79. Пакт Молотова і Рібентропа. Таємний протокол. Сутність і наслідки

Договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, або Пакт Молотова — Ріббентропа— розрахована на 10 років 091060001004008090400300211%22міждержавна%20угода"міждержавна угода, підписана в перші години 10510018%20серпня"24 HYPERLINK "F%2224%20серпня"серпня 1939 року (зазначена в документі дата 10510018%20серпня"23 HYPERLINK "F%2223%20серпня"серпня 1939 року) в 090100200Москві міністром закордонних справ Німеччини 0000108010000101010501100Йоахимом фон Ріббентропом та народним комісаром закордонних справ СРСР 0900010020%181051000020908100090002081%22В'ячеславом%20Молотовим"В'ячеславом Молотовим у присутності посла Німеччини 0051005108100500111031Вернера фон дер Шуленбурга та секретаря ЦК ВКП(б) 00108001100010Йосипа Сталіна. Угода спиралась на 0051010118008090400300211%%22Берлінський%20договір%201926%20року"Берлінський договір HYPERLINK "29%22Берлінський%20договір%201926%20року"1926 HYPERLINK "29%22Берлінський%20договір%201926%20року"року, а з нею, й на 00000000018118008090400300211%22Рапалльський%20договір"Рапалльський договір. Пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Третього Рейху з 01103000011090100008100Польщею та країнами Заходу, та давав можливість повернення Радянським Союзом втрачених Росією в 09051100102110020002109000Першій світовій війні територій.Секретним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі. Протокол складався з короткої преамбули і наступних чотирьох пунктів:У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Прибалтійських держав (0410018004118Фінляндія, 01100118Естонія, 0900102118Латвія, 090810200Литва), північний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віленської області визнаються обома сторонами.сфер інтересів Німеччини і СРСР буде приблизно проходити по лінії рік 090010200111000%22Нарви"Нарви, 011000Вісли і 01180Сяну. Питання, чи є у взаємних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясованим лише протягом подальшого політичного розвитку…Стосовно Південно-Східної Європи з радянської сторони підкреслюється зацікавленість СРСР у 005110010001118Бесарабії. З німецької сторони заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях.Цей протокол зберігатиметься обома сторонами в суворій таємниці.Договір разом з іншими Радянсько-Німецькими угодами втратив силу 105102018%20червня"22 HYPERLINK "F%2222%20червня"червня 1941 після 09000000010100101100нападу Німеччини на Радянський Союз

80. Зміни в органах влади та управління УРСР у роки 2 світової війни. Воєнний стан в СРСР істотно змінив співвідношення ф-ій держ, зумовив необхідність перебудови форм і методів діяльності; найважл стала оборона країни; виникла потреба у надзвич загальносоюзних і республіканських органах для виконання спец воєнних завдань. За постановою Президії ВР, РНК і ЦК ВКП (б) СРСР від 30 червня 1941 р. з метою мобілізації усіх сил держ було ств Держ комітет оборони (ДКО), який зосереджував усю владу: воєнну, політичну і господарську. ДКО видавав обов`язкові для організацій і гр постанови і розпорядж. Для забезпечення викон особливо важливих або надзвичайних заходів з оборони країни ДКО призначав уповноважених, які також діяли у союзних і автон республіках, краях і обл, на великих підпр, які мали важливе оборонне значення. У деяких великих містах при наближенні лінії фронту утв міські комітети оборони, до скл яких входили представники партійних, радянських і військових органів. За указом Президії ВР СРСР “Про воєнний стан” від 22 червня 1941 р. у місцевостях, оголошених на воєнному стані, ф-ії органів держ влади в галузі оборони, забезпечення гр порядку і держ безпеки передавались військовим радам фронтів, армій, військ округів, а за відсутності військ рад –вищому командуванню військ з`єднань. З доручених їм питань органи військ влади мали пр видавати обов`язкові для всього населення постанови, віддавати розпорядження міським органам влади, державним і гр установам, організаціям, вимагати від них безумовного і негайного виконання розпоряджень. Швидкий наступ німец військ зумовив необхідність створ у липні 1941 р. при РНК СРСР Ради з евакуації, а в УРСР уведення уповноважених Ради з евакуації та евакуаційних пунктів, які перебували у віданні місцевих Рад депутатів трудящих і створ переважно поблизу залізничних станцій і приймали евакуйоване населення, забезпечували його продовольством, організовували перевезення. За указом Президії ВР СРСР від 2 листопада 1942 р. була створена Надзвичайна держ комісія зі встановлення і розслідування злочинів нацистів та їх спільників і шкоди, заподіяної ними гр, колгоспам, гр організаціям, держа підприємствам і установам; а в УРСР створювались республіканська, обл і міські комісії. З початку війни місцеві Ради депутатів трудящих і їх виконкоми проводили певну роботу, спрямовану на будівництво оборонних споруд, ств місцевої протиповітряної оборони, керували перебудовою підприємств оборонної промисл, налагоджували проф навчання, забезпечували охорону майна. Захопивши У, німці ліквідували Ради.У час війни відбулись зміни у с=мі судово-прокурорських органів, а саме в організації і діяльн спец судів і спец прокурорських органів. За “Положенням про військові трибунали в місцевостях, оголошених на воєнному стані і в районах воєнних дій” від 22 червня 1941 р. військ трибунали діяли при військ округах, фронтах і флотах; при арміях, корпусах та ін військ з`єднаннях і воєнізованих установах. Існували військ трибунали Червоної армії, військово-морського флоту (ВМФ), народного комісаріату внутр справ (НКВС), а також у відповідні військ трибунали були реорганізовані лінійні суди залізнич і водного транспорту, та з обласних судів були утв військ трибунали у прифронтових обла. Значні зміни відбулись у діяльності територіальних судів і органів прокуратури УРСР. У областях суди і органи прокуратури переводились на воєнний стан – обл суди реорганізовувались у військові трибунали, а районні, міські і обласні прокуратури – у районні, міські і обласні військові прокуратури.

81. Органи управління окупаційного режиму в Україні. Окупаційний режим («новий порядок») був встановлений відповідно до німецького плану «Ост». Генеральний план «Ост»• Знищити на окупованих територіях 30 млн мирного населення і військовополонених.• Виселити протягом 30 років близько 50 млн поляків, укр, білор, литовців, латишів, естонців до Зх Сибіру, на Пн Кавказ, до Пд Америки, Африки.• Онімечити решту населення окупованих територій, перетворивши його в дешеву робочу силу для 10 млн німецьких колоністів.• Знищити СРСР як цілісну суверенну держ• Вжити заходів для ліквідації нац культури, середньої і вищої освіти.• Забезпечити скорочення народжуваності на окупованих територіях. Зони окупації :1.Ромун провінція «Трансністрія»(Черн та Ізмаїл обл.) 2.Дистрикт «Галичина»(Львів, Дрогоб,Тернопл обл.). 3.Рейхскомісаріат «Укр» (майже вся терит У окрім прифронтових. 4. Прифронтові райони підпорядков військ командуванню.(Донбас, Черніг, Сумс,Харьк). Окупаційна влада використовувала такі органи: 1.Райхміністерство у справах окупованих сх. Областей.(Рейхміністр Розенберг). 2. Німецька адміністрація(, Рейхскомісаріат, генерал комісари,окружні комісари, міські комісари, коменданти). 3.Місцева адміністрація( у містах – бургомістри, у районах-голови, у селах –старости). 4. Поліцейські органи(гестапо-держ таємна поліція), СС-охоронні загони нацистів, СД-служба безпеки,жандармерія).