- •Перелік питань до екзамену
- •1. Що таке світогляд?
- •2. Структура світогляду
- •3. Які функції виконує світогляд?
- •4.Сутність міфологічного, релігійного і філософського світоглядів?
- •5. Соціально-економічні умови формування філософії
- •6. Духовні джерела філософії.
- •7. Специфіка філософського знання.
- •8. Об’єкт та предмет філософського пізнання
- •9. Основні галузі філософського знання
- •10. Функції філософії
- •11. Історія філософії як наука та принципи її періодизації
- •12. Особливості філософії давньої Індії і Китаю
- •13. Передумови і джерела виникнення античної філософії
- •14.Чому Фалеса, Анаксімандра Анаксімена, Геракліта називають філософами природи
- •15. Хто з античних філософів переорієнтував філософію з пізнання природи на пізнання людини?
- •16.Проблеми вирішувалися піфагорійською школою
- •17. Сутність атомістичного вчення Демокріта
- •18. Платон і Арістотель вважаються засновниками класичної філософії
- •19. Основні риси античної філософії.
- •20. Основні періоди в розвитку античної філософії
- •21. Джерела виникнення середньовічної філософії
- •22. Патристика і схоластика в середньовічній філософії
- •23.Проблема віри і розуму та її вирішення в середньовічній філософії
- •24. Сутність суперечки про природу універсалій (номіналізм та реалізм), яка має місце в схоластичній філософії
- •26.Сутність натурфілософії Відродження
- •27.Методи пізнання обґрунтовувалися у філософії Нового часу
- •28. Сутність емпіричного і раціоналістичного напрямку в теорії пізнання Нового часу
- •29. Пантеїзм.Механіцизм у філософії Нового часу
- •30.Визначте ключові моменти французької філософії хvііі ст.
- •31. Назвіть основних представників німецької класичної філософії і що притаманно їх вченням?
- •32. Кант про непізнаванність світу
- •33. Які, за Гегелем, основні етапи розвитку абсолютної ідеї?
- •34. Антропологізм Феєрбаха
- •35. Якими були передумови виникнення марксистської філософії?
- •36. Що послужило теоретичними джерелами філософії марксизму?
- •37. Якими є характерні риси, принципи та сутність марксистської філософії?
- •38. Якими є основні напрямки, течії та школи неомарксизму?
- •39. Хто є засновником позитивістського напрямку в філософії і що означає принцип позитивізму?
- •40. Етапи розвитку позитивізму
- •42. Категорія “екзистенціалізм”.
- •43. Сутність філософії екзистенціалізму
- •44. Сутність філософської герменевтики
- •46. Фрейдизм. Неофрейдизм
- •47. Сучасні релігійно-філософські вчення
- •48. Витоки української філософії
- •49. Філософська думка України у Київській Русі.
- •50. Філософія українського відродження та барокко
- •51Філософія г. Сковороди
- •53. Філософія української національної ідеї
- •53. Філософія української національної ідеї
- •54. Сучасна філософська думка
- •55. Проблеми буття в епохк античності, середньовіччя, Нового часу
- •56. Буття в німецький класичній філософії
- •57. Сучасні філософські погляди на буття
- •58. Форми буття
- •59.Поняття матерія, матерія як субстанція
- •60. Сутність матеріалістичного світогляду та його історичні форми
- •62.Простір і час
- •63. Системність та рух
- •64. Буття як ідея
- •65. Історичні форми та види ідеалізму
- •66. Співвідношення термінів ідеа, ідеал
- •67. Співвідношення матеріального та ідеального у філософії.
- •68. Конепції ідеалізму та матеріалізму
- •71. Діалектико – матеріалістична концепція розвитку
- •72. Що таке принцип. Принципи діалектики
- •73. Зв'язок, закон, закономірність
- •74. Загальні закони розвитку(діалектики)
- •75. Чи будь – яке поняття є категорією.
- •76. Категорії діалектики. Їх зміст
- •77. Особливість філософських категорій з науковими
- •78. Метафізика, догматизм, релятивізм, софістика, еклектика
- •79.Трагічна діалектика, негативна діалектика, діалектична теологія
- •80. Синергетична концепція розвитку
- •81. Поняття “розвиток“; “прогресивний“ і “регресивний“ розвиток; “поворотний“ і “безповоротний“ розвиток; “революційний“ і “еволюційний“ розвиток.
- •82. Принципи діалектичного мислення
- •83. Роль діалектики і синергетики
- •84. Риси розуміння людини в епоху античності, середньовіччя, Нового часу
- •85. Концепції людини
- •86. Антропосоціогенез
- •87. Сутність та призначення людини
- •88. Значення міркувань про смерть
- •92. Структура особистості
- •93. Що таке дія, діяльність, практика
- •94. Соціально-діяльна суть людини
- •95. Творчість
- •96. Філософська концепція творчості.
- •97.Види творчої діяльності людей і в чому їх сутність
- •98. Воля як філософське поняття.
- •99.Сутність свободи
- •100. Сваволя
- •101. Якою була філософська думка про свідомість в різні історичні епохи?
- •105. Проблема несвідомого
- •106. Функції свідомості
- •107.Співвідношення свідомості і мислення
- •108. Свідомість. Душа. Дух
- •109. Що таке духовний світ людини?
