- •1.1. Розвиток мови документів
- •1.2. Лінгвістика як наука і дисципліна
- •1.3. Мовна норма та її система. Культура мови
- •2.1. Загальна характеристика, визначення документної діяльності
- •2.1.1. Функції документів
- •2.1.2. Класифікація документів
- •2.2. Стандартизація ділових паперів. Формуляр; бланк; трафарет. Реквізити документа: місце й послідовність розташування, вимоги до оформлення
- •1.1. Розвиток мови документів 1
- •2.3. Вимоги до тексту як основного реквізиту документа
- •2.3.1. Основні елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення
- •§ 41. Звук і фонема. Говорячи про звукові зміни, ми почасти перейшли від...
- •§ 41. Звук і фонема
- •Не скорочують в офіційно-діловому мовленні
- •Правила скорочування слів у бібліографічному описі
- •Правила написання абревіатур
- •Виноски, посилання
- •Загальні правила оформлення та укладання посилань
- •Загальні правила оформлення цитат
- •Скорочення тексту в цитаті
- •2.3.2. Додаткові елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення, правопису
- •Лексичні та фразеологічні засади документознавчої діяльності
- •3.1. Вимова й правопис приголосних у звукосполуках
- •3.2. Подовження приголосних та подвоєння літер
- •3.3. Спрощення в групах приголосних
- •3.4. Чергування приголосних
- •3.5. Зміни приголосних основи при словотворенні
- •Правопис голосних
- •3.7. Чергування голосних
- •3.8. Основні закони милозвучності мови та фонетичні засоби її досягнення
- •4.1. Вживання великої і малої літер у власних та загальних назвах
- •4.2. Правопис та передавання на письмі іншомовних власних назв
- •4.3. Правила переносу
- •4.4. Вживання апострофа
- •4.5. Вживання м'якого знака
- •1. М'який знак пишемо:
- •2. М'який знак не пишемо:
- •4.6. Правопис префіксів
- •Правопис префіксів
- •2. Префікси в іншомовних словах
- •Префікси в іншомовних словах
- •4.7. Правопис суфіксів
- •4.8. Правопис складних слів
- •5.1. Лексикологія: предмет вивчення, завдання, значення.
- •1. Терміни
- •2. Професіоналізми
- •3. Неологізми
- •4. Інтернаціоналізми
- •5.2. Фразеологія: предмет вивчення, одиниці, функціональність.
- •1. Канцеляризми
- •2. Кліше, штампи
- •6.1. Іменник
- •2.1. Відмінювання іменників
- •Відмінкові закінчення іменників і відміни
- •Відмінкові закінчення іменників II відміни чоловічого роду
- •Відмінкові закінчення іменників II відміни середнього роду
- •Відмінкові закінчення іменників III відміни
- •Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ат-/-ят-
- •Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ен-
- •2.1.5. Відмінювання множинних іменників
- •2.1.6. Відмінювання прізвищ, імен, імен по батькові
- •2.1.7. Особливості творення та відмінювання імен по батькові
- •2.3. Рід іменників
- •2.4. Правопис складних іменників
- •3. Синтаксичні функції іменників
- •6.2. Прикметник
- •Характеристика якісних прикметників
- •1.2. Характеристика відносних прикметників
- •1.3. Характеристика присвійних прикметників
- •1.4. Проміжні розряди прикметників
- •1.4.1. Присвійно-відносні прикметники
- •1.4.2. Присвійно-якісні прикметники
- •1.4.3. Відносно-якісні прикметники
- •2.1. Правопис складних прикметників
- •6.3. Числівник
- •2.1. Узгодження числівника з іменником
- •2.2. Правопис числівників з іншими словами
- •6.4. Займенник
- •6.5. Дієслово
- •6.6. Прислівник. Особливості правопису і вживання
- •6.7. Службові частини мови
- •8.1. Текст: основні підходи та параметри вивчення
- •8.2. Одиниці тексту: висловлювання, надфразова єдність (складне синтаксичне ціле), зв'язки між ними. Структура
- •8.3. Тексти з ланцюговим та паралельним зв'язком.
- •8.4. Види текстів за способом викладу
- •8.5. Дискурс
- •8.6. Основні риси тексту як критерії для лінгвістичної характеристики
- •9.1. Документи щодо особового складу Заява
- •Резюме Чухальова Олександра Володимировича
- •Маю публікації в газетах та журналах. Працюю на комп’ютері.
