- •16.Як ви оцінюєте роль братств у національно-визвольному русі українського народу?
- •17. Розкрийте причини виникнення та джерела формування козацтва, визначне, коли козацтво сформувалося як стан.
- •18. Проаналізуйте причини та хід повстань 90-х років 16 століття.
- •20. Проаналізуйте причина та характер народних повстань 30-х років 17 століття.
- •23.Проаналізуйте причини , характер та рушійні сили Визвольної війни укр. Народу 17 ст. Під проводом б.Хмельницького.
- •24. Дайте оцінку найважливіших подій періоду Визв. Війни 17 ст.
- •25. Дайте оцінку формуванню укр.Державності в ході Нац. Визв. Війни.
- •26. З якою метою була скликана Переяславська рада та Укладені Березневі статті. Охарактеризуйте їх зміст.
- •28) Місце України в Північній війні
- •29. Мазепа – зарадник чи герой?
- •30.Дайте оцінку діяльності гетьмана Пилипа Орлика та його конституції
- •31. Охарактеризуйте соц-екон становище україни у 2 пол 18 ст.
- •32. Дайте оцінку дипломатичної, політичної та державотворчої діяльності б.Хмельницького.
- •33. Проаналізуйте діяльність останнього гетьмана Україїни - кирила Розумовського.
- •10 Листопада 1764 р. Вийшов царський указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні.
- •34. Визначте основні напрямки дільності Катерини іі спрямовані на ліквідацію автономії України.
- •36. Доведіть що коліївщина 1768 року була найвищим піднесенням гайдамацького руху
- •38. Що зумовило входження Пн.Причорномор'я до складу Росії і як ви оцінюєте значення цієї події для укр. Народу.
- •39. Дайте оцінку гайдамацького руху в Укр. В 1 пол. XviiIст.
- •40. Охарактеризуйте стан культури в Україні в 14-1пол 17 ст.
- •41.Розкрийте участь українського народу у Вітчизняній війні 1812р.
- •42.Дайте характеристику економічного розвитку України у першій половині 19ст.
- •43.Дайте характеристику декабристського руху в Україні.
- •44.Дайте характеристику визвольних ідей т.Шевченка.
- •45. Охарактеризуйте діяльність та основні програмові документи Кирило-Мефодіївського товариства.
- •46.Дайте характеристику адміністративно-політичного устрою західноукраїнських земель в кінці 18-поч19ст.
- •47.Охарактеризуйте національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у першій половині 19ст.
- •48. Проаналізуйте події революції 1848-1849рр. На західноукраїнських землях.
- •49. Охарактеризуйте стан культури в Україні у першій половині 19ст.
- •50. Проаналізуйте реформи адміністративно-державного управління 60-70-х років 19ст. Та їх значення для України.
- •51. Визначте особливості та хід промислового перевороту в Україні в другій пол. 19 ст
- •52. Визначте місце революційних народників у визвольному русі в Україні у другій пол 19 ст.
- •53. Визначте досягнення освіти та науки в Україні в другій пол. 19 ст.
- •54. Оцініть діяльність та платформи укр.. Політ. Партій на поч. 20 ст.
- •55. Проаналізуйте аграрну політику д. Столипіна та її прояви в Україні.
- •56. Розкрийте пріоритетні напрямки розвитку капіталізму в Україні у другій пол. 19 ст
- •57. Дайте оцінку українському нац.-визвол рухові на Наддніпрянській Україні у другій пол. 19 ст
- •58. Визначте пріоритетні напрямки укр. Національного та сусп.-політ руху на зах-укр землях у другій пол. 19 ст
- •59. Охарактеризуйте реформу скасування кріпацтва на Наддніпрянській Україні у другій пол. 19 ст
- •60. Визначте заходи царського уряду, спрямовані на придушення нац. Духу в Україні в другій пол. 19 ст.
- •61. Дайте оцінку революційним подіям 1905-1907 рр. В Україні.
