- •1.1. Розвиток мови документів
- •1.2. Лінгвістика як наука і дисципліна
- •1.3. Мовна норма та її система. Культура мови
- •2.1. Загальна характеристика, визначення документної діяльності
- •2.1.1. Функції документів
- •2.1.2. Класифікація документів
- •2.2. Стандартизація ділових паперів. Формуляр; бланк; трафарет. Реквізити документа: місце й послідовність розташування, вимоги до оформлення
- •1.1. Розвиток мови документів 1
- •2.3. Вимоги до тексту як основного реквізиту документа
- •2.3.1. Основні елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення
- •§ 41. Звук і фонема. Говорячи про звукові зміни, ми почасти перейшли від...
- •§ 41. Звук і фонема
- •Не скорочують в офіційно-діловому мовленні
- •Правила скорочування слів у бібліографічному описі
- •Правила написання абревіатур
- •Виноски, посилання
- •Загальні правила оформлення та укладання посилань
- •Загальні правила оформлення цитат
- •Скорочення тексту в цитаті
- •2.3.2. Додаткові елементи тексту. Правила й вимоги до укладання, оформлення, правопису
- •Лексичні та фразеологічні засади документознавчої діяльності
- •3.1. Вимова й правопис приголосних у звукосполуках
- •3.2. Подовження приголосних та подвоєння літер
- •3.3. Спрощення в групах приголосних
- •3.4. Чергування приголосних
- •3.5. Зміни приголосних основи при словотворенні
- •Правопис голосних
- •3.7. Чергування голосних
- •3.8. Основні закони милозвучності мови та фонетичні засоби її досягнення
- •4.1. Вживання великої і малої літер у власних та загальних назвах
- •4.2. Правопис та передавання на письмі іншомовних власних назв
- •4.3. Правила переносу
- •4.4. Вживання апострофа
- •4.5. Вживання м'якого знака
- •1. М'який знак пишемо:
- •2. М'який знак не пишемо:
- •4.6. Правопис префіксів
- •Правопис префіксів
- •2. Префікси в іншомовних словах
- •Префікси в іншомовних словах
- •4.7. Правопис суфіксів
- •4.8. Правопис складних слів
- •5.1. Лексикологія: предмет вивчення, завдання, значення.
- •1. Терміни
- •2. Професіоналізми
- •3. Неологізми
- •4. Інтернаціоналізми
- •5.2. Фразеологія: предмет вивчення, одиниці, функціональність.
- •1. Канцеляризми
- •2. Кліше, штампи
- •6.1. Іменник
- •2.1. Відмінювання іменників
- •Відмінкові закінчення іменників і відміни
- •Відмінкові закінчення іменників II відміни чоловічого роду
- •Відмінкові закінчення іменників II відміни середнього роду
- •Відмінкові закінчення іменників III відміни
- •Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ат-/-ят-
- •Відмінкові закінчення іменників IV відміни із суфіксом -ен-
- •2.1.5. Відмінювання множинних іменників
- •2.1.6. Відмінювання прізвищ, імен, імен по батькові
- •2.1.7. Особливості творення та відмінювання імен по батькові
- •2.3. Рід іменників
- •2.4. Правопис складних іменників
- •3. Синтаксичні функції іменників
- •6.2. Прикметник
- •Характеристика якісних прикметників
- •1.2. Характеристика відносних прикметників
- •1.3. Характеристика присвійних прикметників
- •1.4. Проміжні розряди прикметників
- •1.4.1. Присвійно-відносні прикметники
- •1.4.2. Присвійно-якісні прикметники
- •1.4.3. Відносно-якісні прикметники
- •2.1. Правопис складних прикметників
- •6.3. Числівник
- •2.1. Узгодження числівника з іменником
- •2.2. Правопис числівників з іншими словами
- •6.4. Займенник
- •6.5. Дієслово
- •6.6. Прислівник. Особливості правопису і вживання
- •6.7. Службові частини мови
- •8.1. Текст: основні підходи та параметри вивчення
- •8.2. Одиниці тексту: висловлювання, надфразова єдність (складне синтаксичне ціле), зв'язки між ними. Структура
- •8.3. Тексти з ланцюговим та паралельним зв'язком.
