династії Тан розрізнені містечка Чан'аню були об'єднані у єдине ціле місто. Воно отримало назву «Чан'ань» і стало столицею династії. Місто нагадувало по формі прямокутник, розбитий на рівновеликі квартали на зразок шахової дошки. Населення Чан'аню у середині 8 століття становило понад 1 мільйон чоловік і було найбільшим урбанізованим центром тогочасного світу. Стіни міста були укріплені високими і товстими цегляними стінами.
Планування Чан'аню справило великий вплив на будівництво столиць сусідніх держав — Нари і Кіото в Японії та Шанцзіня в Бохаї.
В часи існування династії Мін столиця була перенесена до Пекіну, а Чан'ань перейменовано у Сіань. Під цією назвою він залишається відомим по сьогодні на більшості карт світу.
\