- •1.1. Розвиток мови документів
- •1.2. Лінгвістика як наука і дисципліна
- •1.3. Мовна норма та її система. Культура мови
- •2.1. Загальна характеристика, визначення документної діяльності
- •2.1.1. Функції документів
- •2.1.2. Класифікація документів
- •2.2. Стандартизація ділових паперів. Формуляр; бланк; трафарет. Реквізити документа: місце й послідовність розташування, вимоги до оформлення
- •1.1. Розвиток мови документів 1
- •2.3. Вимоги до тексту як основного реквізиту документа
- •2.3.1. Основні елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення
- •§ 41. Звук і фонема. Говорячи про звукові зміни, ми почасти перейшли від...
- •§ 41. Звук і фонема
- •Не скорочують в офіційно-діловому мовленні
- •Правила скорочування слів у бібліографічному описі
- •Правила написання абревіатур
- •Виноски, посилання
- •Загальні правила оформлення та укладання посилань
- •Загальні правила оформлення цитат
- •Скорочення тексту в цитаті
- •2.3.2. Додаткові елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення, правопису
- •Лексичні та фразеологічні засади документознавчої діяльності
- •3.1. Вимова й правопис приголосних у звукосполуках
- •3.2. Подовження приголосних та подвоєння літер
- •3.3. Спрощення в групах приголосних
- •3.4. Чергування приголосних
- •3.5. Зміни приголосних основи при словотворенні
- •Правопис голосних
- •3.7. Чергування голосних
- •3.8. Основні закони милозвучності мови та фонетичні засоби її досягнення
- •4.1. Вживання великої і малої літер у власних та загальних назвах
- •4.2. Правопис та передавання на письмі іншомовних власних назв
- •4.3. Правила переносу
- •4.4. Вживання апострофа
- •4.5. Вживання м'якого знака
- •1. М'який знак пишемо:
- •2. М'який знак не пишемо:
- •4.6. Правопис префіксів
- •Правопис префіксів
- •2. Префікси в іншомовних словах
- •Префікси в іншомовних словах
- •4.7. Правопис суфіксів
- •4.8. Правопис складних слів
- •5.1. Лексикологія: предмет вивчення, завдання, значення.
- •1. Терміни
- •2. Професіоналізми
- •3. Неологізми
- •4. Інтернаціоналізми
- •5.2. Фразеологія: предмет вивчення, одиниці, функціональність.
- •1. Канцеляризми
- •2. Кліше, штампи
- •6.1. Іменник
- •2.1. Відмінювання іменників
- •Відмінкові закінчення іменників і відміни
- •Відмінкові закінчення іменників II відміни чоловічого роду
- •Відмінкові закінчення іменників II відміни середнього роду
- •Відмінкові закінчення іменників III відміни
- •Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ат-/-ят-
- •Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ен-
- •2.1.5. Відмінювання множинних іменників
- •2.1.6. Відмінювання прізвищ, імен, імен по батькові
- •2.1.7. Особливості творення та відмінювання імен по батькові
- •2.3. Рід іменників
- •2.4. Правопис складних іменників
- •3. Синтаксичні функції іменників
- •6.2. Прикметник
- •Характеристика якісних прикметників
- •1.2. Характеристика відносних прикметників
- •1.3. Характеристика присвійних прикметників
- •1.4. Проміжні розряди прикметників
- •1.4.1. Присвійно-відносні прикметники
- •1.4.2. Присвійно-якісні прикметники
- •1.4.3. Відносно-якісні прикметники
- •2.1. Правопис складних прикметників
- •6.3. Числівник
- •2.1. Узгодження числівника з іменником
- •2.2. Правопис числівників з іншими словами
- •6.4. Займенник
- •6.5. Дієслово
- •6.6. Прислівник. Особливості правопису і вживання
- •6.7. Службові частини мови
- •8.1. Текст: основні підходи та параметри вивчення
- •8.2. Одиниці тексту: висловлювання, надфразова єдність (складне синтаксичне ціле), зв'язки між ними. Структура
- •8.3. Тексти з ланцюговим та паралельним зв'язком.
