12. Статут Генерального Секретаріату

На підставі згоди з тимчасовим правительством дня 16 липня (н. ст.) 1917 р. – орган революційної демократії всіх народів України -УЦР, що має підготувати Україну до остаточного здійснення автономного ладу й довести її до Українських Установчих всенародних Зборів і російського Установчого Зібрання, – утворює Ген.Секр., який являється найвищим органом управи на Україні. Діяльність Генерального Секретаріату зазначається тимчасово такими головними пунктами:1. Найвищим краєвим органом управи на Україні є Ген.Секр. Української Центральної Ради, який формується Центральною Радою, відповідає перед нею і затверджується тимчасовим правительством.2. Формування Ген. Секр. ЦР через свій Комітет.3. ЦР затверджує Ген.Секр. в цілості, висловлюючи йому довіррє.4. В склад Ген. Секр. входить 14 генер. секретарів, а саме секретарі. 5. Свою власть Ген.Секр. здійснює через всі урядові органи на Україні.6. Всі урядові органи на Україні підлягають власти Ген. Секр..7. Всі урядові посади на Україні, коли вони не виборні, заміщаються Ген.Секр. або підвладними йому органами.8. При тимчасовім правительств! має бути статс-секретар для справ України, якого призначає тимчасове правительство по згоді з ЦР.9. Статс-секретар має пильнувати інтересів України в усій роботі тимчасового правительства й в разі потреби переслати законопроекти через Ген.Секр. на розгляд Ц. Ради.10. Ген.Секр. передає на санкцію тимчасового правительства ті законопроекти, які розглянула й ухвалила ЦР.11. Ген.Секр. передає на затвердження тимчасового правительства тимчасові фінансові обрахунки видатків на потреби України, які розглянула й ухвалила ЦР.12. Тими коштами, які надходять на рахунок Центральної Ради, розпоряджується Ген.Секр. по бюджету, ухваленому ЦР13. Ген.Секр. ті справи, які він уважає найважнійшими, передає на розгляд ЦР14. Діяльність Ген. Секр., відповідального перед ЦР, контролюється нею шляхом запитань по всіх справах.15. В перервах поміж сесіями Центральної Ради Ген.Секр. відповідає перед Комітетом ЦР, який виконує всі її функції, окрім зазначеної в 3-ім.16. Коли Ген.Секр. не згоджується з постановою Комітету в якій-небудь справі, остання переноситься на розгляд ЦР, яка скликається негайно.17. Коли ЦР висловлює недовір’я Ген. Секр., він подається у відставку.18. Всі акти ЦР й Комітету контрасигнуються Ген. Секр..19. Всі закони тимчасового правительства мають силу на Україні від дня проголошення їх в Краєвім Урядовім Віснику на українській мові.20. Всі закони, адміністративні приписи й постанови, проголошені українською мовою, публікуються також на мовах: російській, єврейській, польській.

13.Конституція унр 1918р.:Загальна характеристика і значення

Конст. процес ЦР розпочала відразу ж після проголошення 1 універсалу створенням конят. комісії у складі 100 осіб на чолі з М. Грушевським. Конституцію передбачалося ухвалити Всеукраїн. Установчими Зборами. Але революційні події, російська та німецька окупації завадили цьому і в останній день свого існування, 29 квітня 1918 р., ЦР затвердила її положення, але в життя не впровадила, бо сама припинила діяльність.Конституція УНР мала підзаголовок - "Статут про державний устрій, права і вольності УНР" і складалася з 83 статей, об'єднаних у 8 розділів: I. Загальні постанови; II. Права громадян України ;III. Органи власти УНР; W. Всенародні Збори УНР ; V. Про Раду Народних Міністрів УНР; VI. Суд УНР; VII. Націон. союзи; VIII. Про часове припинення громадянських свобод.УНР проголошувалася "державою суверен., самостійною і ні від кого незалежною", суверенне право в якій належить народові (всім разом громадянам республіки). Територія її неподільна і без згоди 2/3 парламенту не може змінюватися кордон.Громадянином вважалася особа, яка набула це право законним шляхом, подвійне громадянство не передбачалося. Актова, громад. і політ. дієздатність наставала з 20 років. Всі громадяни, незалежно від віку, віри, раси, статі проголошувалися рівними у своїх правах. їм гарантувалися всі права і свободи, як то: свобода слова, друку, совісті, обирати і бути обраним (активне і пасивне виборче право), вільне місце проживання, пересування, недоторканність особистого життя, таємниця листування тощо. Встановлювалися порядок виборів та законотворча процедура. Влада розподілялася на гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Законодавча належала Всенародним Зборам УНР, виконавча - Раді Народних Міністрів, судова – Ген.у Суду УНР.Націон. меншинам надавалося право об'єднуватися у національні союзи, які формували органи самоуправління, видавали корпоративні закони, що не суперечили б Конституції держави, встановлювали бюджет тощо.На випадок війни чи повстання громадянські свободи обмежувалися спеціальним законам не більше як на 3 місяці, який ухвалювали Всенародні Збори або Рада Народних Міністрів.