- •1.1. Розвиток мови документів
- •1.2. Лінгвістика як наука і дисципліна
- •1.3. Мовна норма та її система. Культура мови
- •2.1. Загальна характеристика, визначення документної діяльності
- •2.1.1. Функції документів
- •2.1.2. Класифікація документів
- •2.2. Стандартизація ділових паперів. Формуляр; бланк; трафарет. Реквізити документа: місце й послідовність розташування, вимоги до оформлення
- •1.1. Розвиток мови документів 1
- •2.3. Вимоги до тексту як основного реквізиту документа
- •2.3.1. Основні елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення
- •§ 41. Звук і фонема. Говорячи про звукові зміни, ми почасти перейшли від...
- •§ 41. Звук і фонема
- •Не скорочують в офіційно-діловому мовленні
- •Правила скорочування слів у бібліографічному описі
- •Правила написання абревіатур
- •Виноски, посилання
- •Загальні правила оформлення та укладання посилань
- •Загальні правила оформлення цитат
- •Скорочення тексту в цитаті
- •2.3.2. Додаткові елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення, правопису
- •Лексичні та фразеологічні засади документознавчої діяльності
- •3.1. Вимова й правопис приголосних у звукосполуках
- •3.2. Подовження приголосних та подвоєння літер
- •3.3. Спрощення в групах приголосних
- •3.4. Чергування приголосних
- •3.5. Зміни приголосних основи при словотворенні
- •Правопис голосних
- •3.7. Чергування голосних
- •3.8. Основні закони милозвучності мови та фонетичні засоби її досягнення
- •4.1. Вживання великої і малої літер у власних та загальних назвах
- •4.2. Правопис та передавання на письмі іншомовних власних назв
- •4.3. Правила переносу
- •4.4. Вживання апострофа
- •4.5. Вживання м'якого знака
- •1. М'який знак пишемо:
- •2. М'який знак не пишемо:
- •4.6. Правопис префіксів
- •Правопис префіксів
- •2. Префікси в іншомовних словах
- •Префікси в іншомовних словах
- •4.7. Правопис суфіксів
- •4.8. Правопис складних слів
- •5.1. Лексикологія: предмет вивчення, завдання, значення.
- •1. Терміни
- •2. Професіоналізми
- •3. Неологізми
- •4. Інтернаціоналізми
- •5.2. Фразеологія: предмет вивчення, одиниці, функціональність.
- •1. Канцеляризми
- •2. Кліше, штампи
- •6.1. Іменник
- •2.1. Відмінювання іменників
- •Відмінкові закінчення іменників і відміни
- •Відмінкові закінчення іменників II відміни чоловічого роду
- •Відмінкові закінчення іменників II відміни середнього роду
- •Відмінкові закінчення іменників III відміни
- •Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ат-/-ят-
- •Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ен-
- •2.1.5. Відмінювання множинних іменників
- •2.1.6. Відмінювання прізвищ, імен, імен по батькові
- •2.1.7. Особливості творення та відмінювання імен по батькові
- •2.3. Рід іменників
- •2.4. Правопис складних іменників
- •3. Синтаксичні функції іменників
- •6.2. Прикметник
- •Характеристика якісних прикметників
- •1.2. Характеристика відносних прикметників
- •1.3. Характеристика присвійних прикметників
- •1.4. Проміжні розряди прикметників
- •1.4.1. Присвійно-відносні прикметники
- •1.4.2. Присвійно-якісні прикметники
- •1.4.3. Відносно-якісні прикметники
- •2.1. Правопис складних прикметників
- •6.3. Числівник
- •2.1. Узгодження числівника з іменником
- •2.2. Правопис числівників з іншими словами
- •6.4. Займенник
- •6.5. Дієслово
- •6.6. Прислівник. Особливості правопису і вживання
- •6.7. Службові частини мови
- •8.1. Текст: основні підходи та параметри вивчення
- •8.2. Одиниці тексту: висловлювання, надфразова єдність (складне синтаксичне ціле), зв'язки між ними. Структура
- •8.3. Тексти з ланцюговим та паралельним зв'язком.
- •8.4. Види текстів за способом викладу
- •8.5. Дискурс
- •8.6. Основні риси тексту як критерії для лінгвістичної характеристики
- •9.1. Документи щодо особового складу Заява
- •Резюме Чухальова Олександра Володимировича
- •Маю публікації в газетах та журналах. Працюю на комп’ютері.
- •Накази щодо особового складу
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •9.2. Довідково-інформаційні документи
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Доповідна записка
- •Доповідна записка
- •Протокол
- •Протокол № 10
- •Витяг з протоколу
- •Витяг із протоколу № 6
- •Службові листи
- •Обов'язкові реквізити листа
- •Загальноприйняті правила в діловому листуванні
- •Типи службових листів
6.1. Іменник
Іменник означає живий, неживий предмет і відповідає на питання хто? що?
