- •Перелік питань до екзамену
- •1. Що таке світогляд?
- •2. Структура світогляду
- •3. Які функції виконує світогляд?
- •4.Сутність міфологічного, релігійного і філософського світоглядів?
- •5. Соціально-економічні умови формування філософії
- •6. Духовні джерела філософії.
- •7. Специфіка філософського знання.
- •8. Об’єкт та предмет філософського пізнання
- •9. Основні галузі філософського знання
- •10. Функції філософії
- •11. Історія філософії як наука та принципи її періодизації
- •12. Особливості філософії давньої Індії і Китаю
- •13. Передумови і джерела виникнення античної філософії
- •14.Чому Фалеса, Анаксімандра Анаксімена, Геракліта називають філософами природи
- •15. Хто з античних філософів переорієнтував філософію з пізнання природи на пізнання людини?
- •16.Проблеми вирішувалися піфагорійською школою
- •17. Сутність атомістичного вчення Демокріта
- •18. Платон і Арістотель вважаються засновниками класичної філософії
- •19. Основні риси античної філософії.
- •20. Основні періоди в розвитку античної філософії
- •21. Джерела виникнення середньовічної філософії
- •22. Патристика і схоластика в середньовічній філософії
- •23.Проблема віри і розуму та її вирішення в середньовічній філософії
- •24. Сутність суперечки про природу універсалій (номіналізм та реалізм), яка має місце в схоластичній філософії
- •26.Сутність натурфілософії Відродження
- •27.Методи пізнання обґрунтовувалися у філософії Нового часу
- •28. Сутність емпіричного і раціоналістичного напрямку в теорії пізнання Нового часу
- •29. Пантеїзм.Механіцизм у філософії Нового часу
- •30.Визначте ключові моменти французької філософії хvііі ст.
- •31. Назвіть основних представників німецької класичної філософії і що притаманно їх вченням?
- •32. Кант про непізнаванність світу
- •33. Які, за Гегелем, основні етапи розвитку абсолютної ідеї?
- •34. Антропологізм Феєрбаха
- •35. Якими були передумови виникнення марксистської філософії?
- •36. Що послужило теоретичними джерелами філософії марксизму?
- •37. Якими є характерні риси, принципи та сутність марксистської філософії?
- •38. Якими є основні напрямки, течії та школи неомарксизму?
- •39. Хто є засновником позитивістського напрямку в філософії і що означає принцип позитивізму?
- •40. Етапи розвитку позитивізму
- •42. Категорія “екзистенціалізм”.
- •43. Сутність філософії екзистенціалізму
- •44. Сутність філософської герменевтики
- •46. Фрейдизм. Неофрейдизм
- •47. Сучасні релігійно-філософські вчення
- •48. Витоки української філософії
- •49. Філософська думка України у Київській Русі.
- •50. Філософія українського відродження та барокко
- •51Філософія г. Сковороди
- •53. Філософія української національної ідеї
- •53. Філософія української національної ідеї
- •54. Сучасна філософська думка
- •55. Проблеми буття в епохк античності, середньовіччя, Нового часу
- •56. Буття в німецький класичній філософії
- •57. Сучасні філософські погляди на буття
- •58. Форми буття
- •59.Поняття матерія, матерія як субстанція
- •60. Сутність матеріалістичного світогляду та його історичні форми
- •62.Простір і час
- •63. Системність та рух
- •64. Буття як ідея
- •65. Історичні форми та види ідеалізму
- •66. Співвідношення термінів ідеа, ідеал
- •67. Співвідношення матеріального та ідеального у філософії.
- •68. Конепції ідеалізму та матеріалізму
- •71. Діалектико – матеріалістична концепція розвитку
- •72. Що таке принцип. Принципи діалектики
- •73. Зв'язок, закон, закономірність
- •74. Загальні закони розвитку(діалектики)
- •75. Чи будь – яке поняття є категорією.
- •76. Категорії діалектики. Їх зміст
- •77. Особливість філософських категорій з науковими
- •78. Метафізика, догматизм, релятивізм, софістика, еклектика
- •79.Трагічна діалектика, негативна діалектика, діалектична теологія
- •80. Синергетична концепція розвитку
- •81. Поняття “розвиток“; “прогресивний“ і “регресивний“ розвиток; “поворотний“ і “безповоротний“ розвиток; “революційний“ і “еволюційний“ розвиток.
- •82. Принципи діалектичного мислення
- •83. Роль діалектики і синергетики
- •84. Риси розуміння людини в епоху античності, середньовіччя, Нового часу
- •85. Концепції людини
- •86. Антропосоціогенез
- •87. Сутність та призначення людини
- •88. Значення міркувань про смерть
- •92. Структура особистості
- •93. Що таке дія, діяльність, практика
- •94. Соціально-діяльна суть людини
- •95. Творчість
- •96. Філософська концепція творчості.
- •97.Види творчої діяльності людей і в чому їх сутність
- •98. Воля як філософське поняття.
- •99.Сутність свободи
- •100. Сваволя
- •101. Якою була філософська думка про свідомість в різні історичні епохи?
- •105. Проблема несвідомого
- •106. Функції свідомості
- •107.Співвідношення свідомості і мислення
- •108. Свідомість. Душа. Дух
- •109. Що таке духовний світ людини?
- •111.Духовний світ особи і духовне життя суспільства
- •112. Що таке гносеологія і її місце у філософії?
- •113. Що таке знання та пізнання?
- •115.В чому полягає сутність діалектики чуттєвого та раціонального?
- •116. У яких формах і якими методами здійснюється чуттєве, раціональне і наукове пізнання?
- •117. Що таке наука? Які її види і функції?
- •118. Що є істина? Які її критерії?
- •120.Уявлення про суспільство в історії філософії
- •121.Що таке суспільство і його основні характерні риси?
