42. Мусульманські архітектурні пам’ятки Стамбула

У Стамбул були запрошені будівельники, які багато в чому змінили його вигляд, надавши йому східний колорит. Тут з'явилися мечеті, медресе, турецькі лазні (хамам), , прохолодні фонтани і багатолюдні караван-сараї - словом, весь той комплекс споруд, без яких важко уявити мусульманський місто. Великі мечеті з більш ніж одним мінаретом іменувалися султанськими, а ті, що скромніші, - візирськими .При мечетях будувалися школи-медресе, готелі для паломників і імарети (безкоштовні їдальні).  мечеть Сулейманіє.  стала одним із шедеврів, створених архітектором Мимаром Синаном (1489-1588 роки), побудував в Стамбулі безліч прекрасних будівель. У мечеті султана Баязида II (1500-1506) купол спирається на чотири масивних  стовпа з сталактитовим склепінням. На відміну від мечетей епохи Сельджукидів, басейн (шадріван - Винесено за межі приміщення – у внутрішній двір, по периметру якого йде обхідна галерея, крита маленькими куполами. Треба зазначити, що османські будівельники не прибирали дерева з будівельних майданчиків. Так, у дворі мечеті Баязида  залишено  кілька  кипарисів,  які надають мальовничий вид всьому ансамблю. Цікавий план цієї будівлі. При вході в приміщення мечеті праворуч і ліворуч  відкриваються  два крила, що утворюють своєрідний  притвор з аркадами.  Куполи мечеті архітектори  крили  свинцевими  плитами, а на шпилі споруджували  золотий півмісяць. 

архітектор Сінан виділяв як найбільш вдалих дві свої роботи: мечеті Шах-Заде (1543-1548) і Сулейманійе (1549-1557), обидві в Стамбулі Продовжуючи традиції візантійських зодчих, Сінан створював величезні куполи, що спиралися з чотирьох сторін на великі конхи, нижче яких розташовувалися менші склепіння і арки. Він широко використовував інкрустовані мармурові панелі, кольорові вітражі. Мечеть Шах-Заде була збудована за наказом султана Сулеймана Великого Вважається, що саме з неї починається «золотий вік» османської архітектури. У офромленіі інтер'єру були використані різнокольоровий камінь і вітражі, але кенотафів в самій мечеті немає. За османської традиції, для поховання останків будувалося спеціальне тюрбе, поза мечеті, яка сама по собі представляє невелику каплицю. Мечеть Сулейманійе споруджена на вершині пагорба і панує над бухтою Золотий ріг. Мечеть знаходиться в оточенні платанів і кипарисів, що не заважає побачити чистоту її архітектурного стилю і гармонійність контурів будівлі. Її два мінарети - різної висоти, але вони поставлені далеко один одного, що робить цей факт мало помітним. . Всередині можна побачити античні колони з різними капітелями, взяті з різних візантійських церков, проте вони добре вписані в загальний ансамбль мечеті. На сході від мечеті знаходиться тюрбе султана Сулеймана і тюрбе його коханої дружини Роксолани.

43, Мусульманська архітектура середньовічної Індії

Із вторгненням у кінці ХІІ століття мусульманських правителів на територію Індії тут підсилюється централізація влади. Під впливом ісламських канонів змінюється типологія будівель. Але мусульманське зодчество, в свою чергу, відчувало сильний вплив індійських загальнонаціональних традицій. Особливого розквіту своєрідна архітектура Індії мусульманського періоду досягла в XVI – XVII столітті під час правління династії Великих Моголів.Архітектура мусульманської Індії мала ряд особливостей. Міста середньовічної Індії розвивалися по нерегулярному плану, характерному для країн Близького та Середнього Сходу. Міста, що були засновані в період пізнього Середньовіччя, будувалися вже за регулярним планом (Джайпур, Хардарабад та інші).

Культове зодчество Індії мусульманського періоду характеризується використанням традиційних форм – фігурних колон, кілевидних профілів арок та цибулястих куполів. Мусульманська архітектура принесла в планувальне рішення індійських храмів айван. Типовими для Індії являються дворові мечеті з купольним молитовним залом і галереєю навкруги всього двору. В Делі, що був незмінною столицею мусульманських держав Індії, в XVII столітті була споруджена соборна мечеть. Побудована вона з червоного піщаника, купола ж висічені з білого мармуру. Весь образ мечеті втілює велич і стриману декоративність.

Під впливом широкого обміну будівельним досвідом, що відбувався між Індією з одного боку та Іраном та Середньою Азією з іншого, створювалися нові типи мавзолеїв. Найбільш довершеним з них є шедевр індійської архітектури періоду моголів – всесвітньо відомий мавзолей Тадж-Махал з архітектурно-парковим ансамблем. Його вибудував у 1632 – 1650 роках Шах-Джахан в Агрі для своєї коханої дружини Мумтаз-Махал. Ансамбль складається з будівель мавзолею, мечеті і павільйону для зібрань, що встановлені на масивній платформі, складеній з плит червоного пісковику уздовж берега ріки Джамни.

Начало формы

Тадж-Махал є останнім твором видатної індійської архітектури пізнього періоду єпохи Моголів. . на момент завершення Тадж-Махалу державна казна Країни Була вичерпана.Саме тому ФАнтастичний проект Шаха-Джахана - Створення на  протилежному  боці ріки Джамна симетрично мавзолею Такої ж форми и розміру, Що й Тадж-Махал, Тільки з чорного мармур так Ніколи І не БУВ реалізованій.Конец формы

Начало формы

У храмових комплексах південній Індії немає тієї чіткості і ясності як у плануванні, так і в загальній просторової композиції, настільки властивих архітектурним ансамблям цього часу в північній Індії. Вони являють собою безладне, але мальовниче чергування нескінченних колонних залів, садів, храмів, басейнів та різноманітних допоміжних будівель. II лише високо підносяться над усім цим величезні силуети надворотних веж - гопурам - намічають орієнтування обширного комплексу, вносячи в нього елемент організованості і разом з тим визначаючи неповторність його художнього вигляду.