- •Накази щодо особового складу
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •9.2. Довідково-інформаційні документи
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Доповідна записка
- •Доповідна записка
- •Протокол
- •Протокол № 10
- •Витяг з протоколу
- •Витяг із протоколу № 6
- •Службові листи
- •Обов'язкові реквізити листа
- •Загальноприйняті правила в діловому листуванні
- •Типи службових листів
1. М'який знак пишемо:
1) після літер д, т, з, с, дз, ц, л, н (легко запам'ятати в реченні: «Де ти з'їси ці лини?»; це так зване «правило сімки»), які позначають м'які зубні: сядь, честь, мазь, вісь, ґедзь, міць, біль, кинь, близько, синька тощо. Те саме стосується іншомовних слів: альянс, конферансьє, ескадрильї, Нью-Йорк, монпансьє, мільярд, портьєра та ін. Проте мадяр, ілюзія, нюанс, бо вони не вимовляються роздільно;
2) у дієслівних формах третьої особи однини та множини теперішнього, майбутнього часу дійсного способу, в дієсловах наказового способу та в коротких формах інфінітива: дізнається, візьмуться, станьте, сядь, гримить, напишуть, сядьмо;
3) у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: київський, волзький, донецький, людськість, близько, по-українському, по-німецьки;
4) у суфіксах зменшено-пестливого забарвлення -еньк-, -оньк-, -уньк-, -іньк-: біленька, голівонька, тонюсінький тощо.
2. М'який знак не пишемо:
1) після м'яких приголосних, крім л, перед іншими м'якими (або пом'якшеними) приголосними: свято, пісня, користю, дзвякнути тощо.
Винятки: різьбяр, тьмяний, няньчити, бриньчати, женьшень, Маньчжурія і похідні від них;
2) після р у кінці складу чи слова: повірте, гіркий, календар, четвер, лікар, Харків, тепер. Виняток – Горький;
3) між двома однаковими літерами на подовження приголосного: зілля, знання, каміння, стаття;
4) після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ств(о), -ськ(ий): інший, менший, тонший, кінчик, український, Уманщина, громадянство, селянство;
5) після літер, що позначають губні, передньопіднебінні і задньоротові: степ, кров, любов, голуб, верф, ріжте, Січ, просиш, боїшся, нехворощ;
6) після шиплячих: роздоріжжя, їдеш, живеш, облич;
7) після ц у кінці слів іменників чоловічого роду іншомовного походження, у скороченнях та деяких вигуках: абзац, кварц, палац, паяц, Суец, шприц; спец, гоц, клац, буц, бац;
8) на межі складних числівників: п'ятсот, дев'яносто, шістнадцять;
9) у буквосполученнях -зк-, -ск-, які не є суфіксами: баский, різкий, боязкий, в'язкий, ковзкий, плаский, порский та ін.
4.6. Правопис префіксів
1. У префіксах при усному мовленні дзвінкі приголосні можуть оглушуватися, проте не завжди ця зміна буде позначена на письмі. Наприклад, пишемо безпека, а чуємо [беспека], пишемо розписка, чуємо [росписка]. В українській мові існує кілька правил правопису префіксів, які варто запам'ятати (табл. 3):
Таблиця З
Правопис префіксів
Префікс |
Правило написання |
Приклад |
1 |
2 |
3 |
з- |
уживається перед усіма приголосними, окрім глухих |
збити, зсохти, зшити, зігнорувати, зцілити |
зі- |
уживається перед збігом приголосних |
зізнатися, зіставлення, зідрати, зіпсувати, зігнути, зів'ялий, зіп'ястися, зім'яв |
с- |
перед к, п, т, х, ф, (кафе «Птах»), що позначають глухі приголосні |
сказати, спитати, створити, стоптати, сформувати, сходити, сфотографувати |
роз- |
1) кінцевий приголосний префікса не змінюється на письмі; 2) префікс може писатися розі- задля милозвучності |
розпалити, розбудити, розсада; розіслати, розіп'ясти, розірвати |
без-, через- |
літера, що позначає кінцевий дзвінкий приголосний (з-), не змінюється, незалежно від вимови |
безпорадний, безболісний, черезсмужжя, черезплічник |
від-, од-, над-, під-, перед-, понад- |
завжди в кінці цих префіксів пишемо літеру д- |
відтінити, відхилитися, одкинутися, одцвісти, надпотужний, надвечір'я, підкопати, передплата, передчасно, понадплановий |
між-, об- |
уживаються без змін на письмі, незалежно від вимови |
міжміський, міжконтинентальний, обібрати, обплести |
пре- |
уживається переважно в якісних прикметниках чи прислівниках для вираження найвищої міри ознаки |
премудрий, презлий, прехитрий, прекрасно, препогано, презле |
при- |
1) уживається в дієсловах зі значенням наближення, приєднання та результату; 2) уживається в іменниках і прикметниках на позначення розташування |
1) прибитися, прийти, притулитися, прибити, пришити; 2) приміський, привіконний, присадибний |
прі- |
уживається лише в трьох українських словах |
прізвище, прізвисько, прірва |
пере- |
уживається в словах зі значенням:
|
|
пред- |
цей префікс старослов'янського походження і вживається в словах із відповідним відтінком значення |
предтеча, предстати, предводитель |