- •1.1. Розвиток мови документів
- •1.2. Лінгвістика як наука і дисципліна
- •1.3. Мовна норма та її система. Культура мови
- •2.1. Загальна характеристика, визначення документної діяльності
- •2.1.1. Функції документів
- •2.1.2. Класифікація документів
- •2.2. Стандартизація ділових паперів. Формуляр; бланк; трафарет. Реквізити документа: місце й послідовність розташування, вимоги до оформлення
- •1.1. Розвиток мови документів 1
- •2.3. Вимоги до тексту як основного реквізиту документа
- •2.3.1. Основні елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення
- •§ 41. Звук і фонема. Говорячи про звукові зміни, ми почасти перейшли від...
- •§ 41. Звук і фонема
- •Не скорочують в офіційно-діловому мовленні
- •Правила скорочування слів у бібліографічному описі
- •Правила написання абревіатур
- •Виноски, посилання
- •Загальні правила оформлення та укладання посилань
- •Загальні правила оформлення цитат
- •Скорочення тексту в цитаті
- •2.3.2. Додаткові елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення, правопису
- •Лексичні та фразеологічні засади документознавчої діяльності
- •3.1. Вимова й правопис приголосних у звукосполуках
- •3.2. Подовження приголосних та подвоєння літер
- •3.3. Спрощення в групах приголосних
- •3.4. Чергування приголосних
- •3.5. Зміни приголосних основи при словотворенні
- •Правопис голосних
- •3.7. Чергування голосних
- •3.8. Основні закони милозвучності мови та фонетичні засоби її досягнення
- •4.1. Вживання великої і малої літер у власних та загальних назвах
- •4.2. Правопис та передавання на письмі іншомовних власних назв
- •4.3. Правила переносу
- •4.4. Вживання апострофа
- •4.5. Вживання м'якого знака
- •1. М'який знак пишемо:
- •2. М'який знак не пишемо:
- •4.6. Правопис префіксів
- •Правопис префіксів
- •2. Префікси в іншомовних словах
- •Префікси в іншомовних словах
- •4.7. Правопис суфіксів
- •4.8. Правопис складних слів
- •5.1. Лексикологія: предмет вивчення, завдання, значення.
- •1. Терміни
- •2. Професіоналізми
- •3. Неологізми
- •4. Інтернаціоналізми
- •5.2. Фразеологія: предмет вивчення, одиниці, функціональність.
- •1. Канцеляризми
- •2. Кліше, штампи
- •6.1. Іменник
- •2.1. Відмінювання іменників
- •Відмінкові закінчення іменників і відміни
- •Відмінкові закінчення іменників II відміни чоловічого роду
- •Відмінкові закінчення іменників II відміни середнього роду
- •Відмінкові закінчення іменників III відміни
- •Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ат-/-ят-
- •Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ен-
- •2.1.5. Відмінювання множинних іменників
- •2.1.6. Відмінювання прізвищ, імен, імен по батькові
- •2.1.7. Особливості творення та відмінювання імен по батькові
- •2.3. Рід іменників
- •2.4. Правопис складних іменників
- •3. Синтаксичні функції іменників
- •6.2. Прикметник
- •Характеристика якісних прикметників
- •1.2. Характеристика відносних прикметників
- •1.3. Характеристика присвійних прикметників
- •1.4. Проміжні розряди прикметників
- •1.4.1. Присвійно-відносні прикметники
- •1.4.2. Присвійно-якісні прикметники
- •1.4.3. Відносно-якісні прикметники
- •2.1. Правопис складних прикметників
- •6.3. Числівник
- •2.1. Узгодження числівника з іменником
- •2.2. Правопис числівників з іншими словами
- •6.4. Займенник
- •6.5. Дієслово
- •6.6. Прислівник. Особливості правопису і вживання
- •6.7. Службові частини мови
- •8.1. Текст: основні підходи та параметри вивчення
- •8.2. Одиниці тексту: висловлювання, надфразова єдність (складне синтаксичне ціле), зв'язки між ними. Структура
- •8.3. Тексти з ланцюговим та паралельним зв'язком.
- •8.4. Види текстів за способом викладу
- •8.5. Дискурс
- •8.6. Основні риси тексту як критерії для лінгвістичної характеристики
- •9.1. Документи щодо особового складу Заява
- •Резюме Чухальова Олександра Володимировича
- •Маю публікації в газетах та журналах. Працюю на комп’ютері.
