- •1.1. Розвиток мови документів
- •1.2. Лінгвістика як наука і дисципліна
- •1.3. Мовна норма та її система. Культура мови
- •2.1. Загальна характеристика, визначення документної діяльності
- •2.1.1. Функції документів
- •2.1.2. Класифікація документів
- •2.2. Стандартизація ділових паперів. Формуляр; бланк; трафарет. Реквізити документа: місце й послідовність розташування, вимоги до оформлення
- •1.1. Розвиток мови документів 1
- •2.3. Вимоги до тексту як основного реквізиту документа
- •2.3.1. Основні елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення
- •§ 41. Звук і фонема. Говорячи про звукові зміни, ми почасти перейшли від...
- •§ 41. Звук і фонема
- •Не скорочують в офіційно-діловому мовленні
- •Правила скорочування слів у бібліографічному описі
- •Правила написання абревіатур
- •Виноски, посилання
- •Загальні правила оформлення та укладання посилань
- •Загальні правила оформлення цитат
- •Скорочення тексту в цитаті
- •2.3.2. Додаткові елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення, правопису
- •Лексичні та фразеологічні засади документознавчої діяльності
- •3.1. Вимова й правопис приголосних у звукосполуках
- •3.2. Подовження приголосних та подвоєння літер
- •3.3. Спрощення в групах приголосних
- •3.4. Чергування приголосних
- •3.5. Зміни приголосних основи при словотворенні
- •Правопис голосних
- •3.7. Чергування голосних
- •3.8. Основні закони милозвучності мови та фонетичні засоби її досягнення
- •4.1. Вживання великої і малої літер у власних та загальних назвах
- •4.2. Правопис та передавання на письмі іншомовних власних назв
- •4.3. Правила переносу
- •4.4. Вживання апострофа
- •4.5. Вживання м'якого знака
- •1. М'який знак пишемо:
- •2. М'який знак не пишемо:
- •4.6. Правопис префіксів
- •Правопис префіксів
- •2. Префікси в іншомовних словах
- •Префікси в іншомовних словах
- •4.7. Правопис суфіксів
- •4.8. Правопис складних слів
- •5.1. Лексикологія: предмет вивчення, завдання, значення.
- •1. Терміни
- •2. Професіоналізми
- •3. Неологізми
- •4. Інтернаціоналізми
- •5.2. Фразеологія: предмет вивчення, одиниці, функціональність.
- •1. Канцеляризми
- •2. Кліше, штампи
- •6.1. Іменник
- •2.1. Відмінювання іменників
- •Відмінкові закінчення іменників і відміни
- •Відмінкові закінчення іменників II відміни чоловічого роду
- •Відмінкові закінчення іменників II відміни середнього роду
- •Відмінкові закінчення іменників III відміни
- •Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ат-/-ят-
- •Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ен-
- •2.1.5. Відмінювання множинних іменників
- •2.1.6. Відмінювання прізвищ, імен, імен по батькові
- •2.1.7. Особливості творення та відмінювання імен по батькові
- •2.3. Рід іменників
- •2.4. Правопис складних іменників
- •3. Синтаксичні функції іменників
- •6.2. Прикметник
- •Характеристика якісних прикметників
- •1.2. Характеристика відносних прикметників
- •1.3. Характеристика присвійних прикметників
- •1.4. Проміжні розряди прикметників
- •1.4.1. Присвійно-відносні прикметники
- •1.4.2. Присвійно-якісні прикметники
- •1.4.3. Відносно-якісні прикметники
- •2.1. Правопис складних прикметників
- •6.3. Числівник
- •2.1. Узгодження числівника з іменником
- •2.2. Правопис числівників з іншими словами
- •6.4. Займенник
- •6.5. Дієслово
- •6.6. Прислівник. Особливості правопису і вживання
- •6.7. Службові частини мови
- •8.1. Текст: основні підходи та параметри вивчення
- •8.2. Одиниці тексту: висловлювання, надфразова єдність (складне синтаксичне ціле), зв'язки між ними. Структура
- •8.3. Тексти з ланцюговим та паралельним зв'язком.
- •8.4. Види текстів за способом викладу
- •8.5. Дискурс
- •8.6. Основні риси тексту як критерії для лінгвістичної характеристики
- •9.1. Документи щодо особового складу Заява
- •Резюме Чухальова Олександра Володимировича
- •Маю публікації в газетах та журналах. Працюю на комп’ютері.
