4.3. Правила переносу

Частини слова з рядка в рядок переносимо складами, напри­клад, до-ро-га, стеж-ка, гіл-ка, польо-вий. Приголосні при збі­гові можна розривати як завгодно (не порушуючи при цьому складоподілу): бра-тство, брат- ство, братс-тво і братст-во; юна-цький і юнаць-кий; ки-ївський і київ-ський.

Проте не можна:

1) залишати чи переносити одну букву: сі-м'я, (а не сім'-я), яг-ня (а не я-гня), їж-джу (а не ї-жджу). Через те не можна діли­ти для переносу такі слова, як алея, олія, шия, яма, мрія тощо;

2) розривати -дж-, -дз-, якщо вони позначають один звук: хо-джу, (а не ход-жу), пі-джак (а не під-жак), кукуру-дза (а не кукуруд-за);

3) відривати й від попереднього голосного: стій-кий (а не сті-йкий), бай-ка (а не ба-йка), але: за-йти, при-ймач, на-ймит, ви-йняти (бо за-, при-, на-, ви- тут префікси);

4) переносити апостроф чи м'який знак;

5) розривати скорочення і відривати їх від слів, яких вони стосу­ються: О. Р. Омельчук (а не О. / Р. Омельчук), п. Оля Гнатюк (а не п. / Оля Гнатюк), 1984 р. (а не 1984 /р.), 100 кв. м. (а не 100 /кв. м.);

6) розривати абревіатури, відокремлювати від них цифри, з'єднані дефісом, переносити скорочені слова: ЛАЗ-105, вид-во, р-н, і т. д., та ін.;

7) переносити в наступний рядок розділові знаки, крім ти­ре: рядок не може починатися крапкою, комою, двокрапкою, крапкою з комою, знаком оклику, знаком питання, дефісом.

4.4. Вживання апострофа

Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї :

1. Після губних б, п, в, м, ф, які стоять:

а) на початку кореня: в'язка, зв'язати; в'юн, зв'юнитися; п'ять, вп'ятьох; м'який, розм'якнути;

б) після голосного: здоров'я, риб'ячий, солов'ї, солов'єм;

в) після р: черв'як, сурм'яний.

Проте апостроф не ставиться, якщо губний стоїть на початку кореня не після голосного чи р: різдвяний, свято, цвях, тьмяний, духмяний, мавпячий, морквяний, дзвякнути.

2. Після літери р, якщо вона позначає твердий звук, а далі чується звук [й]: [бурйан] бур'ян, [сузірйа] сузір'я, [карйер] кар'єр, [матірйу] матір'ю. Натомість без апострофа: буряк [бурак], зоря [зора], гарячий [гарачий].

3. Після префіксів і словотвірних частин, які закінчуються на твердий приголосний (від-, під-, над-, перед-, роз-, без-, з-, в-, об-, між-): від'ємний, під'їхати, роз'єднати, без'ядерний, з'їзд, між'ярусний, з'явитися, пів'яблука, дит'ясла, Мін'юст. Сюди належать також слова іншомовного походження, що мають префікси з кінцевим твердим приголосним: ін'єкція, кон'юнк­тура, об'єкт, диз'юнкція та ін.

4. Після к перед я в слові Лук'ян і похідних від нього: Лук'янівка, Лук'яненко.

5. В іншомовних власних назвах після часток д та о: Д'Ар таньян, Жанна д'Арк, О'Генрі.

6. У словах іншомовного походження та власних назвах піс­ля губних, шиплячих, г, к, х та р, коли чується роздільна вимо­ва: Рив'єра, Монтеск'є, комп'ютер, кар'єра, миш'як тощо.

4.5. Вживання м'якого знака

Для позначення м'якості приголосних усередині та в кінці слів в українській мові використовують м'який знак – ь.