- •4. Сутність економіко-математичної моделі.
- •6. Схема математичного моделювання економічних процесів.
- •7. Етапи математичного моделювання.
- •8. Випадковість і невизначеність процесів економічних систем.
- •9. Причини виникнення невизначеності.
- •10. Системні характеристики соціально-економічних систем.
- •11. Стійкість розвитку соціально-економічних систем
- •12. Ефективність соціально-економічних систем.
- •13. Маневреність, надійність, напруженість, еластичність соціально-економічних систем.
- •14. Як можливо покращувати системні характеристики
- •15. Сутність адекватності економіко-математичних моделей.
- •16. Проблеми оцінювання адекватності моделі.
- •17. Способи перевірки адекватності економіко-математичних моделей.
- •18. Поняття адаптації та адаптивних систем.
- •19. Елементи класифікації економіко-математичних моделей.
- •20. Сутність аналітичного та комп’ютерного моделювання.
- •21. Системи економіко-математичних моделей.
- •22. Інтегрована система економіко-математичних моделей.
- •23. Методологічні принципи побудови системи економіко-математичних моделей.
- •24. Предмет та об’єкт “Математичне програмування”. Приклади економічних задач математичного програмування.
- •25. Загальна постановка задачі лінійного програмування. Приклади економічних задач лінійного програмування.
- •26. Модель задачі лінійного програмування в розгорнутому і скороченому вигляді, а також в матричній і векторній формах.
- •27. Властивості розв’язків задачі лінійного програмування. Геометрична інтерпретація задач лінійного програмування.
- •28. Означення планів задачі лінійного програмування (допустимий, опорний, оптимальний).
- •29. Побудова опорного плану задачі лінійного програмування, перехід до іншого опорного плану.
- •30. Теорема про оптимальність розв’язку задачі лінійного програмування симплекс-методом.
- •31. Знаходженння оптимального розв’язку задачі лінійного програмування. Алгоритм симплекс-методу
- •32. Симплексний метод із штучним базисом. Ознака оптимальності плану із штучним базисом.
- •33. Двоїста задача. Правила побудови двоїстої задачі. Симетричні й несиметричні двоїсті задачі.
- •34. Економічний зміст двоїстої задачі й двоїстих оцінок.
- •35. Теореми двоїстої задачі лінійного програмування,її економ інтерпретація.
- •36 Застосування теорем двоїстості в розв’язуванні задач лінійного програмування.
- •37 Аналіз розв’язків лінійних економіко-математичних моделей. Оцінка рентабельності продукції. Доцільність введення нової продукції.
- •38 Аналіз обмежень дефіцитних і недефіцитних ресурсів.
- •40 Цілочислове програмування. Область застосування цілочислових задач в плануванні й управлінні виробництвом.
- •41. Геометрична інтерпретація задачі цілочислового програмування.
- •42. Метод Гоморі.
- •43. Постановка задачі нелінійного програмування, математична модель. Геометрична інтерпретація.
- •44. Графічний метод розв’язування задач нелінійного програмування.
- •45. Метод множників Лагранжа. Теорема Лагранжа. Алгоритм розв’язування задачі на безумовний екстремум.
- •46. Поняття про опуклі функції. Геометрична інтерпретація задачі опуклого програмування на площині.
- •47. Сідлова точка та необхідні і достатні умови її існування. Теорема Куна-Таккера.
- •48. Квадратична функція та її властивості.
- •49. Постановка задачі квадратичного програмування та її математична модель.
- •50. Градієнтні методи розв’язання задач нелінійного програмування та їх класифікація.
- •51. Метод Франка-Вульфа. Алгоритм розв’язування задачі нелінійного програмування.
- •52. Загальний вигляд теоретичного та емпіричного рівнянь парної лінійної регресії, їх складові елементи.
- •53. Причини, які спонукають появу випадкової складової в регресійних моделях.
- •54. Етапи побудови економетричної моделі.
