- •4. Сутність економіко-математичної моделі.
- •6. Схема математичного моделювання економічних процесів.
- •7. Етапи математичного моделювання.
- •8. Випадковість і невизначеність процесів економічних систем.
- •9. Причини виникнення невизначеності.
- •10. Системні характеристики соціально-економічних систем.
- •11. Стійкість розвитку соціально-економічних систем
- •12. Ефективність соціально-економічних систем.
- •13. Маневреність, надійність, напруженість, еластичність соціально-економічних систем.
- •14. Як можливо покращувати системні характеристики
- •15. Сутність адекватності економіко-математичних моделей.
- •16. Проблеми оцінювання адекватності моделі.
- •17. Способи перевірки адекватності економіко-математичних моделей.
- •18. Поняття адаптації та адаптивних систем.
- •19. Елементи класифікації економіко-математичних моделей.
- •20. Сутність аналітичного та комп’ютерного моделювання.
- •21. Системи економіко-математичних моделей.
- •22. Інтегрована система економіко-математичних моделей.
- •23. Методологічні принципи побудови системи економіко-математичних моделей.
- •24. Предмет та об’єкт “Математичне програмування”. Приклади економічних задач математичного програмування.
- •25. Загальна постановка задачі лінійного програмування. Приклади економічних задач лінійного програмування.
- •26. Модель задачі лінійного програмування в розгорнутому і скороченому вигляді, а також в матричній і векторній формах.
- •27. Властивості розв’язків задачі лінійного програмування. Геометрична інтерпретація задач лінійного програмування.
- •28. Означення планів задачі лінійного програмування (допустимий, опорний, оптимальний).
- •29. Побудова опорного плану задачі лінійного програмування, перехід до іншого опорного плану.
- •30. Теорема про оптимальність розв’язку задачі лінійного програмування симплекс-методом.
- •31. Знаходженння оптимального розв’язку задачі лінійного програмування. Алгоритм симплекс-методу
- •32. Симплексний метод із штучним базисом. Ознака оптимальності плану із штучним базисом.
- •33. Двоїста задача. Правила побудови двоїстої задачі. Симетричні й несиметричні двоїсті задачі.
- •34. Економічний зміст двоїстої задачі й двоїстих оцінок.
- •35. Теореми двоїстої задачі лінійного програмування,її економ інтерпретація.
- •36 Застосування теорем двоїстості в розв’язуванні задач лінійного програмування.
- •37 Аналіз розв’язків лінійних економіко-математичних моделей. Оцінка рентабельності продукції. Доцільність введення нової продукції.
- •38 Аналіз обмежень дефіцитних і недефіцитних ресурсів.
- •40 Цілочислове програмування. Область застосування цілочислових задач в плануванні й управлінні виробництвом.
- •41. Геометрична інтерпретація задачі цілочислового програмування.
- •42. Метод Гоморі.
- •43. Постановка задачі нелінійного програмування, математична модель. Геометрична інтерпретація.
- •44. Графічний метод розв’язування задач нелінійного програмування.
- •45. Метод множників Лагранжа. Теорема Лагранжа. Алгоритм розв’язування задачі на безумовний екстремум.
- •46. Поняття про опуклі функції. Геометрична інтерпретація задачі опуклого програмування на площині.
- •47. Сідлова точка та необхідні і достатні умови її існування. Теорема Куна-Таккера.
- •48. Квадратична функція та її властивості.
- •49. Постановка задачі квадратичного програмування та її математична модель.
- •50. Градієнтні методи розв’язання задач нелінійного програмування та їх класифікація.
- •51. Метод Франка-Вульфа. Алгоритм розв’язування задачі нелінійного програмування.
- •52. Загальний вигляд теоретичного та емпіричного рівнянь парної лінійної регресії, їх складові елементи.
- •53. Причини, які спонукають появу випадкової складової в регресійних моделях.
- •54. Етапи побудови економетричної моделі.
- •55. Параметри моделі парної лінійної регресії, їх сутність та оцінювання.
- •56.Закони розподілу ймовірностей емпіричних параметрів , їх числові характерстики та статистичні властивості.
- •57.Що являється точковою незміщеною статистичною оцінкою для в моделі парної лінійної регресії?