-
1) загальні назви
позначають предмети загалом: ручка, олівець, папір, документ, море, гори, полуниця, ягоди, літо, родина, щастя, плече, стіна;
та власні назви
є індивідуальними для окремих предметів, явищ, організацій, осіб тощо: Дніпро, Київ, Карпати, Піп Іван, Місяць, Галактика, Ізабелла, Орест, Ярина;
2) назви істот
складаються з назв людей, імен і прізвищ, назв птахів і тварин, назв міфологічних істот і літературних героїв: дитина, студент, документознавець, пес, слон, Баба Яга, Івасик-Телесик, Геркулес, Юнона, Зевс;
та назви неістот
іменники, що називають явища природи, неживі предмети, опредмечені дії та явища, абстрактні поняття і відповідають на питання що?: земля, ґрунт, річка, острів, група, будинок, питання, теза, дисертація, книжка, злива, буревій;
3) конкретні
(предметні) називають предмети, явища навколишньої дійсності, які можна пізнати органами чуття: стіл, двері, аудиторія, диплом, коктейль, келих, сонце, пляж;
та абстрактні
називають поняття, явища чи властивості, які не сприймаються органами чуття і не позначають конкретний предмет: ніжність, сум, любов, знання, іспит, професія, робота, номенклатура;
4) збірні
означають сукупності однакових чи подібних істот, явищ, предметів, які сприймаються як одне ціле: студентство, дітлахи, птаство, ганчір'я, збіжжя, насіння;
та одиничні
уживають для виділення одного предмета із загальної маси, що виражається збірними іменниками (вони мають суфікс-ин(а)): волосина, горошина, соломина, картоплина.
5) речовинні називають речовину і можуть виражатися лише в однині або множині, порівняймо: вода, молоко, кисіль та парфуми, вершки.
2. Іменник має такі морфологічні ознаки (табл. 5):
Таблиця 5
Ознаки |
Поділ за ознаками |
Приклади |
1 |
2 |
3 |
Рід |
чоловічий (співвідноситься із займенником він) |
край, комбайн, будинок, батько |
жіночий (співвідноситься із займенником вона) |
межа, озимина, господиня, мама |
|
середній (співвідноситься із займенником воно) |
роздоріжжя, збіжжя, вікно, дитинство |
|
Число |
однина |
сукня, автомобіль, гніздо |
є іменники, що вживаються лише в однині: а) власні назви; б) збірні; в) назви абстрактних понять; г) речовини |
а) Київ, Дніпро, Польща, Іван, Варвара Липа; б) листя, намисто, козацтво; в) милість, блаженство, уміння, шляхетність; г) пісок, молоко, борошно |
|
множина |
дороги, дерева |
|
є іменники, що вживаються лише в множині: а) власні назви;
б) назви часових понять чи ігор;
в) назви сукупностей істот, предметів;
г) речовини; д) назви предметів, що означають парну чи симетричну конструкцію;
е) ряд іменників варто запам'ятати |
а) Альпи, Карпати, Бескиди, Суми, Черкаси, Чернівці; б) канікули, вибори, збори, шахмати, шашки, піжмурки; в) діти, солодощі, ласощі, фінанси, гроші, дрова; г) дріжджі, вершки; д) штани, чобітки, рукавиці, шкарпетки, окуляри, ножиці, лещата, лижви, сани, обценьки, двері, ворота, ясна;
е) граблі, вила, ночви, ясла |
|
Відмінок |
називний відповідає на питання: хто? що? |
діловод, молоко |
родовий – кого? чого? |
діловода, молока |
|
давальний – кому? чому? |
діловоду, молоку |
|
знахідний – кого? що? |
діловода, молоко |
|
орудний – ким? чим? |
діловодом, молоком |
|
місцевий – (у/на/по) кому? чому? |
діловоді(у), молоці |
|
кличний – хто? що? |
діловоде (однина), діловоди (множина) |
|
Відміна |
перша (І) включає в себе іменники чоловічого, жіночого роду з закінченням на -а (-я) |
країна, земля, ідея, бідолаха, сирота, вереда, плакса, суддя, правда, кривда |
|
друга (II) складається з іменників чоловічого роду, що не закінчуються на –а (-я) та середнього роду, які при відмінюванні не мають -ат- (-ят-), -ен- |
студент, день, учитель, дощ, змішувач, комар, бджоляр, бригадир, батько, селище, дно, осоння, здоров'я, життя |
|
третя (III) об'єднує іменники жіночого роду, що не мають закінчення –а (-я) |
сіль, тінь, піч, ніч, подорож, любов, кров, мати |
|
четверта (IV) включає іменники середнього роду, в яких при відмінюванні з'являється суфікс -ат(-ят), -єн |
козеня, лоша, курча, немовля, ім'я, плем'я |
|
до жодної з відмін не належать іменники, які: а) не змінюються; б) мають лише форму множини; в) змінюються як прикметники |
а) шосе, радіо, кенгуру, колібрі; б) двері, ножиці, Черкаси; в) наречений, вартовий, Коцюбинський |