- •Лекція 1. Предмет і значення логіки
- •1. Логічна форма мислення
- •2. Предмет формальної логіки
- •Лекція 2. Логічні закони мислення
- •1. Закон тотожності
- •2. Закон протиріччя (несуперечності)
- •3. Закон виключеного третього
- •4. Закон достатньої підстави
- •Лекція 3. Поняття
- •1. Поняття як форма мислення
- •2. Поняття й слово
- •3. Логічна структура понять
- •4. Узагальнення й обмеження понять
- •5. Логічні види понять
- •6. Відносини між поняттями
- •7. Визначення понять
- •8. Правила визначення понять
- •9. Логічний поділ понять
- •10. Правила поділу понять
- •Лекція 4. Судження
- •1. Судження як форма мислення
- •2. Структура судження
- •3. Судження й речення
- •4. Класифікація суджень
- •Поділ суджень за змістом предиката
- •Поділ суджень за якістю зв'язки
- •Поділ суджень за обсягом суб'єкта
- •Поділ суджень за модальністю
- •Поділ суджень за типом логічних союзів
- •5. Основні види суджень
- •6. Правила розподіленості термінів
- •7. Перетворення суджень
- •8. Сумісні й несумісні судження
- •9. Співвідношення істинності й хибності суджень
- •Лекція 5. Дедуктивний умовивід
- •1. Умовивід як форма мислення
- •2. Простий категоричний силогізм
- •3. Загальні правила силогізму
- •Правила термінів
- •Правила посилок
- •4. Фігури та модуси категоричного силогізму
- •5. Логічні помилки в силогізмах
- •6. Скорочені й складні силогізми
- •7. Розділово-категоричний умовивід
- •Отже, а не є ні в, ні d.
- •Отже, а є d.
- •8. Умовно-категоричний умовивід
- •Якщо є а, то немає в;
- •Отже, немає а.
- •9. Умовно-розділовий умовивід
- •Лекція 6. Індуктивний умовивід
- •1. Сутність індуктивного умовиводу
- •1) S1 має ознаку р
- •2) S1, s2 ..., Sn - елементи (частини) класу к
- •2. Повна індукція
- •3. Характеристика неповної індукції
- •1)S1 має ознаку р
- •2) S1, s2 ..., s належать класу к
- •4. Популярна індукція
- •5. Наукова індукція
- •6. Помилки в індуктивних умовиводах
- •Лекція 7. Аналогія й гіпотеза
- •1. Сутність умовиводу за аналогією
- •2. Правила умовиводу за аналогією
- •3. Аналогія й моделювання
- •4. Логічна природа й роль гіпотези
- •5. Побудова й перевірка гіпотези
- •Лекція 8. Доказ
- •1. Сутність і значення доказу
- •2. Логічна структура доказу
- •3. Види доказів
- •4. Логічні правила доказу
- •5. Основні помилки в доказі
5. Логічні види понять
Поняття діляться на види за змістом й обсягом залежно від характеру й кількості предметів, на які вони поширюються. За змістом розрізняють поняття конкретні й абстрактні, позитивні й негативні, безвідносні й співвідносні.
Конкретним називається поняття, у якому відображений будь-який реальний предмет або клас предметів.
Абстрактним називається поняття, що відбиває окремі властивості, сторони, відносини предметів.
Позитивним називається поняття, що виражає наявність у предмета думки певних ознак.
Негативним називається поняття, що відбиває предмет, позбавлений позитивних ознак. Зміст негативного поняття не можна встановити без знання змісту відповідного йому позитивного поняття.
Безвідносними називаються поняття, що не мають найближчої загальної ознаки, мислимі незалежно від інших понять.
Співвідносними називаються пари понять, зміст яких не мислиться один без одного.
За обсягом розрізняють поняття загальні й одиничні.
Загальними називаються поняття, обсяг яких поширюється на групу або клас об'єктів.
Одиничними називаються поняття, що відбивають ознаки одного предмета.
З'ясування видів поняття допомагає більше точному й однозначному вживанню їх у наших міркуваннях, сприяє дотриманню правил логічно стрункого мислення.
6. Відносини між поняттями
Призначення понять - глибоко й всебічно відбивати об'єктивний світ, у якому взаємозалежність і взаємозумовленість явищ носять універсальний характер: кожна річ або предмет перебуває у зв'язку з іншими предметами. Відбиваючи об'єктивний взаємозв'язок речей, наші поняття здатні самі вступати в різні взаємини
Встановлюючи стосунки між поняттями, треба насамперед розрізняти порівняні й непорівнянні поняття. Змісти порівняних понять у якийсь момент стикаються, їхні обсяги можуть бути або сумісними, або несумісними, але такими що межують один з одним.
Сумісними називаються поняття, ознаки яких допускають можливість повного або часткового співпадання їхніх обсягів.
Сумісність понять виражається в трьох видах відносин між ними: рівнозначності, підпорядкування й перехрещування.
Рівнозначними називаються поняття, зміст яких відповідає один одному, а обсяги збігаються. Зміст рівнозначних понять не тотожний, кожне з них відбиває якусь сторону (ознаку) того самого предмета, тому їхні обсяги повністю збігаються.
Підлеглими називаються такі поняття, у яких зміст першого становить частину змісту другого, а обсяг другого повністю входить в обсяг першого. Це поняття роду і виду, що виражають підпорядковуючий і підлеглий класи предметів.
Відношення підпорядкування - найістотніший вид логічних відносин між поняттями, з якими найбільше часто доводиться зустрічатися в практиці логічного мислення Вміння чітко встановлювати субординацію понять має важливе значення для досягнення логічно стрункого мислення й одержання правильних висновків у ході доказового міркування.
Перехресними називаються поняття, ознаки яких не виключають один одного, і тому їхні обсяги можуть частково збігатися.
Несумісними називаються поняття, у зміст яких входять взаємовиключні ознаки, тому обсяги їх не збігаються. Несумісні поняття можуть бути у відношенні супідрядності, протилежності (контрарності) і протиріччя (контрадикторності)
Супідрядними називаються поняття, які будучи однаково загальними, підлеглі більш загальному родовому поняттю.
Супідрядні поняття - це види одного роду, у яких родова ознака спільна, але видові (відмітні) ознаки різні.
Протилежними називаються поняття, у яких зміст одного не тільки виключає ознаки іншого, але й замінює іншими, несумісними ознаками.
Суперечними називаються поняття, у яких зміст одного заперечує зміст іншого, не затверджуючи будь-яких інших ознак.