- •58. Описати алгоритм побудови довірчих інтервалів із заданою надійністю для параметрів і функції регресії
- •59.Побудова точкового та інтервального прогнозу залежної змінної в моделі парної лінійної регресії.
- •60.Описати алгоритм перевірки на статистичну значущість та r в моделі парної лінійної регресії.
- •62. Теоретична та статистична лінійна множинна модель та їх запис у векторно-матричній формі.
- •63. Умови Гаусса-Маркова для парної та множинної лінійної регресії.
- •64. Чому дорівнює вектор в моделі множинної лінійної регресії?
- •65. Чому дорівнює м( ), cov , m( ) в моделі множинної лінійної регресії?
- •66. Як визначається точкова незміщена статистична оцінка для в моделі множинної лінійної регресії?
- •67. Як побудувати довірчий інтервал із заданною надійністю для та теоретичної множинної лінійної регресії?
- •68. Перевірки статистичної значущості та перевірка загальної якості множинної регресії.
- •69. Суть та наслідки мультиколінеарності. Методи усунення з моделі ознаки мультиколінеарності.
- •70. Як виявити ознаку мультиколінеарності в лінійних моделях? в якому випадку: , , ?
- •71.Виробнича функція Кобба-Дугласа. Визначення для неї .
- •72.Поліноміальна та гіперболічна моделі, визначення для них .
- •73.Суть гетероскедастичності. Які негативні наслідки викликає ознака гетероскедастичності в лінійних моделях?
- •74.Які лінійні моделі з порушенням ознаки гетероскедастичності належать до першої, другої та третьої групи? Чому дорівнює для лінійних моделей, що належать цих групи?
- •75. В чому полягає суть тесту гельдфельда-квандта? послідовність його виконання.
- •76. Узагальнений метод найменших квадратів. Визначення вектора і .
- •77. Зважений метод найменших квадратів. Визначення вектора і за умов а) та б) .
- •78. Часовий ряд в загальному вигляді. Поняття тренду, сезонної, циклічної та випадкової компоненти. Основні етапи аналізу числових рядів?
- •79. Що називається середнім темпом та середнім комулятивним темпом часового ряду?
- •80. В чому полягає суть ковзної середньої?
- •81. Який загальний вигляд має лінійний фільтр?
- •82. Автокореляція часового ряду, коефіцієнт автокореляці, автокореляційна функція.
- •83. Що слід розуміти під поняттям «аналітичне вирівнювання рядів»? Описати етапи аналітичного вирівнювання.
- •84. Що називається стаціонарним часовим рядом? Які його основні характеристики?
- •85. Дайте означення економічного ризику. Поясніть його сутність
- •86. Наведіть приклади економічних рішень, обтяжених ризиком. Ідентифікуйте ризики, здійсніть їх якісний аналіз.
- •87.Поясніть основні причини виникнення економічного ризику.
- •88. Пояснити сутність таких понять як: джерело, об`єкт, суб`єкт економічного ризику.
- •89. Назвіть основні види джерел ризику, в певному виді економічної діяльності, й самих ризиків
- •90. Сутність кількісного аналізу ризику. Навести відповідні приклади
- •91. Сутність кількісного аналізу ризику за допомогою методів імітаційного моделювання.
- •92. Основні засади кількісного аналізу ризику методом аналогій.
- •93. Сутність та основні кроки здійснення аналізу ризику за допомогою методу аналізу чутливості. Навести відповідний приклад.
- •94. Чому для кількісного вимірювання величини ризику використовують декілька показників? Навести окремі з них, та подати відповідні приклади.
- •95. Які Ви знаєте показники кількісної оцінки ризику в абсолютному вираженні? Навести приклади.
- •96. Чому та в якому випадку для оцінювання переваг одного з декількох варіантів проектів використовують коефіцієнт варіації, узагальнений коефіцієнт варіації?
- •97. Навести приклади показників ступеня ризику у відносному вираженні.
- •98. В яких ситуаціях доцільніше оцінювати ризик за допомогою семіваріації? За допомогою коефіцієнта семіваріації? Навести приклади.
- •99. Пояснити, що означають терміни: “допустимий”, “критичний”, “катастрофічний” ризик, навести приклади кількісного визначення цих величин.
- •100. Розкрити зміст основних етапів процесу управління ризиком. Навести приклади.
