- •3. Утворення уцр. Її склад та діяльність
- •4. Політика «воєнного комунізму» причини введення, її суть та наслідки
- •5. Перший універсал уцр
- •6. Генеральний секретаріат у.Утворення, його склад та компетенція.
- •9. Проголошення створення Української Народної Республіки (унр).
- •10. Ііі Універсал.
- •11.Іv Універсал
- •12. Статут Генерального Секретаріату
- •13.Конституція унр 1918р.:Загальна характеристика і значення
- •14.Утворення Вільного козацтва в унр
- •15. Утворення органів охорони громадського порядку в унр.
- •16.Судова система унр
- •17.Організація діяльності органів прокуратури і адвокатури в унр
- •18.Законодавча діяльність Центральної Ради
- •19.Земельна реформа в унр
- •20.Закон уцр «Про національно-персональну автономію» від 9 січня 1918р.
- •21. Зако цр «Про громадянство» 2-4 березня 1918р.
- •23. Причини падіння унр.
- •24. Грамота до всього українського 29 квітня 1918. Загал х-ка
- •25. Зак про тимчасовий устрій Укр держави 29 квітня 1918 року.
- •27. Організація та діяльність органів влади на місцях в Українській державі.
- •28 Судова система Української Держави часів правління п. Скоропадського
- •29. Утворення та діяльність державної варти
- •30. Декларація української директорії від 26 грудня 1918р.
- •31.Встановлення влади Директорії
- •32.Універсал Трудового конгресу 23 січня 1919р.: загальна характеристика і значення
- •33.Організація органів влади і управління за Директорії.
- •34.Загальна характеристика законодавчої діяльності Директорії
- •35.Причини поразки українських державницьких змагань 1917-1921рр.
- •36.Варшавські та Ризькі мирні договори.
- •37. Утворення зунр
- •38. Органи влади й управління зунр
- •39.Судова система зунр.
- •40.Місцеві органи влади зунр
- •41. Законодавча діяльність зунр.
- •45. Система органів державної влади усрр: за Конст. 1919р.
- •51. Становлення радянського права в Україні (1917-1920)
- •52. Нова економічна політика в усрр причини її запровадження та наслідки
- •53. Судова система 1922 р. В усрр
- •54. Утворення радянської прокуратури в усрр
- •55. Утворення радянської адвокатури в усрр
- •56.Система органів влади і управління усрр після утворення срср.
- •57.Конституція усрр 1929р її характеристика і значення.
- •59.Кодіфікація радянського цивільного права у 20-х роках.
- •60.Кодифікація радянського кримінального права в 20-х роках.
- •61.Кодифікація радянського процесуального права в 20-ті рр.
- •62.Кодифікація радянського сімейного права в 20-тірр.
- •63.Кодифікація радянського земельного права в 20-ті рр.
- •64.Кодифікація радянського трудового права в 20-ті рр.
- •65.Утворення автономної Молдавської срр.
- •66.Соціально-економічні і політичні наслідки індустріалізації.
- •67. Програма розкуркулення в урср мета і наслідки.
- •68.Зміни в державному ладі в усрр в і пол. 30-тих рр.. Хх ст.
- •69.Судова система усрр в і пол. 30-тих. Рр.
- •70.Організація і діяльність прокуратури в усрр в і пол.. 30 – х рр.
- •71.Формування надзвичайних каральних органів влади в усрр у 30-ті р.
- •72.Конституція урср 1937 іі загальна характеристика і наслідки .25 січня 1937 року
- •73.Органи влади та управління урср за Конституцією 1937
- •74..Судова система за Конституцією 1937р
- •75.Правове становище західноукраїнських замель у 20-30 р.
- •76. Приєднання Зх у до урср
- •77.Розвиток радянського права в 30 роки.
- •79. Пакт Молотова і Рібентропа. Таємний протокол. Сутність і наслідки
- •82. Зміни в радянському праві у роки 2 світової війни.
- •90. Кодифікація права в урср в 60-ті роки.
- •91. Кодифікація кримінального права урср в 60-ті роки
- •92. Наростання кризових явищ в економічному і суспільно-політичному житті урср в іі пол. 60-80рр. ХХст.
- •94. Органи влади урср після прийняття Конституції урср 1978р.
- •95. Судова система урср після прийняття Конституції урср 1978р.
- •96.Причини запровадження політики Перебудови.
- •97. Демократизація суспільного та держ життя в урср в роки «перебудови».
- •100.Проголошення незалежної держави.
- •101.Зміни в законодавстві України після проголошення незалежності.
- •102.Конституція України1996р.,характеристика і значення
15. Утворення органів охорони громадського порядку в унр.