- •111.Духовний світ особи і духовне життя суспільства
- •112. Що таке гносеологія і її місце у філософії?
- •113. Що таке знання та пізнання?
- •115.В чому полягає сутність діалектики чуттєвого та раціонального?
- •116. У яких формах і якими методами здійснюється чуттєве, раціональне і наукове пізнання?
- •117. Що таке наука? Які її види і функції?
- •118. Що є істина? Які її критерії?
- •120.Уявлення про суспільство в історії філософії
- •121.Що таке суспільство і його основні характерні риси?
- •122. Суспільство, країна, держава
- •123. Що означає поняття “соціальне“?
- •124. З яких елементів на макро, мезо і мікро рівнях складається суспільство як соціальна система?
- •125. В яких сферах здійснюється життєдіяльність людей у суспільстві?
- •126.Що таке суспільно-економічна формація?
- •127. Що таке “цивілізація“, “культура“, “культурні цінності“?
- •128. Формаційна концепція суспільства
- •129.Що таке суспільний прогрес
- •130. Якими є рушійні сили та чинники суспільного прогресу?
- •131. Якими є глобальні проблеми людства?
77. Особливість філософських категорій з науковими
Категоріями називають основні поняття, що відображають загальні й істотні властивості, сторони, відносини і зв'язку певних класів явищ. Займаючи важливе місце в структурі всякої науки, вони концентрують у собі і виражають досягнуті знання.
Філософські категорії відображають властивості і відносини, притаманні всім формам руху матерії, всіх процесів і явищ, тобто вони мають загальний характер. І як всі елементи діалектики, що володіють світоглядними, методологічними, гносеологічними і логічними функціями, вони не тільки концентрують у собі раніше отримані знання, але й виступають як знаряддя подальшого пізнання і форм абстрактного логічного мислення.
Закони, що вивчаються філософією, теж загальним, діють у всіх областях дійсності, явища і процеси, володіють такими ж функціями, як і категорії. Цим вони відрізняються від законів приватних наук.
Чому метафізика, догматизм, релятивізм, софістика, еклектика вважаються традиційними або класичними альтернативами діалектиці?
78. Метафізика, догматизм, релятивізм, софістика, еклектика
Метафі́зика — філософія буття, наука про граничні і надчуттєві принципи і засади буття.
Ще Арістотель називав метафізику першою філософією. Метафізика– це наука про надчуттєві принципи буття.
Догматизм (- думка, вчення, рішення) - спосіб мислення, що оперує догмами (що вважаються незмінними вічними положеннями, не піддаються критиці) і спирається на них.
Для догматизму характерні некритичність по відношенню до догм (відсутність критики і сумнівів) і консерватизм мислення (нездатність сприймати інформацію, що суперечить догмам), сліпа віра в авторитети.
Релятивізм (від лат. — відносний) — методологічний принцип, який полягає у метафізичній абсолютизації відносності і умовності змісту пізнання.
Релятивізм в часі сягає вчення давньогрецьких софістів. Раннім релятивістом можна вважати Протагора. Елементи релятивізму характерні і для античного скептицизму.
Софістика - свідоме застосування в спорі або в доказах неправильних доводів, т. зв. софізмів, тобто всякого роду хитрощів, замаскованих зовнішньою, формальною правильністю.
Еклектика (грец. вибираю) - змішання різних, часто протилежних Філософських поглядів, теоретичних посилок, політичних оцінок і т. п. Так, еклектичні численні спроби з'єднувати матеріалізм і ідеалізм чи прагнення ревізіоністів поєднувати марксизм і емпіріокритицизм, діалектичний матеріалізм і кантіанство і т. д.
Софістика і еклектика є, мабуть, найбільше “підступними і хитрими” різновидами антидіалектичного способу мислення. Вони і сьогодні широко використовуються для “доказу” невірних висновків і “обгрунтування” несправедливих справ – особливо в сфері політики.
Сутність софістики й еклектики полягає в тім, що мінливість, гнучкість понять вони застосовують не об’єктивно (тобто не як адекватне відображення дійсності, що розвивається,), а довільно, чисто суб’єктивістські. Їхня головна мета – перекручування істини (як правило, свідоме, навмисне), перекручене уявлення дійсності, прагнення видати неправда за істину. Це досягається за допомогою системи специфічних прийомів і вивертів (софизмов), заснованих на порушенні принципів формальної і діалектичної логіки.
Основне розходження софістики й еклектики – при всій їхній подібності – полягає в тому, що характерними прийомами останньої є суб’єктивістське вихоплювання лише окремих сторін предмета (чи думок, поглядів, фактів і т.д.) і їх довільне механічне з’єднання чисте зовнішнім образом. Результатом цієї процедури є агрегат, хаотичне множество, а не цілісна, що розвивається система в єдності усіх своїх сторін і зв’язний.
Софістика й еклектика хоча і визнають гнучкість, діалектичність понять (що, є, безсумнівно, ях важливим раціональним моментом), але унаслідок своєї свасвободи і суб’єктнвізма не доходить до реальної діалектики об’єктивної дійсності.
Чому “трагічна діалектика“, “діалектична теологія“, “негативна діалектика“ вважаються некласичними концепціями розвитку?