- •1.1. Розвиток мови документів
- •1.2. Лінгвістика як наука і дисципліна
- •1.3. Мовна норма та її система. Культура мови
- •2.1. Загальна характеристика, визначення документної діяльності
- •2.1.1. Функції документів
- •2.1.2. Класифікація документів
- •2.2. Стандартизація ділових паперів. Формуляр; бланк; трафарет. Реквізити документа: місце й послідовність розташування, вимоги до оформлення
- •1.1. Розвиток мови документів 1
- •2.3. Вимоги до тексту як основного реквізиту документа
- •2.3.1. Основні елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення
- •§ 41. Звук і фонема. Говорячи про звукові зміни, ми почасти перейшли від...
- •§ 41. Звук і фонема
- •Не скорочують в офіційно-діловому мовленні
- •Правила скорочування слів у бібліографічному описі
- •Правила написання абревіатур
- •Виноски, посилання
- •Загальні правила оформлення та укладання посилань
- •Загальні правила оформлення цитат
- •Скорочення тексту в цитаті
- •2.3.2. Додаткові елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення, правопису
- •Лексичні та фразеологічні засади документознавчої діяльності
- •3.1. Вимова й правопис приголосних у звукосполуках
- •3.2. Подовження приголосних та подвоєння літер
- •3.3. Спрощення в групах приголосних
- •3.4. Чергування приголосних
- •3.5. Зміни приголосних основи при словотворенні
- •Правопис голосних
- •3.7. Чергування голосних
- •3.8. Основні закони милозвучності мови та фонетичні засоби її досягнення
- •4.1. Вживання великої і малої літер у власних та загальних назвах
- •4.2. Правопис та передавання на письмі іншомовних власних назв
- •4.3. Правила переносу
- •4.4. Вживання апострофа
- •4.5. Вживання м'якого знака
- •1. М'який знак пишемо:
- •2. М'який знак не пишемо:
- •4.6. Правопис префіксів
- •Правопис префіксів
- •2. Префікси в іншомовних словах
- •Префікси в іншомовних словах
- •4.7. Правопис суфіксів
- •4.8. Правопис складних слів
- •5.1. Лексикологія: предмет вивчення, завдання, значення.
- •1. Терміни
- •2. Професіоналізми
- •3. Неологізми
- •4. Інтернаціоналізми
- •5.2. Фразеологія: предмет вивчення, одиниці, функціональність.
- •1. Канцеляризми
- •2. Кліше, штампи
- •6.1. Іменник
- •2.1. Відмінювання іменників
- •Відмінкові закінчення іменників і відміни
- •Відмінкові закінчення іменників II відміни чоловічого роду
- •Відмінкові закінчення іменників II відміни середнього роду
- •Відмінкові закінчення іменників III відміни
- •Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ат-/-ят-
- •Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ен-
- •2.1.5. Відмінювання множинних іменників
- •2.1.6. Відмінювання прізвищ, імен, імен по батькові
- •2.1.7. Особливості творення та відмінювання імен по батькові
- •2.3. Рід іменників
- •2.4. Правопис складних іменників
- •3. Синтаксичні функції іменників
- •6.2. Прикметник
- •Характеристика якісних прикметників
- •1.2. Характеристика відносних прикметників
- •1.3. Характеристика присвійних прикметників
- •1.4. Проміжні розряди прикметників
- •1.4.1. Присвійно-відносні прикметники
- •1.4.2. Присвійно-якісні прикметники
- •1.4.3. Відносно-якісні прикметники
- •2.1. Правопис складних прикметників
- •6.3. Числівник
- •2.1. Узгодження числівника з іменником
- •2.2. Правопис числівників з іншими словами
- •6.4. Займенник
- •6.5. Дієслово
- •6.6. Прислівник. Особливості правопису і вживання
- •6.7. Службові частини мови
- •8.1. Текст: основні підходи та параметри вивчення
- •8.2. Одиниці тексту: висловлювання, надфразова єдність (складне синтаксичне ціле), зв'язки між ними. Структура
- •8.3. Тексти з ланцюговим та паралельним зв'язком.
- •8.4. Види текстів за способом викладу
- •8.5. Дискурс
- •8.6. Основні риси тексту як критерії для лінгвістичної характеристики
- •9.1. Документи щодо особового складу Заява
- •Резюме Чухальова Олександра Володимировича
- •Маю публікації в газетах та журналах. Працюю на комп’ютері.