- •62. Плани воюючих сторін щодо українських територій
- •63. Дайте оцінку утворенню центральної ради.
- •64. Проаналізуйте і та іі універсали центральної ради
- •65) Як ви оцінюєте державну і політичну діяльність м Грушевського
- •66) Дайте оцінку 3 та 4 Універсалів
- •67) Оцінка діяльності Павла Скоропадського
- •68. Визначте суть політики уряду директорії
- •69. Проаналізуйте роль укр. Січових Стрільців у національно-визвольному русі України
- •70.Західноукраїнські землі у 1918-1920рр. Боротьба за відродження Української держави
- •71. Чому бій під Крутами 29 січня 1918 р. Був одночасно символом героїзму та відданості укр. Юнацтва і символом нац. Трагедії?
- •72. Зясуйте становище України в період непу (1921-1927рр.) Якими були наслідки входження України до срср?
- •73. Визначте особливості та хід індустріалізації в Україні в 30-ті рр. 20 ст.
- •74.Колективізація сільського господарства та її наслідки в Україні
- •75. Дайте характеристику процесам українізації 20-30-х рр20 ст. В Україні.
- •76. Охарактеризуйте становище зах-укр земель у міжвоєнний період (20-30-і рр.. 20 ст.)
- •77. Українське питання в політиці європейських держав напередодні та на початку війни.
- •78. Проаналізуйте становище України напередодні радянсько-німецької війни 1941-1945 рр.
- •79. Висвітліть боротьбу радянських партизанів та оун-упа проти німецьких окупантів в роки рад-німецької війни 1941-1945 рр
- •Національна течія
- •80. Аргументуйте значення звільнення укр.. Земель від фашизму та втрати України у війні.
- •81. Розкрийте суть та наслідки післявоєнної відбудови
- •Відбудова народного господарства України
- •82. Проаналізуйте сусп.-політ та культурне життя в Україні в другій пол. 40 першій пол. 50 рр 20 ст.
- •83. Дайте політику десталінізації та культурно-політ життя в Україні
- •Початок десталінізації
- •84. Охарактеризуйте дисидентський рух в Україні в 60-70 рр 20 ст.
- •85.Політизація суспільного життя в україні у 2 пол 80-х –на поч. 90-х років 20 ст.
- •86. Охарактеризуйте укр.. Культуру в 60-70 рр 20 ст. У чому проявлялись застійні явища у розвитку культури, освіти та мистецтва?
- •87. Визначте шлях України до свободи та незалежності.
- •89.Визначте пріоритетні напрямки діяльності укр.. Діаспори.
- •90. Визначте проблеми соціально-економічного розвитку та політ. Розвитку України та можливі шляхи їх розв’язання.
48. Проаналізуйте події революції 1848-1849рр. На західноукраїнських землях.
У 1848 р. європейські народи повстали проти режиму самовладдя монархів, встановленого ще в 1815 р. Віденським конгресом. Народи незалежних країн вимагали демократії, політичної рівноправності всіх класів і станів. Політично залежні народи виступили з вимогою відродження власної державності. Не випадково події 1848 р. увійшли в історію як «весна народів». У лютому 1848 р. у Франції спалахнула революція, яка досить швидко поширилася на німецькі та італійські держави, а в березні 1848 р. спалахнула в столиці Австрійської імперії Відні. 15 березня австрійський цісар Фердинанд І проголосив конституцію, яка передбачала надання громадянам свободи слова, друку, зборів, скликання парламенту.
Активними учасниками революції 1848— 1849 pp. стали українці Західної України. У стислий час вони зуміли організуватися і добитися вирішення цілої низки соціально-економічних і політичних питань. Уряд, прагнучи не допустити участі в революції наймасовішої суспільної верстви — селянства, пішов на скасування кріпосницької системи. Зокрема, у Галичині панщину з великою поспішністю відмінили у квітні 1848 p., майже на п'ять місяців раніше, ніж в інших провінціях імперії.