- •Накази щодо особового складу
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •9.2. Довідково-інформаційні документи
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Доповідна записка
- •Доповідна записка
- •Протокол
- •Протокол № 10
- •Витяг з протоколу
- •Витяг із протоколу № 6
- •Службові листи
- •Обов'язкові реквізити листа
- •Загальноприйняті правила в діловому листуванні
- •Типи службових листів
Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ен-
Відмінки |
Однина |
Множина |
|
|
|
Н. |
-я |
-ена |
Р. |
-ені/-я |
-ен |
Д. |
-ені |
-енам |
3. |
як у називному відмінку |
як у називному відмінку |
О. |
-енем/-ям |
-енами |
М. |
-ені |
-енах |
Кл. |
як у називному відмінку |
як у називному відмінку |
Іменники вим'я, тім'я належать до II відміни і відмінюються, як іменник подвір'я.
2.1.5. Відмінювання множинних іменників
Іменники, що вживаються лише в множині, мають такі самі закінчення, як іменники, що належать до тієї чи іншої відміни, групи відмінювання (табл. 12):
Таблиця 12
Відмінки |
Відмінювання множинних іменників |
|||
Н. |
збори |
граблі |
вила |
сани |
Р. |
зборів |
грабель/ів |
вил |
саней |
Д. |
зборам |
граблям |
вилам |
саням |
3. |
як у називному відмінку |
|||
О. |
зборами |
граблями |
вилами |
саньми |
м. |
зборах |
граблях |
вилах |
санях |
Кл. |
як у називному відмінку |
|||
2.1.6. Відмінювання прізвищ, імен, імен по батькові
Прізвища належать до іменників, але за аналогією походження/творення їх поділяють на іменниковий та прикметниковий тип відмінювання. Тут ми розглянемо іменниковий тип відмінювання, а прикметниковий – у наступному навчальному елементі.
Оскільки прізвища іменникового типу та імена поділяються на групи, відміни й змінюються за відмінками подібно до загальних іменників, то в таблицях наведено зразки відмінювання імен та прізвищ. Відмінювання імен по батькові розглянемо нижче.
1) І відміна, чоловічий рід:
Відмінки |
Тверда група |
М'яка група |
Мішана група |
|
|
|
|
Н. |
Ярема Швайка |
Ілля Доля |
Гаркуша |
Р. |
Яреми Швайки |
Іллі Долі |
Гаркуші |
Д. |
Яремі Швайці |
Іллі Долі |
Гаркуші |
З. |
Ярему Швайку |
Іллю Долю |
Гаркушу |
О. |
Яремою Швайкою |
Іллею Долею |
Гаркушею |
М. |
Яремі Швайці |
Іллі Долі |
Гаркуші |
Кл. |
Яремо Швайко |
Ілле Доле |
Гаркуше |
2) І відміна, жіночий рід:
-
Відмінки
Тверда група
М'яка група
Мішана група
Н.
Катерина Танцюра
Соломія Гамалія
Явдоха Ганжа
Р.
Катерини Танцюри
Соломії Гамалії
Явдохи Ганжі
Д.
Катерині Танцюрі
Соломії Гамалії
Явдосі Ганжі
3.
Катерину Танцюру
Соломію Гамалію
Явдоху Ганжу
О.
Катериною Танцюрою
Соломією Гамалією
Явдохою Ганжею
М.
Катерині Танцюрі
Соломії Гамалії
Явдосі Ганжі
Кл.
Катерино Танцюро
Соломіє Гамаліє
Явдохо Ганже
3) II відміна, чоловічий рід:
-
Відмінки
Тверда група
М'яка група
Мішана група
Н.
Олег Покотило
Корній Крекотень
Лукаш Корж
Р.
Олега Покотила
Корнія Крекотня
Лукаша Коржа
Д.
Олегу/ові Покоти-
Корнію/єві Крекот-
Лукашу/еві Коржу/
лу/ові
ню/еві
еві
З.
Олега Покотила
Корнія Крекотня
Лукаша Коржа
О.
Олегом Покотилом
Корнієм Крекотнем
Лукашем Коржем
М.
Олегу/ові Покоти-
Корнію/єві Крекот-
Лукаші/еві Коржу/
лу/ові
ню/еві
еві
Кл.
Олеже Покотило
Корніє Крекотне
Лукаше Корже
4) Прізвища, що закінчуються на -р, належать, як і звичайні іменники II відміни, до трьох груп відмінювання (табл. 13): До твердої групи належать усі прізвища з кінцевим -р, окрім тих, що закінчуються на -ар/-яр.
Прізвища, що закінчуються на -ар, -ир, становлять м'яку групу. Прізвища із суфіксом -яр належать до мішаної групи, проте прізвища Гайдар, Гончар, як винятки, відмінюються за типом твердої групи [14; 309].