- •55. Параметри моделі парної лінійної регресії, їх сутність та оцінювання.
- •56.Закони розподілу ймовірностей емпіричних параметрів , їх числові характерстики та статистичні властивості.
- •57.Що являється точковою незміщеною статистичною оцінкою для в моделі парної лінійної регресії?
- •58. Описати алгоритм побудови довірчих інтервалів із заданою надійністю для параметрів і функції регресії
- •59.Побудова точкового та інтервального прогнозу залежної змінної в моделі парної лінійної регресії.
- •60.Описати алгоритм перевірки на статистичну значущість та r в моделі парної лінійної регресії.
- •62. Теоретична та статистична лінійна множинна модель та їх запис у векторно-матричній формі.
- •63. Умови Гаусса-Маркова для парної та множинної лінійної регресії.
- •64. Чому дорівнює вектор в моделі множинної лінійної регресії?
- •65. Чому дорівнює м( ), cov , m( ) в моделі множинної лінійної регресії?
- •66. Як визначається точкова незміщена статистична оцінка для в моделі множинної лінійної регресії?
- •67. Як побудувати довірчий інтервал із заданною надійністю для та теоретичної множинної лінійної регресії?
- •68. Перевірки статистичної значущості та перевірка загальної якості множинної регресії.
- •69. Суть та наслідки мультиколінеарності. Методи усунення з моделі ознаки мультиколінеарності.
- •70. Як виявити ознаку мультиколінеарності в лінійних моделях? в якому випадку: , , ?
- •71.Виробнича функція Кобба-Дугласа. Визначення для неї .
- •72.Поліноміальна та гіперболічна моделі, визначення для них .
- •73.Суть гетероскедастичності. Які негативні наслідки викликає ознака гетероскедастичності в лінійних моделях?
- •74.Які лінійні моделі з порушенням ознаки гетероскедастичності належать до першої, другої та третьої групи? Чому дорівнює для лінійних моделей, що належать цих групи?
- •75. В чому полягає суть тесту гельдфельда-квандта? послідовність його виконання.
- •76. Узагальнений метод найменших квадратів. Визначення вектора і .
- •77. Зважений метод найменших квадратів. Визначення вектора і за умов а) та б) .
- •78. Часовий ряд в загальному вигляді. Поняття тренду, сезонної, циклічної та випадкової компоненти. Основні етапи аналізу числових рядів?
- •79. Що називається середнім темпом та середнім комулятивним темпом часового ряду?
- •80. В чому полягає суть ковзної середньої?
- •81. Який загальний вигляд має лінійний фільтр?
- •82. Автокореляція часового ряду, коефіцієнт автокореляці, автокореляційна функція.
- •83. Що слід розуміти під поняттям «аналітичне вирівнювання рядів»? Описати етапи аналітичного вирівнювання.
- •84. Що називається стаціонарним часовим рядом? Які його основні характеристики?
- •85. Дайте означення економічного ризику. Поясніть його сутність
- •86. Наведіть приклади економічних рішень, обтяжених ризиком. Ідентифікуйте ризики, здійсніть їх якісний аналіз.
- •87.Поясніть основні причини виникнення економічного ризику.
- •88. Пояснити сутність таких понять як: джерело, об`єкт, суб`єкт економічного ризику.
- •89. Назвіть основні види джерел ризику, в певному виді економічної діяльності, й самих ризиків
- •90. Сутність кількісного аналізу ризику. Навести відповідні приклади
- •91. Сутність кількісного аналізу ризику за допомогою методів імітаційного моделювання.
- •92. Основні засади кількісного аналізу ризику методом аналогій.
- •93. Сутність та основні кроки здійснення аналізу ризику за допомогою методу аналізу чутливості. Навести відповідний приклад.
- •94. Чому для кількісного вимірювання величини ризику використовують декілька показників? Навести окремі з них, та подати відповідні приклади.