За скасування панщини поміщики отримали грошові відшкодування від держави і звільнення від низки податків. Крім того, за ними залишалися так звані сервітути, тобто ліси і пасовища, якими користувалися селяни. На підставі закону селяни могли й далі ними користуватися, але були зобов'язані платити за них поміщикам на основі «добровільних угод». Це спричинило численні виступи протесту селян.
Закон про скасування панщини певний час не поширювався на Буковину, що викликало бунти селян, котрі відмовлялися відробляти панщину. Лише в серпні 1848 р. під тиском селянських заворушень закон поширився і на цей край. Згідно з рішенням парламенту, селяни були зобов'язані заплатити поміщикам за своє звільнення дві третини викупних платежів, а держава платила решту. На Закарпатті під час революції 1848 р. панщина була формально теж скасована, але насправді існувала ще п'ять років.
2 травня 1848 р. українська інтелігенція та уніатське духівництво створили у Львові політичну організацію Головна руська рада (ГРР) на чолі з відомими церковними діячами Г. Яхимовичем і М. Куземським (рис. 3). Керівники ГРР вимагали розділу Галичини на Західну (польську) та Східну (українську), до складу якої увійшли б Північна Буковина та Закарпаття. Але імператорський уряд відмовився провести цю реформу. У Галичині, крім Головної руської ради, діяли ще дві політичні організації — Центральна народна рада (ЦНР) та «Руський собор» (PC), які взяли участь у боротьбі за владу в краї.
У червні 1848 р. у Празі пройшов з'їзд громадських та культурних діячів слов'янських народів. Учасники з'їзду намагалися об'єднати три галицькі політичні організації — ГРР, ЦНР, PC. Було підписано загальний програмний документ «Вимоги українців у Галичині». Але з'їзду не вдалося примирити діячів трьох політичних організацій.
Імперська влада, аби запобігти подальшому підйому національно-визвольного руху в Галичині, надала 39 місць у рейхстазі (парламенті) депутатам від українців. У липні 1848 р. рейхстаг почав свою роботу. Від Східної Галичини було обрано 25 депутатів, від Буковини — 7. Активними захисниками інтересів українців були депутати Л. Кобилиця та І. Капущак.
Український національно-визвольний рух досяг успіхів у культурно-просвітницькій діяльності: стала виходити українська газета «Зоря Галицька», почалося будівництво Народного будинку у Львові; було створено кафедру української мови та літератури (очолив Я. Головацький) при Львівському університеті; відкривалися народні клуби, крамниці для продажу книг. Однак радикально налаштовані студенти та робітнича молодь спробували збройним шляхом досягти корінних змін. У ніч з 1 на 2 листопада 1848 р. у Львові спалахнуло збройне повстання. Після придушення повстання на території Галичини було введено військовий стан. У 1851 р. було ліквідовано Головну руську раду.
Революційні події 1848—1849 pp. спричинили активізацію селянського руху в Західній Україні. Селянський депутат рейхстагу Л. Кобилиця в листопаді 1848 р. організував визвольний похід по Буковині. З озброєним загоном своїх прихильників він їздив буковинськими селами, виганяв звідти австрійських чиновників і землевласників, передавав землю селянам. Повстання швидко поширювалося. Австрійська влада змушена була задіяти проти повсталих регулярні війська. Л. Кобилицю було схоплено, і під час тривалого слідства і тортур він помер. Повстання було розгромлене. Селянський рух, що поширився в Закарпатті, проявився в традиційному русі.
Отже, незважаючи на поразку українського національно-визвольного руху в ході революції 1848—1849 pp., імперська влада була змушена провести важливі реформи: скасування кріпосного права; уведення конституційного правління; надання українцям місць у рейхстазі (це було зроблено вперше). Революція 1848—1849 pp. сприяла формуванню національної самосвідомості українського народу, зростанню його політичної активності.