33. Двоїста задача. Правила побудови двоїстої задачі. Симетричні й несиметричні двоїсті задачі.

Для побудови двоїстої задачі необхідно звести пряму задачу до стандарт. вигляду. Задача лінійного програмування подана у стандарт. вигляді, якщо для відшукання максимального значення цільової функції всі нерівності її системи обмежень приведені до вигляду “<=”, а для відшукання мінімального значення до виду “>=”. Дв. задача утв. За такими правилами:

1.Кожному обмеженню прямої задачі відповідає змінна двоїстої задачі. К-сть невідомих двоїстої задачі=к-сті обмежень прямої задачі.

2.Кожній змінній прямої задачі відповідає обмеження двоїстої задачі, причому к-сть обмежень двоїстої задачі=к-сті невідомих прямої задачі.

3.Якщо цільова ф-я прямої задачі задається на пошук max, то цільова ф-я двоїстої задачі-на визначення min, і навпаки.

4.Коефіцієнтами при змінних у цільовій функції двоїстої задачі є вільні члени системи обмежень прямої задачі.

5.Правими частинами системи обмежень дв. задачі є коефіцієнти при змінних у цільовій функції прямої задачі.

6.Матриця

Що скл. З коефіцієнтів при змінних у системі обмежень прямої задачі, і матриця коефіцієнтів у системі обмежень дв. задачі.

утв. одна з одної транспортуванням.

У симетричних задачах обмеження пр. та дв. задач є лише нерівності, а змінні обох задач можуть набувати лише невід'ємних значень. У несиметричних задачах деякі обмеження пр. задачі можуть бути рівняннями, а двоїстої-лише нерівностями. Відповідні рівнянням зміння дв. задачі можуть набувати значень, не обмежених знаком.

Пари задач лінійного програмування бувають симетричні та несиметричні.

У симетричних задачах обмеження прямої та двоїстої задач є лише нерівностями, а змінні обох задач можуть набувати лише невід’ємних значень.

У несиметричних задачах деякі обмеження прямої задачі можуть бути рівняннями, а двоїстої — лише нерівностями. У цьому разі відповідні рівнянням змінні двоїстої задачі можуть набувати будь-яких значень, не обмежених знаком.

34. Економічний зміст двоїстої задачі й двоїстих оцінок.

Економічну інтерпретацію двоїстої задачі розглянемо на прикладі задачі оптимального використання обмежених ресурсів. Пряма задача полягає у визначенні такого оптимального плану виробництва продукції, який дає найбільший дохід. Економічний зміст двоїстої задачі полягає ось у чому. Визначити таку оптимальну систему двоїстих оцінок ресурсів у_і, використовуваних для виробництва продукції, для якої загальна вартість усіх ресурсів буде найменшою. Оскільки змінні двоїстої задачі означають цінність одиниці і-го ресурсу, їх інколи ще називають тіньовою ціною відповідного ресурсу. За допомогою двоїстих оцінок можна визначити статус кожного ресурсу прямої задачі та рентабельність продукції, що виготовляється. Якщо двоїста оцінка уі в оптимальному плані дорівнює нулю, то відповідний і-й ресурс є недефіцитним. Якщо ж двоїста оцінка є більшою за нуль, то відповідний ресурс є дефіцитним.

Ліва частина кожного обмеження двоїстої задачі є вартістю всіх ресурсів, які використовуються для виробництва одиниці j-ї продукції. Якщо ця величина перевищує ціну одиниці продукції, то дана продукції є нерентабельної, виготовляти її невигідно. Якщо ж вона дорівнює ціні, то вона є рентабельною. В оптимальному плані прямої задачі їй відповідна змінна x_j0.