- •3. Утворення уцр. Її склад та діяльність
- •4. Політика «воєнного комунізму» причини введення, її суть та наслідки
- •5. Перший універсал уцр
- •6. Генеральний секретаріат у.Утворення, його склад та компетенція.
- •9. Проголошення створення Української Народної Республіки (унр).
- •10. Ііі Універсал.
- •11.Іv Універсал
- •12. Статут Генерального Секретаріату
- •13.Конституція унр 1918р.:Загальна характеристика і значення
- •14.Утворення Вільного козацтва в унр
- •15. Утворення органів охорони громадського порядку в унр.
- •16.Судова система унр
- •17.Організація діяльності органів прокуратури і адвокатури в унр
- •18.Законодавча діяльність Центральної Ради
- •19.Земельна реформа в унр
- •20.Закон уцр «Про національно-персональну автономію» від 9 січня 1918р.
- •21. Зако цр «Про громадянство» 2-4 березня 1918р.
- •23. Причини падіння унр.
- •24. Грамота до всього українського 29 квітня 1918. Загал х-ка
- •25. Зак про тимчасовий устрій Укр держави 29 квітня 1918 року.
- •27. Організація та діяльність органів влади на місцях в Українській державі.
- •28 Судова система Української Держави часів правління п. Скоропадського
- •29. Утворення та діяльність державної варти
- •30. Декларація української директорії від 26 грудня 1918р.
- •31.Встановлення влади Директорії
- •32.Універсал Трудового конгресу 23 січня 1919р.: загальна характеристика і значення
- •33.Організація органів влади і управління за Директорії.
- •34.Загальна характеристика законодавчої діяльності Директорії
- •35.Причини поразки українських державницьких змагань 1917-1921рр.
- •36.Варшавські та Ризькі мирні договори.
- •37. Утворення зунр
- •38. Органи влади й управління зунр
- •39.Судова система зунр.
- •40.Місцеві органи влади зунр
- •41. Законодавча діяльність зунр.
- •45. Система органів державної влади усрр: за Конст. 1919р.
- •51. Становлення радянського права в Україні (1917-1920)
- •52. Нова економічна політика в усрр причини її запровадження та наслідки
- •53. Судова система 1922 р. В усрр
- •54. Утворення радянської прокуратури в усрр
- •55. Утворення радянської адвокатури в усрр
- •56.Система органів влади і управління усрр після утворення срср.
- •57.Конституція усрр 1929р її характеристика і значення.
- •59.Кодіфікація радянського цивільного права у 20-х роках.
- •60.Кодифікація радянського кримінального права в 20-х роках.
- •61.Кодифікація радянського процесуального права в 20-ті рр.
- •62.Кодифікація радянського сімейного права в 20-тірр.
- •63.Кодифікація радянського земельного права в 20-ті рр.
- •64.Кодифікація радянського трудового права в 20-ті рр.
- •65.Утворення автономної Молдавської срр.
- •66.Соціально-економічні і політичні наслідки індустріалізації.
- •67. Програма розкуркулення в урср мета і наслідки.
- •68.Зміни в державному ладі в усрр в і пол. 30-тих рр.. Хх ст.
- •69.Судова система усрр в і пол. 30-тих. Рр.
- •70.Організація і діяльність прокуратури в усрр в і пол.. 30 – х рр.
- •71.Формування надзвичайних каральних органів влади в усрр у 30-ті р.
- •72.Конституція урср 1937 іі загальна характеристика і наслідки .25 січня 1937 року
- •73.Органи влади та управління урср за Конституцією 1937
- •74..Судова система за Конституцією 1937р
- •75.Правове становище західноукраїнських замель у 20-30 р.
- •76. Приєднання Зх у до урср
- •77.Розвиток радянського права в 30 роки.
- •79. Пакт Молотова і Рібентропа. Таємний протокол. Сутність і наслідки
- •82. Зміни в радянському праві у роки 2 світової війни.
- •90. Кодифікація права в урср в 60-ті роки.
- •91. Кодифікація кримінального права урср в 60-ті роки
- •92. Наростання кризових явищ в економічному і суспільно-політичному житті урср в іі пол. 60-80рр. ХХст.