- •95. Які Ви знаєте показники кількісної оцінки ризику в абсолютному вираженні? Навести приклади.
- •96. Чому та в якому випадку для оцінювання переваг одного з декількох варіантів проектів використовують коефіцієнт варіації, узагальнений коефіцієнт варіації?
- •97. Навести приклади показників ступеня ризику у відносному вираженні.
- •98. В яких ситуаціях доцільніше оцінювати ризик за допомогою семіваріації? За допомогою коефіцієнта семіваріації? Навести приклади.
- •99. Пояснити, що означають терміни: “допустимий”, “критичний”, “катастрофічний” ризик, навести приклади кількісного визначення цих величин.
- •100. Розкрити зміст основних етапів процесу управління ризиком. Навести приклади.
- •101. Наведіть приклади ситуацій, коли доцільно використовувати зовнішні способи зниження ступеня ризику. Дайте відповідні пояснення.
- •102. В яких випадках доцільно й можливо застосовувати страхування як спосіб зниження ризику? Наведіть приклади.
- •103. Для розв’язання яких проблем та в яких сферах економіки можна застосовувати теорію портфеля? Наведіть приклади та дайте відповідні пояснення.
- •104. Суть поняття “систематичний ризик ” та “специфічний ризик ” цінного паперу. Навести приклади та дати відповідні пояснення.
- •Сутність соціально-економічних систем.
- •Структура соціально-економічних систем.
1. Сутність соціально-економічних систем.
У кожній з галузей і сфер економіки в процесі діяльності людей, в процесі виробництва, створюються матеріальні і духовні блага. Тому сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, обмін, розподіл і споживання товарів і послуг, а також на регулювання такої діяльності відповідно до мети суспільства називається економічною системою.
Соціально-економічна система є феноменом життя суспільства, який визначає «систему координат», в якому воно здійснює свою життєдіяльність.
Соціально-економічна система — це складна ймовірнісна динамічна система, що охоплює процеси виробництва, обміну, розподілу й споживання матеріальних та інших благ. Вона характеризується багатогранністю, усі її елементи перебувають в органічному взаємозв’язку один з одним і не існують поза її межами. Функціональна подібність до живого організму надає елементам економічної системи органічної цілісності. Соціально-економічні системи належать до класу кібернетичних, тобто керованих, систем. Економіка складається з елементів – господарських одиниць (підприємств, фірм банків тощо). Надсистема економіки – природа та суспільство, дві її головні підсистеми – виробнича та фінансово кредитна.
Соціально-економічні системи, економіка та її підрозділи, окремі господарські одиниці, процеси, які в них відбуваються є об’єктом вивчення економіко-математичного моделювання.
2. Структура соціально-економічних систем.
Важливою властивістю економічної системи є наявність структури. Економічна система суспільства складається з малих економічних систем - домогосподарств і підприємств. Домогосподарство - це мала система, яка представляє власників ресурсів і споживачів в рамках сім'ї. Основна функція домогосподарства - споживання кінцевих продуктів і послуг, що виробляються підприємствами. Підприємство - мала система, в рамках якої створюються економічні блага і послуги за допомогою сукупності необхідних ресурсів. Групи взаємопов'язаних підприємств об'єднані в галузі. Галузь - це більш велика система, яка об'єднує всі підприємства, що випускають певні продукти. Галузі об'єднуються в більш великі системи - міжгалузеві.
Крім того, економічна система суспільства може включати й інші елементи:
~ соціально-економічні системи (економіко-політичні, економіко-демографічні, природно-економічні системи);
~ техніко-економічна система (галузеві, міжгалузеві, регіональні системи).
Всі системи обслуговують один одного, об'єднані єдиною структурою суспільної організації і управління, пов'язані між собою за допомогою продуктообміну, перебувають у постійній взаємодії. Структура економічної системи виступає як внутрішня організація суспільного виробництва. Тому вона на різному рівні завжди проявляється через людей, їх виробничу діяльність.