- •8.4. Види текстів за способом викладу
- •8.5. Дискурс
- •8.6. Основні риси тексту як критерії для лінгвістичної характеристики
- •9.1. Документи щодо особового складу Заява
- •Резюме Чухальова Олександра Володимировича
- •Маю публікації в газетах та журналах. Працюю на комп’ютері.
- •Накази щодо особового складу
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •9.2. Довідково-інформаційні документи
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Доповідна записка
- •Доповідна записка
- •Протокол
- •Протокол № 10
- •Витяг з протоколу
- •Витяг із протоколу № 6
- •Службові листи
- •Обов'язкові реквізити листа
- •Загальноприйняті правила в діловому листуванні
- •Типи службових листів
2.1.7. Особливості творення та відмінювання імен по батькові
1) Чоловічі імена по батькові утворюються додаванням до основи імен -ович, -ич: Олексійович, Володимирович, Федорович, Якович, Савич. Як винятки утворюються імена по батькові Григорович – при творенні від основи відпадає -ій та Миколайович – додається й.
2) Жіночі імена по батькові утворюються додаванням до основи власних імен суфікса -івн(а), що разом з й утворює позиційне -ївн(а): Михайлівна, Пилипівна, Юріївна, Георгіївна. Порушують це правило: Григорівна, Миколаївна, Яківна.
3. Відмінюються імена по батькові як іменники певної відміни, наприклад, чоловічі як іменники II відміни мішаної групи, а жіночі – І відміни (табл. 16):
Відмінки |
Чоловічі імена по батькові |
Жіночі імена по батькові |
Н. |
Арсен Аркадійович |
Олена Юріївна |
Р. |
Арсена Аркадійовича |
Олени Юріївни |
Д. |
Арсену Аркадійовичу |
Олені Юріївні |
3. |
Арсена Аркадійовича |
Олену Юріі'вну |
О. |
Арсеном Аркадійовичем |
Оленою Юріївною |
м. М. |
Арсенові Аркадійовичу |
Олені Юріївні |
Кл. |
Арсене Аркадійовичу |
Олено Юріївно |
2.2. Не відмінюються:
– поодинокі чоловічі прізвища: Півторадні, Леле;
– жіночі прізвища українського походження, що закінчуються в називному відмінку на:
а) -енк(о): Потапенко, Бондаренко;
б) -о: Півторабідо, Кумо, Сало, Півторибатько;
в) приголосний: Токарчук, Палій, Розбийтин, Сташків, Кирилів;
– прізвища та імена іншомовного походження з кінцевим голосним (крім а): Пуанте, Руссо, Вівальді, Камю, Бруно; Джордано, Абу, Люсі, Мері та ін.; але: Мойра – Мойри, Мойрі, Мойрою тощо.
– іншомовні прізвища на -ово, -их, -аго, -акі: Марково, Сєдих, Бураго тощо;
– жіночі імена іншомовного походження з кінцевим приголосним: Мерилін, Джанет, Жоржет, Сюзан тощо;
– назви іноземних періодичних видань: «Файненшл Таймс» » «Ноєс Цайтунг», «Фігаро», «Юманіте», «Впрост» тощо;
– іншомовні географічні власні назви з кінцевим голосним (крім а): Баку, Тбілісі, Торонто, Монако, Міссурі; але: Варшава – Варшави, Варшаві, Варшавою..., Аргентина – Аргентини, Аргентині..., Франція – Франції, Францією тощо;
– слова іншомовного походження з кінцевим голосним: меню, таксі, колібрі, метро, жабо, шимпанзе, кіно, фрау, леді тощо. Відмінкові та інші морфологічні ознаки вони виражають за допомогою прийменників та зв'язку з іншими словами: меню налічує багато страв; приїхав у таксі; тріпотів крилами кольоровий колібрі; сіли у швидкісний потяг метро;
– деякі іншомовні слова з кінцевим приголосним: анфас, міс, місіс тощо;
– абревіатури: ЗМІ, НАН, США, ОБСЄ, ЄС тощо;
– складноскорочені слова, друга частина яких виступає у формі непрямого відмінка: зав. кафедри, в. о. завгоспа тощо;
– складні іменники з частиною пів-: півхліба, пів'яйця, півдня, півночі, півсвіту, півкнижки тощо.