- •122. Суспільство, країна, держава
- •123. Що означає поняття “соціальне“?
- •124. З яких елементів на макро, мезо і мікро рівнях складається суспільство як соціальна система?
- •125. В яких сферах здійснюється життєдіяльність людей у суспільстві?
- •126.Що таке суспільно-економічна формація?
- •127. Що таке “цивілізація“, “культура“, “культурні цінності“?
- •128. Формаційна концепція суспільства
- •129.Що таке суспільний прогрес
- •130. Якими є рушійні сили та чинники суспільного прогресу?
- •131. Якими є глобальні проблеми людства?
5. Соціально-економічні умови формування філософії
На відміну від міфології та релігії, які, будучи духовними засобами соціального контролю з необхідністю породжуються суспільством, філософія покликана до життя особливими соціальними умовами. Уже Арістотель зазначав, що для заняття філософією потрібно мати вільний час, тобто не бути зайнятим фізичною працею. Іншими словами, філософія виникає в тих цивілізаціях, де відбувся поділ праці на фізичну і розумову. Це є хоч і необхідною, але недостатньою умовою.
Соціальна практика демократичного суспільства підносить авторитет розуму. До нього апелюють виробництво, торгівля, судочинство. Вона створює необхідні умови для реалізації свободи особистості і толерантності до інакомислення. Таке суспільство не тільки створює необхідні умови для виникнення філософії, а й закономірно породжує її.
Демократія та філософія суттєво пов'язані. У традиційному чи тоталітарному суспільствах загальне (політичні інтереси, правові та моральні норми) тримаються на освяченій традиції або на силі. Воно не вимагає згоди, виправдання окремого індивіда. В демократичному ж суспільстві індивід обов'язково включений у процес формування та функціонування загальних соціальних цінностей. Для функціонування громадянського суспільства, організованого на легітимності влади, універсальності права і безумовній значущості моральних цінностей, принципово важливо утвердити авторитет загального.
Соціальні умови не тільки сприяли розвиткові філософії чи гальмували його. Вони часто визначали і коло проблем, що цікавили філософів. Зосередженість індійських філософів на морально-етичних проблемах, китайських — на соціально-етичних, греків на різних етапах — на натурфілософії, гносеології та етиці зумовлена не стільки особливостями духу цих народів, скільки особливостями їх соціального життя. Ключ до розуміння багатьох філософських проблем лежить у соціальній сфері.
Що собою являли духовні джерела філософії?
6. Духовні джерела філософії.
Виникнення філософії мало і певні ідейні передумови. Воно стало можливим лише на певному ступені розвитку культури, за певного рівня інтелектуального розвитку. Історично, як зазначалося, філософії передувала міфологія. Міфологія не просто передувала філософії, вплинула на її формування. Вона, як пізніше і релігія, була загальним культурним тлом, на якому складалась філософія. Справді, міфологія та релігія є первинними культуротворчими чинниками, серцевиною культури. Зрештою, виникнення філософії потребує й певного рівня духовної культури загалом. Це насамперед моральні сентенції, які закріплюють життєвий досвід, розвинута система загальних понять у мові, певний рівень усвідомлення світоглядних опозицій (правда і кривда, добро і зло). Філософія як вершина духу може постати тільки на певному фундаменті. На бідному, недорозвинутому духовному ґрунті вона не проросте.
В чому специфіка філософського знання?
7. Специфіка філософського знання.
Філософія є світоглядом, але світоглядом особливим -- теоретичним, тобто заснованим на розумі. Однак філософія наділена властивістю, яка виводить її за межі світогляду. Вона не обмежується поясненням світу, а й пізнає його, її пояснення ґрунтуються на пізнанні. Для філософії світ завжди є проблемою. Вона постійно перебуває в пошуках істини, націлена на пізнання невідомого, просякнута пафосом пізнання. Зрештою, світ як невідоме, як проблема постав лише перед філософією. Для незрілого мислення проблем не існувало. Виникнення філософії засвідчило зрілість духу, його мужність не тільки порушувати проблеми, а й утримувати їх протягом певного часу нерозв'язаними. На цій підставі можна стверджувати, що однією з особливостей філософського знання є його спрямованість на подолання проблем, усвідомлення інмпнорпншості процесу пізнання. Філософське знання є теоретичним, тобто побудованим на узагальненнях, правилах логіки, що дає підстави розглядати філософію як науку. Філософське знання-- пройняте суб'єктивністю. Воно, будучи світоглядним, охоплює оцінювальне і практичне ставлення людини до світу. Це є знання певного суспільства і певної особи, яка сповідує певні цінності. Філософію можна вважати наукою, якщо її розглядати як засноване на розумі знання. Нестрогість, надзагальний характер філософських понять, їх незводимість до фактів становлять сутність філософського мислення. В ньому є свої недоліки, але є й переваги. Філософське мислення є більш вільним, ніж жорстко прив'язане до фактів природничо-наукове. Ця «вільність» змісту філософських понять дає змогу їм бути теоретичною базою, до якої звертається і наука при переосмисленні своїх термінів (наприклад, нове розуміння простору і часу, сформульоване в теорії відносності, в загальних рисах присутнє у філософії Лейбніца, Маха). Вона допомагає філософському знанню виконувати оціночну функцію -- фіксувати відношення до світу певної епохи, народу, соціальної групи і навіть особи. Отже, специфіка філософського знання полягає в тому, що, будучи надзагальним, воно, на відміну від наукового, не має чіткого укорінення у факти. А на відміну від мистецтва, з яким його споріднює оцінювальне відношення до дійсності, філософія все-таки ґрунтується на засадах розуму, передбачає певну, хоч і не чітку, відповідність дійсності.
Що є об’єктом та предметом філософського пізнання?