- •101. Наведіть приклади ситуацій, коли доцільно використовувати зовнішні способи зниження ступеня ризику. Дайте відповідні пояснення.
- •102. В яких випадках доцільно й можливо застосовувати страхування як спосіб зниження ризику? Наведіть приклади.
- •103. Для розв’язання яких проблем та в яких сферах економіки можна застосовувати теорію портфеля? Наведіть приклади та дайте відповідні пояснення.
- •104. Суть поняття “систематичний ризик ” та “специфічний ризик ” цінного паперу. Навести приклади та дати відповідні пояснення.
- •Сутність соціально-економічних систем.
- •Структура соціально-економічних систем.
94. Чому для кількісного вимірювання величини ризику використовують декілька показників? Навести окремі з них, та подати відповідні приклади.
Слід відмітити, що в концептуальному сенсі кількісна оцінка ризику ґрунтується на: якісному аналізі ризику; кількісному аналізі ризику; ставленні до ризику його суб’єкта.
Необхідно наголосити, що міра ризику повинна відображати ступінь відхилення від цілей, бажаного (очікуваного) результату, міру невдачі (збитків) з урахуванням впливу керованих (контрольованих) і некерованих (неконтрольованих) чинників, прямих і зворотних зв’язків, враховувати різні грані цього феномену економічного буття. Отже, можна дійти висновку, що кількісна міра ризику є вектором, компоненти якого відображають різні грані ризику і формуються залежно від цілей дослідження, прийнятої системи гіпотез, наявної інформації, ставлення суб’єкта ризику до невизначеності, конфліктності.
Насамкінець, слід зазначити, що кількість показників ступеня ризику в економіці та підприємництві весь час зростає й зростатиме надалі через багатогранність ризику.
95. Які Ви знаєте показники кількісної оцінки ризику в абсолютному вираженні? Навести приклади.
Кількісна оцінка ступеня ризику має абсолютне вираження, якщо вона вимірюється в тих же одиницях, що й економічний показник, на основі якого вона була розрахована, (наприклад, в гривнях).
-величина очікуваної невдачі (сподіване значення, математичне сподівання). ступінь ризику очікуваної невдачі визначається за формулою:
W = = .
Зазвичай на практиці в якості центра групування значень економічного показника використовується його математичне сподівання, а для оцінки міри розсіювання відносно цього центра групування – дисперсія:
.
Отже, дисперсія характеризує міру розсіяння випадкової величини Х навколо її математичного сподівання.
Середньоквадратичним (стандартним) відхиленням випадкової величини Х називається величина
Підхід до оцінки ризику, що спирається на дисперсію (варіацію) чи середньоквадратичне відхилення, вважається класичним.
Сучасний підхід до оцінювання ризику базується на тому, що ризик пов’язаний саме з несприятливими для менеджера (інвестора) ефектами і для його оцінювання достатньо брати до уваги лише несприятливі відхилення від сподіваної величини. При цьому в якості оцінки ризику використовується семіваріація, яка обчислюється за формулою:
де j – індикатор несприятливих відхилень, який визначають за формулою:
З практичної точки зору зручніше (беручи до уваги вимірність величин) застосовувати семіквадратичне відхилення:
Згідно із сказаним вище, чим більшою буде величина SV(X) (чи SSV(X)), тим більшим буде ступінь ризику.
96. Чому та в якому випадку для оцінювання переваг одного з декількох варіантів проектів використовують коефіцієнт варіації, узагальнений коефіцієнт варіації?
Необхідно відмітити, що у відносному вираженні оцінка ризику визначається як величина збитків, віднесена до деякої бази, за яку найзручніше приймати або майно підприємця, або загальні витрати ресурсів на даний вид підприємницької діяльності, або ж очікуваний прибуток.
Коли сподівані доходи одного проекту відрізняються від сподіваних доходів іншого проекту і стає недостатнім порівнювати лише показники варіації, то використовується коефіцієнт варіації, що обчислюється за формулою:
Коефіцієнту варіації можна надати таке економічне тлумачення: це величина ризику відхилень, що припадає на одиницю сподіваного доходу. А тому можна дійти висновку, що коефіцієнт варіації має негативний інгредієнт і може використовуватись в якості оцінки ризику у відносному вираженні, тобто W = .