3. Логічна структура понять

У структурі кожного поняття потрібно відзначати дві сторони: зміст і обсяг.

Зміст поняття становить сукупність істотних ознак предмета, що мислиться у понятті.

Щоб розкрити зміст поняття, треба шляхом порівняння встановити, які ознаки необхідні й достатні для виділення даного предмета й з'ясування його відношення до інших предметів.

З'ясування змісту поняття має дуже важливе значення. Доки ми не встановимо зміст поняття, що цікавить нас, його ознаки, нам не зрозуміла сутність предмета, відбиваного цим поняттям, ми не можемо точно й чітко відмежувати цей предмет від суміжних з ним, допускаємо плутанину в мисленні.

Крім змісту в кожному понятті варто виявити його обсяг.

Обсяг поняття визначається сукупністю предметів, на які воно поширюється.

Сукупність предметів, на які поширюється дане поняття, становить логічний клас предметів.

Логічний клас - це сукупність предметів, що мають загальні ознаки, внаслідок чого вони виражаються загальним поняттям.

Логічний клас предметів і обсяг відповідного поняття збігаються. Логічні класи предметів бувають менш широкими й більш широкими, обмеженими й безмежними.

Більш широкий логічний клас може містити в собі інші, менш широкі. У такому випадку більш широкий клас називається вищим, підпорядковуючим менш широкі, нижчі класи. Відношення між класами визначає об'ємні відносини понять.

Якщо два загальних поняття за обсягом перебувають у відношенні підпорядкування, тобто обсяг одного поняття входить до обсягу іншого, то більш широке за обсягом підпорядковуюче поняття називається родовим, а підлегле - видовим. Видове поняття в одному відношенні може стати родовим стосовно поняття з більш вузьким обсягом. Отже, рід і вид - поняття співвідносні.

Зміст й обсяг поняття взаємозалежні. Цей взаємозв'язок виражений у логічному законі зворотного відношення між обсягом і змістом поняття, що формулюється так: зі збільшенням змісту поняття зменшується його обсяг та зі збільшенням обсягу поняття зменшується його зміст. Таким чином, більше обсяг - менше зміст, більше зміст - менше обсяг поняття.

4. Узагальнення й обмеження понять

Узагальненням називається логічна операція, за допомогою якої через скорочення змісту поняття розширюється його обсягом. Шляхом узагальнення видове поняття губить відмітну ознаку й перетворюється в родове. Переходячи від характерних рис виду до істотних ознак роду, можна одержати найбільш широке поняття.

Категорії - це поняття із гранично широким обсягом. Категорії не мають роду й не піддаються узагальненню. Категорії є межею узагальнення. Такі гранично широкі за обсягом поняття мають основне значення для науки. Це свідчить про те, що процес узагальнення є не спустошенням змісту понять, а поглибленням нашого пізнання в сутність явищ, в "природу речей". Кожна наука користується певною системою категорій - найбільш широких понять у межах даної області знань.

Процес, зворотний узагальненню, називається обмеженням понять.

Обмеження - це така логічна операція, за допомогою якої шляхом ускладнення змісту поняття звужується його обсяг. Якщо при узагальненні понять ідуть від виду до роду, то при обмеженні, навпаки, з родового одержують видове поняття. Це досягається додаванням до змісту родового поняття нової, відмітної ознаки, наявність якого звужує його обсяг і приводить до видового поняття. Межею обмеження є індивід, конкретний предмет.

Логічні операції узагальнення й обмеження мають важливе значення в логічній культурі мислення. Зіставляючи родо-видові поняття, ми уточнюємо їхній зміст і обсяг, а також усвідомлюємо відносини між ними.

Логічні операції узагальнення й обмеження понять широко застосовуються в практиці мислення: переходячи від понять одного обсягу до понять іншого, ми уточнюємо предмет нашої думки, робимо наше мислення більш істинним і послідовним.