3. Емержентність соціально-економічних систем.
Соціально-економічні системи належать зазвичай до так званих складних систем. Складним системам притаманні певні властивості, які потрібно враховувати в їх моделюванні, інакше неможливо стверджувати про адекватність побудованої моделі. Однією з цих властивостей є емерджентність.
Емерджентність як прояв у найяскравішій формі властивості цілісності системи, тобто наявність в економічній системі таких властивостей, які не притаманні жодному з її елементів, який розглядається окремо, поза системою. Емерджентність – це результат виникнення між елементами системи так званих синергетичних зв’язків , які забезпечують збільшення інтегрованого ефекту до більших обсягів, ніж сума ефектів окремо взятих елементів системи, що діють (функціонують) незалежно. Тому соціально-економічні системи потрібно досліджувати й моделювати зважаючи на синергізм.
4. Сутність економіко-математичної моделі.
За допомогою побудованої моделі більш чітко можна уявити собі структуру об’єкта, виявити важливі (суттєві) зв’язки (причини-наслідки).
Моделі успішно використовуються для прогнозування поводження об’єктів, процесів і явищ. Усі економіко-математичні по суті являють собою засоби аналізу та прогнозування щодо функціонування та розвитку економічних систем.
У різних галузях науки та практичної діяльності існує потреба проводити експерименти. Проте в соціально-економічній сфері здійснювати їх неможливо або економічно неефективно. Їх вигідніше здійснювати на ЕОМ за допомогою відповідних моделей.
Математична модель – це абстракція реальної економічної діяльності, в якій відношення між реальними елементами, що цікавлять дослідника, замінені відношенням між математичними категоріями. Ці відношення зазвичай подаються у формі рівнянь і/чи нерівностей, відношенням формальної логіки між показниками (змінними), які характеризують функціонування реальної економічної системи, що моделюється.
Між моделлю і її прототипом не може існувати взаємно-однозначної відповідності, оскільки модель – це абстракція, пов'язана з узагальненнями і втратою інформації. Адекватність реальної дійсності - основна вимога,яка висувається до моделі. Конструктивно кожна математична модель є сукупністю взаємозв'язаних математичних залежностей, що відображають певні групи реальних економічних залежностей.
5. Необхідність використання математичного моделювання економічних процесів.
Моделювання – основний специфічний метод науки, що застосовується для аналізу та синтезу систем управління. Це особливий пізнавальний спосіб, коли суб’єкт дослідження замість безпосереднього досліджуваного об’єкта пізнання обирає чи створює подібний до нього допоміжний об’єкт – образ чи модель, досліджує його, а отримані нові знання переносить на об’єкт-оригінал. Завдяки активній ролі суб’єкта сам процес моделювання має творчий, активний характер.
Для аналізу та синтезу систем управління в економіці використовуються різноманітні економіко-математичні методи та моделі.
Без володіння інформаційними «ресурсами» не можна й думати про вирішення дедалі різноманітніших проблем, що постають перед світовою спільнотою. Однак інформація як така здебільшого мало що дає для аналізу й прогнозування, для прийняття рішень і контролю за їх виконанням. Необхідні надійні способи опрацювання інформаційної «сировини» в готовий «продукт», тобто в точне знання.
Економічні системи, що вивчаться сучасною наукою, важко дослідити звичайними (вербальними) описово-теоретичними методами. Прямий експеримент надто дорогий і часто небезпечний, отже математичне моделювання є неминучою складовою науково-технічного прогресу.
Створення і застосування тріади «модель-алгоритм-програма» спирається на різноманітні методи і підходи якісного (вербального) аналізу нелінійних економічних моделей, сучасних мов програмування.
Економіко-математичні методи та моделі використовуються не лише в прикладних аспектах соціально-економічного буття. Вони також стали обов’язковою складовою формування та розвитку парадигми сучасної економіки. Як такі вони мають важливе значення для структуризації економічного мислення.