76. Приєднання Зх у до урср

23 серпня 1939 р. був підписаний пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР. У таємному протоколі Гітлер і Сталін до мовилися про розподіл Європи на відповідні сфери впливу та окупації. За ним Радянському Союзові передавалися майже всі західноукраїнські землі.1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, поклавши цим самим початок Другій світовій війні. Кваплячись оволодіти «своєю» частиною польської держави 17 вересня 1939 р. радянські війська перейшли кордон і зайняли майже всі землі, населені українцями і білорусами Розмежувальна лінія між СРСР і територією, окупованою німецькими військами, була уточне на в радянсько-німецькому договорі про дружбу і кордони від 28 вересня 1939 р. Українські землі Лемківщина і Холмщина були зайняті Німеччиною, а Закарпаття — Угорщиною. У червні 1940 р. СРСР змусив Румунію віддати Бессарабію та Буковину. На початку жовтня 1939 р. на зах.укр землях відбулися вибори до Народних Зборів, а 26-28 жовтня 1939 р. у Львові пройшли і самі Українські Народні Збори, які прийняли декларацію про встановлення радянської влади на Західній Україні і про возз'єднання з УРСР. У складі УРСР були утворені 8 нових областей: Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська, Волинська, Рівненська, Ізмаїльська та Чернівецька. Деякі політичні та економічні заходи, які вживалися новим режимом після возз'єднання, принесли українцям конкретні поліпшення. Сотні тисяч безземельних і малоземельних селянських господарств отримали понад мільйон гектарів землі, значну кількість худоби та різного реманенту, що були конфісковані в поміщиків, монастирів та великих державних чиновників, ліквідовано безробіття, введено 8-годинний робочий день, підвищувалась заробітна плата робітників. Реконструювались існуючі і будувалися нові підприємства, розвивалася виробнича кооперація, помітно поліпшилося медичне входження західноукраїнських земель до складу УРСР було подією величезної історичної ваги і мало прогресивне значення, оскільки вперше за багато століть українці з'єдналися в межах однієї державної структури. Але здійснено це було тоталітарним режимом з порушенням норм міжнародного права, за допомогою секретних угод. Радянська влада була поширена і на західноукраїнські землі.

77.Розвиток радянського права в 30 роки.

Розвиток правової системи в 30-ті роки, як і державного апарату в цілому, був також спрямований на зміцнення командно-адміністративної системи управління, подальшої її централізації.Характерною рисою правової системи стає пріоритет загальносоюзного законодавства над республіканським. З одного боку, поширюється пряма дія союзних нормативних актів, а з іншого — відроджується існуюча в 20-ті роки тенденція запозичення республіканським законодавством якщо не всього змісту загальносоюзних законодавчих актів, то хоча б їх ідеї. Була утворена конституційна комісія, до складу якої ввійшли також представники УСРР — П. Любченко, Г. Петровський, В. Чубар та ін. У червні 1936 року проект конституції було опубліковано. Конституції УРСР, а 25 січня 1937 року Його було затверджено XIV з'їздом Рад УРСР. Конституцією УРСР 1937 року було побудовано у повній відповідності до Конституції СРСР 1936 року. До Конституції УРСР 1937 року вперше увійшло положення про Комуністичну партію, як керівне ядро всіх громадських і державних організацій. Ліквідація непу призвела до суттєвих змін в цивільно-правовому регулюванні суспільних відносин. Головними напрямками розвитку цивільного права були охорона соціалістичної власності та удосконалення договірних відносин. В 30-ті роки в зв'язку з ліквідацією дитячої безпритульності приймається ряд актів про посилення турботи державних органів про дітей і підвищення відповідальності батьків за їх виховання. Кодекс закони про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадського стану УСРР 1924 року був доповнений ст. 16—1, яка передбачала відібрання у батьків дітей і передачу їх до дитячих будинків при відсутності належного нагляду за ними. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 25 лютого 1931 року внесла ряд змін і доповнень до Кодексу законів про працю УСРР 1922 року. Було завершено процес переведення робітників промисловості і транспорту на 7-годинний робочий день. Більшість підприємств і установ було переведено на безперервний робітничий тиждень, а робітники і службовці одержували день відпочинку по черзі у різні дні тижня. Для розвитку кримінального права 30-х років характерним було ужорсточення заходів покарання. Саме в ці роки в галузі кримінального і кримінально-процесуального права відбулися серйозні деформації, які повністю зруйнували гарантії прав особистості в кримінальному судочинстві.

78. Соц-екон та політ наслідкм колективізації в Укр в 30 рр ХХст

89.Колективізація в СРСР.Перші спроби колективізації селян були зроблені вже незабаром після революції, коли в селі стали всіляко насаджуватися колгоспи і радгоспи.Питання про шляхи розвитку сільського господарства обговорювалося на XV з'їзді партії (грудень 1927 р.), який поставив завдання колективізації в якості основного завдання партії на селі.Подальший хід подій був багато в чому визначено так званим "кризою хлібозаготівель" наприкінці 20-х рр.. Індустріалізація вимагала дедалі більших коштів, які можна було отримати за рахунок експорту хліба. Тим часом селяни не бажали здавати його за безцінь. 1928 - 1929 рр.. пройшли в обстановці "вибивання" хліба шляхом різних репресій. У цих умовах Сталін приходить до висновку, що єдиним способом гарантованого отримання хліба є прискорене об'єднання селян у колгоспи. Колективізація5 січня 1930 було прийнято постанову ЦК ВКП (б), проголосило "суцільну колективізацію" і "ліквідацію куркульства як класу". Основним засобом примусу селян до об'єднання в колгоспи стала загроза "розкуркулення" (за деякими даними, загальне число "розкуркулених" доходило до 10 млн.).Важливу роль в остаточній перемозі режиму над селянством зіграв голод 1932 - 1933 рр.. Він був викликаний політикою держави, вилучивши з села весь хліб (мінімальне число жертв голоду - близько 2,5 млн. чол.).Підсумки Колективізація завдала важкий удар сільськогосподарському виробництву (валове виробництво зерна знизилося в 1932 р. до 69,9 млн. т. проти 78,3 млн. т. в 1928 р., кількість коней зменшилося з 36 млн. до 20 млн., корів - з 68 млн. до 30 млн.).Здійснення колективізації стало найважливішим етапом у остаточному затвердженні тоталітарного режиму.Проте деяка частина сільського населення виграла від проведення колективізації. Це стосувалося найбільш незаможних ("бідняків", "наймитів"): їм дещо дісталося з "куркульського" майна, їх в першу чергу приймали в партію, готували з них комбайнерів і трактористів.У роки другої п'ятирічки держава посилює фінансування сільського господарства, в результаті чого відбувається деяка стабілізація, намічається зростання виробництва та поліпшення становища селян.Але в значній частині колгоспів у силу відсутності у селян зацікавленості у праці панували безгосподарність, низька дисципліна