Комітет охорони революції: створений 7 листопада 1918,планувалося створити при комітеті комісії – військову, інформаційну,технічну; представники комітету повинні були діяти в держ.установах,громадських організаціях,залізницях, пристанях і т.д.;до компетенції відносилося – використання за необхідності резервів держ. органів, не державних організацій у боротьбі з контрреволюцією., повноваження роботи обшуки, зміщувати з постів та заарештовувати. При Ген. Секретарстві внутрішніх справ була створена особлива комісія з представників відомств до якої відійшли справи по охороні порядку та спокою в Україні. Була проведена реорганізація міської та сільської міліції - вона підпорядковувалася комісарам ЦР.
16.Судова система унр
На території Укр. діяли такі судові органи: дільничі мирові суди, з'їзди мирових суддів, окружні суди, що створювалися один на кілька повітів. За ними йшли, як апеляц.інстанції, суд. палати. Найвищою суд. інстанцією вважався Правительствуючий сенату Петербурзі. Крім цих судів, в Україні діяли також селянс. волосні суди, верхні волосні суди тощо. Відразу ж після Лютневої революції було запроваджено посаду адміністрат. суддів у повітах і особливі адміністрат. відділи при окружних судах. Створюються різні тимчасові судові органи, революц.трибунали тощо. Формально ця судова с-ма збереглася в Україні і після приходу до влади ЦР.
23 листопада 1917 р. Мала рада затвердила законопроект, згідно з яким "Суд на Україні твориться іменем УНР".
1б грудня 1917 р.ЦР затверджує підготовлений Генеральним секретарством судових справ законопроект про утворення (до скликання Всеукраїнських Установчих зборів) тимчасового Генерального суду.Відповідно до ст. 1 Закону Генеральний суд складався з 3 департаментів: цивіл., карного і адміністрат.. Він був вищою суд. інстанцією в Укр. й здійснював нагляд над усіма суд. установами і діяльністю працівників суд. органів.Судді Генерального суду, яких було 15 осіб, отримували звання генеральних суддів.
16 грудня 1917 року приймається Закон "Про заведення апеляц. судів". Передбачалося створення 3 апеляційних судів: Київського, Харківського і Одеського, компетенція яких поширювалася на навколишні губернії. Апеляц. суд складався з голови, заступника і декількох суддів.
14 лютого 1918 року запроваджуються посади головних губернських військ.комендантів, які отримували право створення революц. Військ.судів для оперативного розгляду справ про вбивства, пограбування, підпали, зґвалтування та розбій. Відразу ж після розгляду справи такий суд розформовувався.
17.Організація діяльності органів прокуратури і адвокатури в унр
Після жовтневих подій 1917 року розпочався новий етап державотвор. і націонал. самовизначення народу Укр., етап здобуття суверенності. В УНР велася активна робота із створення нової с-ми правоохор. органів, у тому числі – судів і органів прокурор.нагляду. Так, у грудні 1917 року заснована Прокураторія, а вже наступного місяця ЦР ухвалила Закон “Про уряджання прокурор. нагляду в Україні”. За часів правління гетьмана Скоропадського П. П. (квітень-грудень 1918 року) ухвалюється Закон “Про утворення держ. Сенату”. При створенні у грудні 1918 року Директорії УНР набуває чинності Закон “Про урядження прокурор. догляду в Україні” і поновлюється діяльність Генерал.Суду під назвою “Найвищий Суд УНР”.
Щодо ор-ції та діяльності присяжних і приватних повірених не було внесено ніяких змін. Коли Україну було проголошено Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, Народ. Секретаріат 4 січня 1918 р. прийняв постанову "Про введення народ. суду", якою скасовувалися всі суд. установи, що діяли доти, а також інститути присяжної та приватної адвокатури. У постанові передбачалося, що всі громадяни, старші за 18 років, можуть бути обвинувачами й захисниками в суді та на попередньому слідстві. Аналогічно вирішувалося питання про захист і в революц. трибуналах за Положенням, затверд. 23 лютого 1918 р.14 лютого 1919 р. Рада Народних Комісарів України Декретом про суд ліквідувала відновлену ЦР присяжну і приватну адвокатуру і затвердила Тимчасове положення про народні суди і революц.трибунали УРСР, яке передбачало порядок ор-ції захисту в народних судах і революц.трибуналах. Так, для захисту були створені колегії правозаступників в народних судах та окремі -- при революц. трибуналах. Члени перших обиралися з числа громадян, що відповідали умовам, установленим для виборців. У повітах члени колегії обиралися відповідними виконкомами, в містах -- міськими Радами, а при ревтрибуналах -- губвиконкомами.