- •Накази щодо особового складу
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •9.2. Довідково-інформаційні документи
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Доповідна записка
- •Доповідна записка
- •Протокол
- •Протокол № 10
- •Витяг з протоколу
- •Витяг із протоколу № 6
- •Службові листи
- •Обов'язкові реквізити листа
- •Загальноприйняті правила в діловому листуванні
- •Типи службових листів
2.1. Відмінювання іменників
Іменники І та II відмін мають тверду, м'яку та мішану групи відмінювання.
1. Тверда група відмінювання – основа закінчується на твердий нешиплячий: тато, буркун, слоїк, село, кума.
2. М'яка група відмінювання – основа закінчується на й чи будь-який м'який приголосний: скриня, стеля, край, паляниця, роздоріжжя.
До м'якої групи належать також іменники середнього роду з основою на нешиплячий із закінченням -е (при відмінюванні кінцевий приголосний основи в них стає м'яким): поле – поля, море – моря, сонце – сонця, серце – серця, віконце – віконця.
Також іменники другої відміни на -ар, -ир, якщо в родовому відмінку однини -ар, -ир не наголошені: кобзар – кобзаря, аптекар – аптекаря, козир – козиря, пустир – пустиря; винятки з цього правила: комар, хабар, варвар, долар, панцир, пластир.
До м'якої групи належать також як винятки такі іменники другої відміни: Ігор, якір, лобур, єгер, кучер (волосся).
3. Мішана група відмінювання – основа закінчується на твердий шиплячий: круча, межа, діжа, борщ, плече, прізвище.
До цієї групи належать також назви осіб (II відміна) на -яр, у яких у родовому відмінку однини наголос із -яр переходить на закінчення: бджоляр, човняр, каменяр, бавовняр, школяр.
2.1.1. Відмінювання іменників першої відміни (табл. 6).
Таблиця 6
Відмінкові закінчення іменників і відміни
Відмінки |
Однина |
Множина |
||||||
Тверда група |
М'яка група |
Мішана група |
Тверда група |
М'яка група |
Мішана група |
|||
основа на й |
основа не на й |
основа на й |
основа не на й |
|||||
Н. |
-а |
-я |
-я |
-а |
-и |
-ї |
-і |
-і |
Р. |
-и |
-ї |
-і |
-і |
-__/ -ів |
-__ |
-__/-ей/ -ів |
-__/ -ей |
Д. |
-і |
-ї |
-і |
-і |
-ам |
-ям |
-ям |
-ам |
3. |
-У |
-ю |
-ю |
-у |
закінчення, як у називному або родовому відмінках |
|||
О. |
-ою |
-єю |
-ею |
-ею |
-ами |
-ями |
-ями |
-ами |
М. |
закінчення, як у давальному відмінку |
-ах |
-ях |
-ях |
-ах |
|||
Кл. |
-о |
-є |
-е, -ю |
-е |
закінчення, як у називному відмінку |
|||
У родовому відмінку множини є винятки:
а) суддів, гайдамаків, теслів, ніздрів;
б) мамів/мам, бабів/баб, губів/губ, легенів/легень;
в) свиней, мишей, вошей, статей.
2.1.2. Відмінювання іменників другої відміни (табл. 7, 8).
Таблиця 7
Відмінкові закінчення іменників II відміни чоловічого роду
Відмінки |
Однина |
Множина |
||||||
Тверда група |
М'яка група |
Мішана група |
Тверда група |
М'яка група |
Мішана група |
|||
основа на й |
основа не на й |
основа на й |
основа не на й |
|||||
Н. |
-_, -о |
-__ |
-__ |
-__ |
-и /-і, -а |
-ї |
-і |
-і |
Р. |
-а, -у |
-я, -ю |
-я, -ю |
-а, -у |
-ів /-_ |
-їв |
-ів/-ей |
-ів |
Д. |
-ові/-у |
-єві/-ю |
-єві/-у |
-еві/-у |
-ам |
-ям |
-ям |
-ам |
3. |
закінчення, як у називному або родовому відмінках |
закінчення, як у називному або родовому відмінках |
||||||
О. |
-ом, -им |
-єм |
-ем |
-ем |
-ами/ -ьми |
-ями |
-ями/ -ьми |
-ами |
М. |
-і/ -ові/-у |
-ї/ -єві/-ю |
-і/ -єві/-ю |
-і/ -еві/-у |
-ах |
-ях |
-ях |
-ах |
Кл. |
-є, -у |
-ю |
-ю |
-е, -у |
закінчення, як у називному відмінку |
|||
Таблиця 8