- •8.4. Види текстів за способом викладу
- •8.5. Дискурс
- •8.6. Основні риси тексту як критерії для лінгвістичної характеристики
- •9.1. Документи щодо особового складу Заява
- •Резюме Чухальова Олександра Володимировича
- •Маю публікації в газетах та журналах. Працюю на комп’ютері.
- •Накази щодо особового складу
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •9.2. Довідково-інформаційні документи
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Доповідна записка
- •Доповідна записка
- •Протокол
- •Протокол № 10
- •Витяг з протоколу
- •Витяг із протоколу № 6
- •Службові листи
- •Обов'язкові реквізити листа
- •Загальноприйняті правила в діловому листуванні
- •Типи службових листів
Характеристика якісних прикметників
Якісні прикметники відрізняються від присвійних та відносних тим, що:
Вищий ступінь |
Найвищий ступінь |
1 |
2 |
проста форма |
|
утворюється додаванням до основ прикметників суфіксів -ш-, -іш-: веселий – веселіший, худий – худіший, короткий – коротший |
утворюється за допомогою префікса най-, що додається до форми вищого ступеня: найвеселіший, найдобріший, найхоробріший, найпахучіший, найсмачніший |
утворюють антонімічні пари: тонкий – товстий, великий – малий, світлий – темний, солодкий – кислий;
мають ступені порівняння: вищий та найвищий.
при додаванні суфіксів в основах прикметників, що закінчуються на г, ж, з; х, ш, с; к, ц, ч, можливі зміни приголосних: дорогий — дорожчий, близький — ближчий, красивий — кращий, низький — нижчий. Проте в деяких прикметниках — легкий, довгий, тугий тощо — зміни в основі не відбуваються: легший, довший, тугіший |
зміни в основах слів, що зафіксовані при творенні вищого ступеня, повністю зберігаються в найвищому: дорожчий — найдорожчий, ближчий —найближчий, кращий — найкращий, нижчий — найнижчий |
інколи зміни звуків на межі основи та кореня не позначаються, проте на письмі маємо злиття: короткий — коротший, багатий — багатший |
не можна замінювати найвищий ступінь порівняння вищим, тобто не можна використовувати засоби творення того й того ступеня водночас, тому треба писати: найвища міра покарання (а не — вища міра покарання), наймиліша людина (а не користуватися калькою з російської — сама мила людина) |
складена (аналітична) форма |
|
утворюється поєднанням одного з прислівників: більш, менш та прикметника: більш повний, менш довгий, більш якісний, менш важкий |
має у своєму складі прислівники найбільш, найменш, які поєднуються з прикметником: найбільш вигідний, найменш очікуваний, найбільш вдалий |
Деякі прикметники утворюються від інших основ: поганий – гірший, гарний – кращий, великий – більший, малий – менший.
1.2. Характеристика відносних прикметників
Відносні прикметники не мають змінних ознак, тобто не виражаються більшою чи меншою мірою, не мають ступенів порівняння, не утворюють антонімічних пар тощо.
Найчастіше відносні прикметники утворюються від іменників та прислівників: панель з бетону – бетонна панель, скульптура з бронзи – бронзова скульптура, журнал для науковців – науковий журнал, дощ уранці – вранішній дощ, холод восени – осінній холод та ін.
1.3. Характеристика присвійних прикметників
Присвійні прикметники утворюються:
а) від власних назв людей та загальних назв, що означають родинні стосунки, за допомогою суфіксів -ів-/-їв-, -ин-/-їн-: братів, сестрина, Оксанин, Галинин, Олегів;
б) від назв тварин за допомогою суфіксів -ач-/-яч-, -ин-/-їн-, -їв-: гороб'яче, орлине, заячий, качиний, зміїна, яструбова. Деякі присвійні прикметники мають нульовий суфікс: овечий, вовчий.
Ознакою присвійних прикметників є те, що утворені вони від:
а) назв людей, у називному і знахідному відмінках мають коротку форму: Павлів, синів, батьків, доччин, дідів;
б) назв тварин, мають повну форму: пташиний, курячий, котячий.
