- •Перелік питань до екзамену
- •1. Що таке світогляд?
- •2. Структура світогляду
- •3. Які функції виконує світогляд?
- •4.Сутність міфологічного, релігійного і філософського світоглядів?
- •5. Соціально-економічні умови формування філософії
- •6. Духовні джерела філософії.
- •7. Специфіка філософського знання.
- •8. Об’єкт та предмет філософського пізнання
- •9. Основні галузі філософського знання
- •10. Функції філософії
- •11. Історія філософії як наука та принципи її періодизації
- •12. Особливості філософії давньої Індії і Китаю
- •13. Передумови і джерела виникнення античної філософії
- •14.Чому Фалеса, Анаксімандра Анаксімена, Геракліта називають філософами природи
- •15. Хто з античних філософів переорієнтував філософію з пізнання природи на пізнання людини?
- •16.Проблеми вирішувалися піфагорійською школою
- •17. Сутність атомістичного вчення Демокріта
- •18. Платон і Арістотель вважаються засновниками класичної філософії
- •19. Основні риси античної філософії.
- •20. Основні періоди в розвитку античної філософії
- •21. Джерела виникнення середньовічної філософії
- •22. Патристика і схоластика в середньовічній філософії
- •23.Проблема віри і розуму та її вирішення в середньовічній філософії
- •24. Сутність суперечки про природу універсалій (номіналізм та реалізм), яка має місце в схоластичній філософії
- •26.Сутність натурфілософії Відродження
- •27.Методи пізнання обґрунтовувалися у філософії Нового часу
- •28. Сутність емпіричного і раціоналістичного напрямку в теорії пізнання Нового часу
- •29. Пантеїзм.Механіцизм у філософії Нового часу
- •30.Визначте ключові моменти французької філософії хvііі ст.
- •31. Назвіть основних представників німецької класичної філософії і що притаманно їх вченням?
- •32. Кант про непізнаванність світу
- •33. Які, за Гегелем, основні етапи розвитку абсолютної ідеї?
- •34. Антропологізм Феєрбаха
- •35. Якими були передумови виникнення марксистської філософії?
- •36. Що послужило теоретичними джерелами філософії марксизму?
- •37. Якими є характерні риси, принципи та сутність марксистської філософії?
- •38. Якими є основні напрямки, течії та школи неомарксизму?
- •39. Хто є засновником позитивістського напрямку в філософії і що означає принцип позитивізму?
- •40. Етапи розвитку позитивізму
- •42. Категорія “екзистенціалізм”.
- •43. Сутність філософії екзистенціалізму
- •44. Сутність філософської герменевтики
- •46. Фрейдизм. Неофрейдизм
- •47. Сучасні релігійно-філософські вчення
- •48. Витоки української філософії
- •49. Філософська думка України у Київській Русі.
- •50. Філософія українського відродження та барокко
- •51Філософія г. Сковороди
- •53. Філософія української національної ідеї
- •53. Філософія української національної ідеї
- •54. Сучасна філософська думка
- •55. Проблеми буття в епохк античності, середньовіччя, Нового часу
- •56. Буття в німецький класичній філософії
- •57. Сучасні філософські погляди на буття
- •58. Форми буття
- •59.Поняття матерія, матерія як субстанція
- •60. Сутність матеріалістичного світогляду та його історичні форми
- •62.Простір і час
- •63. Системність та рух
- •64. Буття як ідея
- •65. Історичні форми та види ідеалізму
- •66. Співвідношення термінів ідеа, ідеал
- •67. Співвідношення матеріального та ідеального у філософії.
- •68. Конепції ідеалізму та матеріалізму
- •71. Діалектико – матеріалістична концепція розвитку
- •72. Що таке принцип. Принципи діалектики
- •73. Зв'язок, закон, закономірність
- •74. Загальні закони розвитку(діалектики)
- •75. Чи будь – яке поняття є категорією.
- •76. Категорії діалектики. Їх зміст
- •77. Особливість філософських категорій з науковими
- •78. Метафізика, догматизм, релятивізм, софістика, еклектика
- •79.Трагічна діалектика, негативна діалектика, діалектична теологія
- •80. Синергетична концепція розвитку
- •81. Поняття “розвиток“; “прогресивний“ і “регресивний“ розвиток; “поворотний“ і “безповоротний“ розвиток; “революційний“ і “еволюційний“ розвиток.
- •82. Принципи діалектичного мислення
- •83. Роль діалектики і синергетики
- •84. Риси розуміння людини в епоху античності, середньовіччя, Нового часу
- •85. Концепції людини
- •86. Антропосоціогенез
- •87. Сутність та призначення людини
- •88. Значення міркувань про смерть
- •92. Структура особистості
- •93. Що таке дія, діяльність, практика
- •94. Соціально-діяльна суть людини
- •95. Творчість
- •96. Філософська концепція творчості.
- •97.Види творчої діяльності людей і в чому їх сутність
- •98. Воля як філософське поняття.
- •99.Сутність свободи
- •100. Сваволя
- •101. Якою була філософська думка про свідомість в різні історичні епохи?
- •105. Проблема несвідомого
- •106. Функції свідомості
- •107.Співвідношення свідомості і мислення
- •108. Свідомість. Душа. Дух
- •109. Що таке духовний світ людини?
