33. Які, за Гегелем, основні етапи розвитку абсолютної ідеї?

У філософії Георга Гегеля німецький класичний ідеалізм набуває свого найповнішого втілення та завершення. Філософську систему Георга Гегеля називають системою абсолютного ідеалізму. Першоосновою світу Георг Гегель висуває об'єктивно існуюче мислення, що називає абсолютною ідеєю, абсолютним духом чи абсолютним розумом. Абсолютна ідея — система понять, що розвиваються самостійно — породжує природу та суспільство, тому усе в світі розвивається за законами, внутрішньо властивими мисленню (панлогізм). У процесі саморозвитку ідея проходить різні етапи, усе повніше розкриваючи свій зміст: по-перше, розвиток ідеї у самій собі — це логічне поняття; по-друге, прийняття ідеєю форми природи — неорганічного світу, потім органічного й, наприкінці, людини; по-третє, перехід ідеї від чужої для неї природи до сфери розвитку духу та повернення до себе. Тут ідея знаходить прояв у формі держави, мистецтва, релігії, філософії, тобто у формі духовної культури.

34. В чому полягає антропологізм матеріалістичної філософії Л. Фейєрбаха?

34. Антропологізм Феєрбаха

Антропологізм-погляд на людину як на вищу і найдосконаліше витвір природи пізнання якого дає ключ до її таємниць, тому що в органічній єдності тілесних відправлень людини беруть участь всі її продуктивні сіли.

Ядром філософської концепції Фейєрбаха була людина, яка «і є Бог». Релігія у Фейєрбаха - продукт людської фантазії. У роботі «Сутність християнства» Фейєрбах дав концептуальний аналіз специфіки релігійної свідомості, суть якої - у вірі в надприродне і фантастичні образи. Саме почуття, особливо почуття залежності людини від стихійних сил природи, відіграють вирішальну роль у релігійному поклонінні. При цьому Фейєрбах намагався не стільки скасувати релігію, скільки реформувати її, поставивши на місце віри в Бога віру людини в самого себе. У питаннях гносеології Фейєрбах робив акцент на ролі почуттів і досвіду в пізнанні. Цим він значно відрізнявся від попередньої традиції німецької класичної філософії і особливо трактування проблем теорії пізнання Гегелем. Фейєрбах вважав, що колишня філософія перебільшує роль розуму в освоєнні світу.

В цілому філософія Фейєрбаха антропологічна. У ній суспільні зв'язки трактуються переважно з моральних позицій. У антропологічної парадигми Фейєрбаха людина володіє початкової незмінною природою, що не залежить від національності, соціального статусу, епохи. Характерними рисами цієї людини виступають любов до життя, прагнення до щастя, інстинкт самозбереження, егоїзм. Фейєрбах виходив з того, що людина спочатку природна і до неї не застосовуються оціночні характеристики (добра, зла і т.д.) і тільки умови людського життя роблять його тим, ким він стає.

У вченні Л. Фейєрбаха людина - єдиний, універсальний і вищий предмет філософії.

35. Якими були передумови виникнення марксистської філософії?

35. Якими були передумови виникнення марксистської філософії?

Марксизм, котрий виник у 50- 40-х роках ХІХ століття. Причин, що його породили, багато. Це й суспільно-політичні, історичні, економічні умови, теоретичні джерела та природничо-наукові передумови. До перших слід віднести ті обставини, що в середині XIX століття капіталістичні відносини швидко розвивалися в країнах Європи й Америки. Протиріччя між працею й капіталом різко загострилися. Постійними супутниками були економічні кризи. Росло безробіття, озлидніння трудящих мас. Це вказувало на гострі суперечності між продуктивними силами і виробничими відносинами тогочасного капіталістичного суспільства. Класова боротьба між пролетарями та буржуа в ЗО—40-х роках минулого століття загострилася. Пролетаріат із “класу в собі” перетворився в “клас для себе”. Пролетарський рухвиріс кількісно й організаційно. Аналізуючи його, Ф.Енгельс виділив основні форми цієї боротьби: стихійні виступи робітників проти окремих капіталістів; луддизм (стихійна боротьба, що виражалася в руйнуванні машин, застосування яких спричинило скорочення робочої сили); масовий страйковий рух, який призвів до утворення робітничих спілок; стихійні виступи робітників окремих заводів, фабрик, міст, у яких пролетаріат чітко заявив про свої класові вимоги (Ліонське повстання французьких робітників у 1831 — 1834 роках, Сілезьке повстання німецьких робітників у 1844 році); чартистський рух, який виник в Англії у другій половині 30-х років XIX століття і досяг свого апогею в 40-х роках. Це був широкий, масовий і політично оформлений пролетарський рух. Всі ці виступи зазнали поразки. Тому невдовзі постало питання про необхідність створення такої теорії, яка могла б допомогти робітничому класові в його економічному, соціальному й політичному звільненні. Важливу роль у становленні марксистської філософії відіграли досягнення природознавства, якими була ознаменована перша половина XIX століття. До цього природодослідники лише збирали емпіричний матеріал і описували його. Тому причини багатьох фізичних явищ вони часто вбачали в загадкових силах

36. Що послужило теоретичними джерелами філософії марксизму?