- •3. Утворення уцр. Її склад та діяльність
- •4. Політика «воєнного комунізму» причини введення, її суть та наслідки
- •5. Перший універсал уцр
- •6. Генеральний секретаріат у.Утворення, його склад та компетенція.
- •9. Проголошення створення Української Народної Республіки (унр).
- •10. Ііі Універсал.
- •11.Іv Універсал
- •12. Статут Генерального Секретаріату
- •13.Конституція унр 1918р.:Загальна характеристика і значення
- •14.Утворення Вільного козацтва в унр
- •15. Утворення органів охорони громадського порядку в унр.
- •16.Судова система унр
- •17.Організація діяльності органів прокуратури і адвокатури в унр
- •18.Законодавча діяльність Центральної Ради
- •19.Земельна реформа в унр
- •20.Закон уцр «Про національно-персональну автономію» від 9 січня 1918р.
- •21. Зако цр «Про громадянство» 2-4 березня 1918р.
- •23. Причини падіння унр.
- •24. Грамота до всього українського 29 квітня 1918. Загал х-ка
- •25. Зак про тимчасовий устрій Укр держави 29 квітня 1918 року.
- •27. Організація та діяльність органів влади на місцях в Українській державі.
- •28 Судова система Української Держави часів правління п. Скоропадського
- •29. Утворення та діяльність державної варти
- •30. Декларація української директорії від 26 грудня 1918р.
- •31.Встановлення влади Директорії
- •32.Універсал Трудового конгресу 23 січня 1919р.: загальна характеристика і значення
- •33.Організація органів влади і управління за Директорії.
- •34.Загальна характеристика законодавчої діяльності Директорії
- •35.Причини поразки українських державницьких змагань 1917-1921рр.
- •36.Варшавські та Ризькі мирні договори.
- •37. Утворення зунр
- •38. Органи влади й управління зунр
- •39.Судова система зунр.
- •40.Місцеві органи влади зунр
- •41. Законодавча діяльність зунр.
- •45. Система органів державної влади усрр: за Конст. 1919р.
- •51. Становлення радянського права в Україні (1917-1920)
- •52. Нова економічна політика в усрр причини її запровадження та наслідки
- •53. Судова система 1922 р. В усрр
- •54. Утворення радянської прокуратури в усрр
- •55. Утворення радянської адвокатури в усрр
- •56.Система органів влади і управління усрр після утворення срср.
- •57.Конституція усрр 1929р її характеристика і значення.
- •59.Кодіфікація радянського цивільного права у 20-х роках.
- •60.Кодифікація радянського кримінального права в 20-х роках.
- •61.Кодифікація радянського процесуального права в 20-ті рр.
- •62.Кодифікація радянського сімейного права в 20-тірр.
- •63.Кодифікація радянського земельного права в 20-ті рр.
- •64.Кодифікація радянського трудового права в 20-ті рр.
- •65.Утворення автономної Молдавської срр.
- •66.Соціально-економічні і політичні наслідки індустріалізації.
- •67. Програма розкуркулення в урср мета і наслідки.
- •68.Зміни в державному ладі в усрр в і пол. 30-тих рр.. Хх ст.
- •69.Судова система усрр в і пол. 30-тих. Рр.
- •70.Організація і діяльність прокуратури в усрр в і пол.. 30 – х рр.
- •71.Формування надзвичайних каральних органів влади в усрр у 30-ті р.
- •72.Конституція урср 1937 іі загальна характеристика і наслідки .25 січня 1937 року
- •73.Органи влади та управління урср за Конституцією 1937
- •74..Судова система за Конституцією 1937р
- •75.Правове становище західноукраїнських замель у 20-30 р.
- •76. Приєднання Зх у до урср
- •77.Розвиток радянського права в 30 роки.
- •79. Пакт Молотова і Рібентропа. Таємний протокол. Сутність і наслідки
- •82. Зміни в радянському праві у роки 2 світової війни.
- •90. Кодифікація права в урср в 60-ті роки.
- •91. Кодифікація кримінального права урср в 60-ті роки
- •92. Наростання кризових явищ в економічному і суспільно-політичному житті урср в іі пол. 60-80рр. ХХст.
- •94. Органи влади урср після прийняття Конституції урср 1978р.
- •95. Судова система урср після прийняття Конституції урср 1978р.
- •96.Причини запровадження політики Перебудови.
- •97. Демократизація суспільного та держ життя в урср в роки «перебудови».
- •100.Проголошення незалежної держави.
- •101.Зміни в законодавстві України після проголошення незалежності.
- •102.Конституція України1996р.,характеристика і значення
38. Органи влади й управління зунр
Вищим органом влади ЗУНР була УНРада. Відп до Закону від 15 листопада 1918р. її склад поповнився делегатами з усіх повітів та великих міст. 4 січня 1919р. була створена Президія УНРади у складі Президента (голови ради) та чотирьох його заступників. На цьому ж засіданні було створено ще один орган – Виділ УНРади у складі Президента та девяти членів, на який покладалися функції колегіального глави держави. Дбаючи про створення повноцінного Парламенту, УНРада, яка вважала себе тимчасовим органом, 31 березня 1919р. ухвалила Закон про скликання сейму ЗУНР, а в квітні – виборчий закон. Послів (депутатів) належало обирати за нацвонально-пропорціональною системою на основі загального, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні. З 226 послів сейму українцям належало обрати 160, полякам – 33, євреям – 27, австрійцям – 6. Однак через складні воєнно-політичні обставини провести вибори так і не вдалося.
Внаслідок різкої зміни зовнішньополітичної ситуації у червні 1919р. Виділ УНРади та Держ секретаріат ухвалили Закон про передання всієї повноти військової та цивільної влади Диктаторові Є.Петрушевичу. Для виконання диктаторських ф-цій Петрушевич утворив Колегію головноуповноважених і Військову канцелярію, які практично керувались виключно його вказівками.
Уряд ЗУНР – Держ Секретаріат було сформовано 9 листопада 1918р. Його очолив К.Левицький. У складі уряду було 14 держ секретарств (міністерств). Пізніше кількість держ секретарів та інших структур уряду неодноразово змінювалися. 10 листопада голова і члени уряду присягнули на вірність укр народові й д-ві. У грудні уряд подав у відставку і було сформовано новий на чолі з Голубовичем. На засіданні УНРади 4січня 1919р. було обговорено програму уряду і здійснено спробу створити дієвий урядовий апарат. Аби залучити до процесу державотворення нац меншини, у складі уряду було створено ще три секретарства: польське, єврейське і німецьке. Однак вони відхилили цю пропозицію. Незабаром внаслідок реорганізації секретарств йх кількість скоротилася до 10.
Місцевими органами влади і уравління стали обрані населенням у листопаді 1918р. громадські й міські комісари, містечкові, сільські й повітові «прибічні» та національні Ради. Місцеву владу в повітах здійснювали повітові комісари, яких призначав Держ секретар внутр справ. 16 листопада 1918р. зявився Закон про адміністрацію ЗУНР, у якому регламентувався порядок утворення, структура та функції місцевих органів влади й управління.
За цим законом повітовий комісар був вищим представником влади у повіті. Він призначав громадських і міських комісарів, а там де їх вже було обрано, затверджував обрані кандидатури, мав право розпускати місцеві громадські ради й призначати нові вибори до них, затверджував розпорялження повітових властей, приймав присягу від службовців повіту тощо. Йому підпорядковувались повітові військовий комендант і комендант жандармерії. Відповідним чином було регламентовано й повноваження комісарів нижчих ланок.