- •Лекція 1. Предмет і значення логіки
- •1. Логічна форма мислення
- •2. Предмет формальної логіки
- •Лекція 2. Логічні закони мислення
- •1. Закон тотожності
- •2. Закон протиріччя (несуперечності)
- •3. Закон виключеного третього
- •4. Закон достатньої підстави
- •Лекція 3. Поняття
- •1. Поняття як форма мислення
- •2. Поняття й слово
- •3. Логічна структура понять
- •4. Узагальнення й обмеження понять
- •5. Логічні види понять
- •6. Відносини між поняттями
- •7. Визначення понять
- •8. Правила визначення понять
- •9. Логічний поділ понять
- •10. Правила поділу понять
- •Лекція 4. Судження
- •1. Судження як форма мислення
- •2. Структура судження
- •3. Судження й речення
- •4. Класифікація суджень
- •Поділ суджень за змістом предиката
- •Поділ суджень за якістю зв'язки
- •Поділ суджень за обсягом суб'єкта
- •Поділ суджень за модальністю
- •Поділ суджень за типом логічних союзів
- •5. Основні види суджень
- •6. Правила розподіленості термінів
- •7. Перетворення суджень
- •8. Сумісні й несумісні судження
- •9. Співвідношення істинності й хибності суджень
- •Лекція 5. Дедуктивний умовивід
- •1. Умовивід як форма мислення
- •2. Простий категоричний силогізм
- •3. Загальні правила силогізму
- •Правила термінів
- •Правила посилок
- •4. Фігури та модуси категоричного силогізму
- •5. Логічні помилки в силогізмах
- •6. Скорочені й складні силогізми
- •7. Розділово-категоричний умовивід
- •Отже, а не є ні в, ні d.
- •Отже, а є d.
- •8. Умовно-категоричний умовивід
- •Якщо є а, то немає в;
- •Отже, немає а.
- •9. Умовно-розділовий умовивід
- •Лекція 6. Індуктивний умовивід
- •1. Сутність індуктивного умовиводу
- •1) S1 має ознаку р
- •2) S1, s2 ..., Sn - елементи (частини) класу к
- •2. Повна індукція
- •3. Характеристика неповної індукції
- •1)S1 має ознаку р
- •2) S1, s2 ..., s належать класу к
- •4. Популярна індукція
- •5. Наукова індукція
- •6. Помилки в індуктивних умовиводах
- •Лекція 7. Аналогія й гіпотеза
- •1. Сутність умовиводу за аналогією
- •2. Правила умовиводу за аналогією
- •3. Аналогія й моделювання
- •4. Логічна природа й роль гіпотези
- •5. Побудова й перевірка гіпотези
- •Лекція 8. Доказ
- •1. Сутність і значення доказу
- •2. Логічна структура доказу
- •3. Види доказів
- •4. Логічні правила доказу
- •5. Основні помилки в доказі
1. Сутність індуктивного умовиводу
Індукція - це умовивід, у якому на підставі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу, про клас у цілому. Індукцію можна визначити як процес виведення загального положення зі спостереження ряду часток, одиничних фактів.
Вчення про індукції розвив Ф. Бекон, що вважав її основним і універсальним методом пізнання. Істинним об'єктом пізнання вчений вважав об'єктивний світ, природу, а головним засобом пізнання - індукцію, досвід, порівняння, спостереження, експеримент.
Зовсім протилежну позицію зайняв великий французький мислитель XVII в. Р. Декарт який говорив що всі наші знання повинні бути виведені з якогось єдиного достовірного принципу, як це робиться в математиці, заснованій на строгому доказі, на принципі виведення положень із достовірних основ. Р. Декарт не заперечував ролі індукції й аналізу в пізнанні, але вважав, що почуття, на даних яких ґрунтується індукція, нерідко вводять нас в оману
В історії філософії дуже часто робилися спроби відірвати індукцію й дедукцію одну від одної, протиставити їх, перетворити кожну з них у самостійний, абсолютний і єдиний прийом наукового дослідження. Насправді природа індукції й дедукції сугубо діалектична: кожна з них застосовується на відповідному етапі пізнавального процесу, одна без іншої втрачає значення й не може бути дійсним знаряддям пізнання. Індукція, що не спирається на загальну теорію, може лише впорядкувати факти, але не може відкрити закони, внутрішньо властиві пізнанню. Дедукція сама по собі, без індукції мала б схоластичний характер. Але вона стає потужним засобом пізнання, якщо обґрунтовується фактами й спирається на факти.
Індукція, як і будь-який умовивід, складається з посилок і висновку. Посилками індуктивного умовиводу є судження, у яких фіксується отримана досвідним шляхом інформація про повторюваність ознаки Р у ряду явищ — S1, S2 ..., Sn, що належать одному класу К.
Схема умовиводу має такий вигляд:
Посилки:
1) S1 має ознаку р
S2 має ознаку
Sn має ознаку Р
2) S1, s2 ..., Sn - елементи (частини) класу к
Висновок:
Всім предметам класу К властива ознака Р.
За змістом й пізнавальним значенням індуктивні висновки можуть носити різний характер - від найпростіших узагальнень повсякденної практики до емпіричних узагальнень у науці або універсальних судженнях, що виражають загальні закони. Індуктивним узагальненням зобов'язані багато гіпотез у сучасній науці. Залежно від повноти й закінченості емпіричного дослідження розрізняють індукцію повну й неповну.
2. Повна індукція
Повною індукцією називається умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на підставі вивчення всіх предметів цього класу.
Пізнавальна роль умовиводу повної індукції виявляється у формуванні нового знання про клас або рід явищ. Висновок повної індукції випливає з ряду одиничних фактів, у сумі свїй вичерпує всі можливі випадки, предмети, види відомого роду явищ. Висновок повної індукції відноситься тільки до тих предметів, які розглянуті в посилках, і на інші явища не поширюється. Повна індукція дає достовірний висновок, однак тут при переході від посилок до висновку не відбувається збільшення знання: кон’юнкція посилок при повній індукції еквівалентна висновку. Проте, логічне перенесення ознаки з окремих предметів на клас у цілому не є простим підсумовуванням. Знання про клас або рід - це узагальнення, що представляє собою новий щабель у порівнянні з одиничними посилками. Завдяки тому що повна індукція дає достовірні висновки, вона використається в доказах.