- •94. Органи влади урср після прийняття Конституції урср 1978р.
- •95. Судова система урср після прийняття Конституції урср 1978р.
- •96.Причини запровадження політики Перебудови.
- •97. Демократизація суспільного та держ життя в урср в роки «перебудови».
- •100.Проголошення незалежної держави.
- •101.Зміни в законодавстві України після проголошення незалежності.
- •102.Конституція України1996р.,характеристика і значення
33.Організація органів влади і управління за Директорії.
Після падіння гетьманського уряду законодавчу і виконавчу владу уособлювала в собі Директорія Української Народної Республіки.
26 грудня 1918 року приймається Декларація, в якій Директорія оголосила себе "верховною владою", встановленою "силою і волею трудящих класів України". Підтверджуючи тимчасовість влади Директорії, Декларація офіційно оголосила про скликання Конгресу трудового народу, як "революційного представництва організованих працюючих мас".
5 січня 1919 року була затверджена "Інструкція для виборів на Конгрес трудового народу України", яка перше його засідання призначила на 22 січня 1919 року. До складу Конгресу було обрано представників від робітників, селян і трудової інтелігенції. І хоча загально-представницьким цей орган назвати не можна, все ж таки він має більше підстав, ніж Центральна рада, називатися парламентом, оскільки формувався за принципом територіального представництва.
Директорія отримала право приймати закони, які підлягали затвердженню на найближчій сесії Конгресу. Закон встановлював сесійну роботу Конгресу. В міжсесійний період повинна була працювати Президія Конгресу, функції якої взагалі не були окреслені.
Закон передбачав утворення при Директорії з числа делегатів різних комісій: оборони, земельної, бюджетної, закордонних справ, харчових справ, культурно-освітньої, конституційно-адміністративної (для підготовки виборів у парламент). Кожна комісія мала наглядати за одним або кількома міністерствами.
14 лютого 1920 року уряд ухвалив новий "Тимчасовий закон про державний устрій і порядок законодавства УНР", який передбачав скликання не пізніше 1 травня 1920 року передпарламенту під назвою Державна народна рада. До скликання цього органу Директорія могла здійснювати свої повноваження виключно через Раду Народних Міністрів. Але цей закон не було затверджено С. Петлюрою, який у цей час був Головою Директорії.
Державна Народна Рада планувалась як орган законодавчої влади І контролю за діяльністю Ради Народних Міністрів, складала державний бюджет і здійснювала контроль за його виконанням, розглядала і затверджувала міжнародні угоди, оголошувала стан війни тощо.
Знову ж таки, невиписаною залишилася компетенція Ради Народних Міністрів, яка була підзвітна в своїй діяльності Державній Народній Раді. Але в законах нічого не говорилося про повноваження і місце уряду в системі органів виконавчої влади.
В день оголошення Декларації Директорія своїм наказом затвердила Раду Народних Міністрів у складі 18 осіб, якій доручалося "негайне переведення в життя великих задач", окреслених Декларацією. Поділу компетенції між Директорією і Радою Народних Міністрів проведено не було.
Статус Ради Народних Міністрів як виконавчого органу закріпив "Закон про форму влади на Україні". Рада Народних Міністрів затверджувалася Директорією і була відповідальна перед нею. Ніякі інші повноваження цього органу регламентовані не були, що говорило про невизначеність відношення Директорії до принципу розподілу влад. Конгрес дав доручення Раді Народних Міністрів підготувати вибори майбутнього Сейму України, органу, повноваження якого, знову ж таки, визначені не були.
Без змін було залишено систему центрального управління. Поділ міністерств на відділи і департаменти, запроваджений Центральною радою, зберігся.
В його формуванні було запозичено досвід Центральної ради. Владу на місцях представляли волосні, повітові, губернські комісари і отамани, що їх призначала Директорія. В їх руках була зосереджена вся реальна влада в провінції. В деяких губерніях було відновлено діяльність дореволюційних органів міського і земського самоврядування — земські зібрання та земські управи і міські думи та міські управи. Майже скрізь діяли революційні ради робітничих І селянських депутатів