- •Накази щодо особового складу
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •9.2. Довідково-інформаційні документи
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Доповідна записка
- •Доповідна записка
- •Протокол
- •Протокол № 10
- •Витяг з протоколу
- •Витяг із протоколу № 6
- •Службові листи
- •Обов'язкові реквізити листа
- •Загальноприйняті правила в діловому листуванні
- •Типи службових листів
2. Префікси в іншомовних словах
У словах іншомовного походження правопис префіксів, а отже, і правильне вживання е, и часто залежить від значення префікса (табл. 4):
Таблиця 4
Префікси в іншомовних словах
Префікс |
Правило написання |
Приклад |
1 |
2 |
3 |
анти- |
завжди в префіксі пишемо и |
антициклон, антибіотик, антипод, антитеза |
де- |
означає припинення, втрату чогось, усунення від чогось, скасування, віддалення |
декваліфікація, деколонізація, девальвація, демонтаж, деструкція |
дез- |
якщо префікс означає знищення чи спотворення чогось, то в середині пишемо е |
дезактивація, дезінфекція, дезінформація, дезорієнтація |
ди-
|
префікс означає «подвійний», «двічі», пишемо літеру и |
дилогія, диграма
|
диз-, дис-
|
якщо префікси мають значення розладу, поділу, утруднення, втрати, позбавлення чогось, а також надають негативного чи протилежного змісту |
диспропорція, дизасоціація, дислокація, дискомфорт, дисиміляція, дисбаланс, дизартрія, дизажіо
|
ре- |
означає повторність |
рецидив, реконструкція, реабілітація, регенерація, реакція |
Треба запам'ятати написання пре- в таких словах іншомовного походження: преамбула, превентивний, предикат, презент, презентація, президент, президія, презумпція, прейскурант, прелюдія, прем'єр, премія, преосвященство, препарат, преподобний, прерогатива, претендент, претензія.
4.7. Правопис суфіксів
1. Правопис іменникових суфіксів:
а) у суфіксах -альник, -ильник, -ільник, -альність після л перед н завжди пишемо ь: прибиральник, будильник, поїльник,розважальність;
б) у суфіксах -аль, -ень, -ець, -єць, -ість, -тель завжди на кінці пишеться ь: скрипаль, в'язень, жнець, боєць, першість, мучитель тощо;
в) у суфіксах на позначення понять збірності -инн-, -інн- пишемо з двома нн: баговиння, павутиння, каміння, коріння;
г) після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р пишемо и (за правилом дев'ятки; літери легко запам'ятати в реченні «Де ти з'їси цю чашу жиру?»): командир, фінансист, романтизм; у решті випадків у цих суфіксах замість и пишуть і/ї: пломбір, мариніст, альтруїст, неореалізм.
2. Правопис суфіксів прикметників пов'язаний з явищем подвоєння і подовження (див. навчальний елемент 3.2). Варто запам'ятати, що -н- у дієприкметникових суфіксах ніколи не подвоюється.
3. Правопис дієслівних суфіксів: у дієсловах іншомовного походження, що мали в похідній основі суфікс -ір-, в українській мові після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р пишеться -и- (за правилом дев’ятки): марширувати, третирувати, дресирувати. Суфікс -ір зберігається лише в кількох словах: лавірувати, пікірувати.
4.8. Правопис складних слів
1. Складні слова творяться способом складанням двох або більше основ:
а) за допомогою сполучних голосних о, е, що мають на письмі належно від позиції в слові ще варіанти ьо, є:
знак |
умови написання |
приклад складного слова |
1 |
2 |
3 |
о |
після основи, що закінчується на твердий приголосний чи шиплячий |
листопад, чорнозем, пішохідний, іншомовний |
|
після основи прикметника м'якої групи |
давньоукраїнський, середньовічний |
е |
після основи, що закінчується на м'який неподовжений приголосний |
працевлаштування, зорепад |
є |
якщо основа закінчується на й або подовжений м'який приголосний |
сміттєзбірник, життєдайний, насіннєсховище |
б) без сполучних голосних: всюдихід, повсякденний, сорокарічний, п'ятимісячний, перекотиполе, термогідрозвукофільтр.
2. Складні слова пишуться разом або через дефіс.
– разом пишуть складноскорочені слова з частинами авіа-, авто-, мото-, вело-, фото-, теле-, радіо-, аудіо-, відео-, мікро-, макро-, зоо-, водо-, псевдо-, лже-, агро-, біо-, гео-, мета-, астро-, палео-, нео-, турбо- та под.: авіалайнер, автомобіль, мотоперегони, телемарафон, аудіокасета, відеомагнітофон, макроструктура, мікропроцесор, водогін, псевдомайстер, лжепророк, турбомашина;
– через дефіс пишуть слова:
а) коли вони утворюють рівноправне (сурядне) сполучення, тоді між ними можна вставити сполучник і: південно-західний, північно-східний;
б) за наявності в першій основі частин максі-, міді-, міні-, віце-, екс-, обер-, лейб-, унтер-, прем'єр-, генерал-: міні-комбайн, максі-спідниця, екс-директор, віце-президент, обер-офіцер, унтер-офіцер, генерал-майор, прем'єр-міністр;
в) складні слова іншомовного походження: вакуум-апарат, соціал-демократ, блок-схема, пап'є-маше, яхт-клуб;
г) якщо повторюються синонімічні слова, антоніми чи одне й те саме слово: думав-думав, біг-біг, рано-вранці, видимо-невидимо, врешті-решт, мало-помалу, один-єдиний, хвилина-дві. Проте, якщо слово повторюється в різних відмінках, то таке сполучення писатиметься окремо: кінець кінцем, нога в ногу, день у день, зо дня на день тощо.
У цьому навчальному елементі наведено загальні правила. Докладніше правопис складних слів за частинами мови див. у модулі 3.
РОЗДІЛ 5. ЛЕКСИКОЛОГІЯ ТА ФРАЗЕОЛОГІЯ