Прізвища прикметникового походження на -ів/-їв, ов, -ев/ -єв, -ин/-їн мають у кличному відмінку форму називного відмінка, тобто звертаються до осіб з такими прізвищами в називному відмінку: Пушкін, Глібов, Крилов, Кирилів (а не – Пушкіне, Глібове, Крилове, Кириліве) [19; 132].
3
Відмінки |
Тверда група |
М'яка група |
Мішана група |
Н. |
Кочур/Гончар |
Токар |
Розкіш |
Р. |
Кочура/Гончара |
Токаря |
Розкоша |
Д |
Кочуру/ові/Гончару/ові |
Токарю/еві |
Розкошеві/у |
3. |
Кочура/Гончара |
Токаря |
Розкоша |
О. |
Кочуром/Гончаром |
Токарем |
Розкошей |
м. М. |
Кочуру/ові/і/Гончарові/у/і |
Токарю/еві/і |
Розкошеві/у |
Кл. |
Кочуре/Гончаре |
Токарю |
Розкоше |
5) III відміна:
Н. |
Любов |
Нінель |
Р. |
Любові |
Нінелі |
Д. |
Любові |
Нінелі |
3. |
Любов |
Нінель |
О. |
Любов'ю |
Нінеллю |
М. |
Любові |
Нінелі |
Кл. |
Любове |
Нінеле |
Варто запам'ятати, що чоловічі прізвища, утворені від іменників III відміни, типу Піч, Ніч, Рись, Розкіш, Любов, Тінь, Мудрість тощо, відмінюються за типом мішаної та твердої груп II відміни [14; 309].
6) Деякі прізвища, на зразок Гайдученя, Зубеня, Сергієня, Головеня, хоч і походять від іменників IV відміни, але разом зі зміною наголосу втратили прикметний цій відміні суфікс -ат-/ -ят- і відмінюються за типом іменників І відміни [14; 306]. Чоловічі прізвища Миков'ят, Процев'ят, які походять також від іменників IV відміни і навіть зберігають характерний суфікс у всіх відмінках, змінюються за зразком II відміни (див. табл. 14).
Таблиця 14
Відмінки |
Чоловіче, жіноче прізвища |
Чоловіче прізвище |
Н. |
Головеня |
Маков'ят |
Р. |
Головені |
Мако'вята |
Д. |
Головені |
Маков'яту/ові |
З. |
Головеню |
Маков'ята |
О. |
Головенею |
Маков'ятом |
М. М. |
Головені |
Маков'яту/ові/і |
Кл. |
Головене |
Маков'яте |
7) У подвійних прізвищах як чоловічих, так і жіночих відмінюються, обидві частини відповідно до правил відмінювання кожної з них (табл. 15):
Таблиця 15
Відмінки |
Чоловіче прізвище |
Жіноче прізвище |
Н. |
Комар-Задирако |
Ткаченко-Мусіяка |
Р. |
Комара-Задирака |
Ткаченко-Мусіяки |
Д. |
Комару/ові-Задираці/кові |
Ткаченко-Мусіяці |
З. |
Комара-Задирака |
Ткаченко-Мусіяку |
О. |
Комаром-Задираком |
Ткаченко-Мусіякою |
М. |
Комарі/ові/у-Задираку/ці/кові |
Ткаченко-Мусіяці |
Кл. |
Комаре-Задираче |
Ткаченко-Мусіяко |
8) Прізвища на -ин, утворені від назви національності, належать також до іменникового типу: Волошин, Литвин, Грузин, Турчин, Русин. Відмінюються такі прізвища за правилами відмінювання твердої групи II відміни і в орудному відмінку вони мають закінчення -ом (а не -им).
9) Деякі з прізвищ прикметникового типу, хоча й творяться чи мають форму прикметників, відмінюються як іменники твердої, м'якої чи мішаної групи II відміни. Ідеться про такі групи прізвищ, як-от: Зелен, Висок, Глух, Череват. Вони походять від прикметників короткої форми.
До цієї категорії прізвищ належать ті, що утворені від коротких форм дієприкметників: Кохан, Бажан, Попихан тощо. Відмінюються за зразками відповідної групи II відміни.
Також прізвища утворені на зразок присвійних прикметників за допомогою суфіксів -ів/-їв, -ов, -ев/-єв, -ин/-їн, а також -ишин/-їшин: Поповичів, Зеров, Кирилеєв, Лукин, Іванишин, Дячишин – належать до прикметникових і відмінюються як іменники твердої групи II відміни.
Треба знати, що в деяких регіонах України жіночі прізвища на -ів збігаються з чоловічими, тобто не мають закінчення жіночого роду: Степанів, Сташків, Михайлів, Іванів, Луців, Гриців, Лесів, Олексів тощо. У такому разі вони не відмінюються.