- •111.Духовний світ особи і духовне життя суспільства
- •112. Що таке гносеологія і її місце у філософії?
- •113. Що таке знання та пізнання?
- •115.В чому полягає сутність діалектики чуттєвого та раціонального?
- •116. У яких формах і якими методами здійснюється чуттєве, раціональне і наукове пізнання?
- •117. Що таке наука? Які її види і функції?
- •118. Що є істина? Які її критерії?
- •120.Уявлення про суспільство в історії філософії
- •121.Що таке суспільство і його основні характерні риси?
- •122. Суспільство, країна, держава
- •123. Що означає поняття “соціальне“?
- •124. З яких елементів на макро, мезо і мікро рівнях складається суспільство як соціальна система?
- •125. В яких сферах здійснюється життєдіяльність людей у суспільстві?
- •126.Що таке суспільно-економічна формація?
- •127. Що таке “цивілізація“, “культура“, “культурні цінності“?
- •128. Формаційна концепція суспільства
- •129.Що таке суспільний прогрес
- •130. Якими є рушійні сили та чинники суспільного прогресу?
- •131. Якими є глобальні проблеми людства?
57. Сучасні філософські погляди на буття
Способи осмислення людського буття:
1. Життя як продукування смислу. Перший зі згаданих шляхів осмислення життя добре відомий у нашій країні, оскільки саме на ньому ґрунтується марксистське тлумачення смисложиттєвих проблем. У затеїзованому суспільстві стало звичним загальником (владу якого не подолано й дотепер) переконання, що тільки суспільна людина вносить у навколишній світ начала смислу, добра, краси, що поза її практичною діяльністю природа і буття загалом безтямні й пусті. Все, що є на світі, вся дійсність підлягають людському осмисленню і мають саме той смисл, який люди об'єктивно (тобто виходячи з структури своїх потреб і своєї діяльності) в них вкладають.
2. Життя як втілення смислу. Інший, альтернативний шлях осмислення людиною власного буття передбачає пошук у зовнішньому світі або ж у духовній сфері якихось готових ідеалів, планів, рецептів, схем, які мали б заздалегідь визначати людське життя, надаючи тим самим йому певної осмисленості. Нерідко люди вважають, що прожити своє життя «недаремно», «правильно» – значить присвятити його неухильній реалізації того чи іншого попереднього задуму; відсутність подібних ідеальних настанов. так само як і будь-які відступи від них, сприймаються як життєва катастрофа.
«....Таємниця буття людського. – читаємо в романі Ф. Достоєвського «Брати Карамазови», – не в тому, щоб тільки жити. а в тому, для чого жити. Без твердого уявлення собі, для чого їй жити, людина не погодиться жити і швидше знищить себе, ніж залишиться па землі, хоча б навколо неї все були хліби».
3. Спілкування як здобуття життєвого смислу. Як перший, так і другий розглянуті нами напрями встановлення сенсу людського буття в основі своїй, як прийнято говорити в сучасній філософії, монологічні. Це означає, що вони передбачають лише один-єдиний «логос», єдине джерело осмислення – в першому разі діяльність самої людини, в другому – ті чи інші відокремлені від цілісності буття ідеали або ціннісні взірці, що є замкнутими, начебто «сліпими» для будь-яких інших можливих смислоутворюючих впливів. Фіксується певний смисловий центр, відносно якого людина формулює своє життєве завдання, котре зводиться до утвердження того, що з даного центру походить, – у першому разі до самоутвердження через власну діяльність, у другому – до утвердження деяких обраних ідеалів, цінностей, тощо.
Які ви знаєте форми буття і в чому їх характерні властивості?
58. Форми буття
Філософська матеріалістична традиція виділяє наступні основні взаємопов’язані форми буття:
Буття природного, яке проявляється як:
а) “перша природа”, тобто об’єктивна реальність, яка існує поза і незалежно від суспільства; сукупність природних умов існування людського суспільства;
б) “друга природа” — сукупність штучних матеріальних умов існування суспільства, тобто речей і явищ, створених людиною в процесі перетворення “першої природи”.
Буття соціального — система суспільних процесів, яка створюється різноманітними відносинами, які виникають між людьми у перебігу їхньої діяльності (на виробництві, у побуті, родині, державі тощо) і пов’язує індивідів та їхні розрізнені дії в єдине ціле.
Буття людини — це система її багатоманітних зв’язків із усім оточуючим. Буття людини перш за все виражається: природною основою, суспільними відносинами, активною трудовою діяльністю, психікою і духовністю.
Буття духовного охоплює процеси свідомості та несвідомого, включаючи інформацію, яка зберігається в природних і штучних мовах. Духовне функціонує у двох основних взаємопов’язаних проявах:
а) як свідомість індивіда — потік унікальних переживань, вражень, думок, переконань, ціннісних установок окремої людини;
б) як продукт духовного обміну людей, відносно незалежний від індивідів. Він втілений в суспільно значущих відносно стійких духовних утвореннях (наукових ідеях і теоріях, моральних нормах, правилах спілкування та ін.), зафіксованих у наукових працях, літературі, в творах мистецтва тощо.
Що таке матерія? Чи розглядається вона як субстанція?