- •1. Предмет та завдання курсу ідпу ч.2. Методи вивчення. Періодизація.
- •2. Періодизація:
- •4. Політика воєнного комунізму, причини введення та наслідки
- •5. І універсал уцр
- •6. Генеральний Секретаріат України: утворення, склад, діяльність, та його компетенція.
- •9. Створення унр
- •12. Статут генерального секретаріату
- •14.Утворення вільного козацтва в унр.
- •15. Утворення органів громадського порядку унр
- •16. Судова система унр.
- •17. Організація діяльності органів прокуратури та адвокатури в унр
- •18. Законод. Діяльність унр.
- •19. Земельна реформа унр
- •23 Причини падіння унр
- •24 «Грамота до всього українського народу» від 29 квітня 1918 року, її зміст та характеристика
- •25.Закони про тимчасовий державний устрій…
- •26. Центральні органи влади України Держави часів гетьмана Скоропадського
- •27. Організація та діяльність влади на місцях України Держави часів гетьмана Скоропадського
- •28. Судова система української держави Скоропадського.
- •30. Декларація Української директорії від 26 грудня 1918 р.
- •31. Встановлення влади директорії
- •32. Універсал трудового конгресу від 23 січня 1919 року, загальна характеристика.
- •33. Організація органів влади і управління часів директорії.
- •34.Загальна характеристика законодавчої діяльнісіь Директорії
- •35. Причини поразки державницьких змагань 1917-1921 р.
- •36. Варшавський та Ризький мирні договори.
- •38. Органи влади та управління зунр.
- •39. Судова система зунр
- •40. Місцеві органи влади
- •41. Законодавча діяльність зунр
- •42. Акт злуки від 22 січня 1919 р., його зміст та значення
- •43. Причини та наслідки падіння зунр
- •44.Бреська мирна угода: її зміст та значення
- •46. Конституція усрр 1919.
- •47. Утворення рядянської судової системи.
- •48. Утворення надзвичайних органів влади в Україні ( 1917-1920 р.Р. ).
- •50. Утворення радянської міліції.
- •51. Становлення радянської влади в україні
- •52. Неп в усср: причини її запровадження та наслідки.
- •53. Судова реформа в усрр 1922
- •54. Утворення радянської прокуратури
- •55. Утворення радянської адвокатири
- •56. Система органів державної влади усрр після створення срср
- •57. Конституція усрр 1929
- •58. Кодифікація радянського права усрр у 20-х роках.
- •59. Кодифікація цивільного права усрр
- •60. Кодифікація .Кримінального права Усср
- •61. Кодифікація процесуального права Усср
- •62. Кодифікація радянського сімейного права.
- •63. Кодифікація земельного права.
- •64. Кодифікайія трудового права.
- •65. Утворення автономної молдавської срр
- •66. Соціально-економічні й політичні наслідки індустріалізації в україні
- •67. Программа розкуркулення в уРср, її мета і наслідки
- •68. Зміни в державному ладі усрр в першій половині 30-х років
- •69. Судова система урср в першій половині 30-х років
- •70. Організація діяльності прокуратури в першій половині 30-х років
- •71. Формування надзвичайних каральних органів влади усрр у 30-х роках
- •72. Конституція урср 1937р: її загальна характеристика.
- •73. Органи влади і управління урср за конституцією 1937 р.
- •74. Судова система урср за Конституцією 1937 р.
- •75. Правовий стан західноукраїнських земель в 20-30 роки 20 ст
- •76. Приєднання західної україни до урср
- •77. Розвиток радянського права 30-х рр.
- •78. Соціально-економічні й політичні наслідки колективізації в україні в 30-х рр.
- •79. Пакт молотова рібентропа, таємний протокол, його суть та наслідки
- •80. Зміни в органах влади та управління урср в роки ввв
- •81. Органи управління окупаційного режиму в Україні.
- •82. Зміни в радянському праві в роки ввв.
- •83. Приєднання закарпатської україни до складу урср
- •84. Передача Криму урср: причини і наслідки
- •85. Органи влади та управління урср у перші повоєнні роки
- •86. Діяльність урср на міжнародній арені після Другої світової війни.
- •87. Зміни в законодавстві урср в перші повоєнні роки.
- •88. Причини та сутність політики “відлиги ” в урср.
- •89. Зміни в правоохоронній системі урср в роки відлиги.
- •90. Кодифікація права урср в 60-х рр. Хх ст.
- •91. Кодифікація кримінального прва урср в 60-х рр. Хх ст..
- •93. Конституція урср 1978 р., її характеристика і значення
- •94. Органи влади урср за Конституцією урср 1978 р.
- •95. Судова система урср після прийняття Конституції 1978 р.
- •Ще у 1954 р. До складу урср увійшла Кримська область і було відновлено норму Конституції срср 1924 р. Про віднесення до відання республіки питання її адміністративно-територіального устрою.
- •96. Причини запровадження політики "перебудови" в срср
- •Причини Перебудови
- •98. Зміни в законодавстві урср у роки «перебудови»
9. Створення унр
Проголошення створення Української Народної Республіки (УНР). На початку листопада 1917 р. влада в Україні перейшла до рук Української Центральної Ради. 7 (20) листопада 1917 р. УЦР III Універсалом проголосила створення Української Народної Республіки у складі федеративної Росії. Розпочався третій, останній, етап історії Української Центральної Ради (перший - від утворення УЦР до Всеукраїнського нацконгресу; другий - від Всеукраїнського нацкошресу до повалення влади Тимчасового уряду в Петрограді). В основі його - державотворча діяльність, спрямована на побудову демократичних засад влади, повну незалежність України. УЦР ухвалила Конституцію УНР, а також ряд законів: запроваджено власну грошову систему, затверджено герб, гімн УНР, українській мові надано статус державної.
Основні положення III Універсалу:
- проголошувалося утворення Української Народної Республіки (УНР) у межах 9 українських губерній, при цьому формально не поривалися федеративні зв'язки з Росією;
- запровадження 8-годинного робочого дня;
- встановлення державного контролю над виробництвом;
- скасування поміщицького землеволодіння;
- земля оголошувалася власністю всього народу без викупу;
- надання національним меншинам «національно-персональної автономії»;
- забезпечення українському народу демократичних прав і свобод: свобода слова, преси, віровизнання, зборів, союзів, страйків, недоторканість особи й помешкання;
- скасування смертної кари;
- надання амністії політичним в'язням;
- призначення на грудень 1917 р. виборів до Українських Установчих зборів, які мали бути скликані 9 січня 1918 p.;
- початок мирних переговорів УЦР з Німеччиною та її союзниками.
Практичне значення прийняття III Універсалу. Практичне значення прийняття Центральною Радою III Універсалу і проголошення Української Народної Республіки полягало в тому, що вперше була проголошена конкретна програма перебудови українського суспільства на демократичній основі - програма, що відповідала інтересам більшості. Сам факт проголошення прогресивних і справедливих політичних і соціально-економічних реформ показав українському народу реальність досягнення національної незалежності та побудови національної демократичної держави. Цей документ відіграв важливу роль і в розвитку української національної самосвідомості, і в зміцненні демократичної спрямованості українського національного руху.
Крім того, до практичних результатів можна віднести таке:
- було завдано удар по поміщиках - соціальній опорі монархістів;
- були забезпечені умови для участі в Українській революції представників російського, єврейського, польського та інших народів;
- підвищився авторитет українського національного руху серед населення України;
Центральна Рада здобула верх над українськими більшовиками, змусивши їх звертатися по допомогу до Росії.
Історичне значення. І
сторичне значення прийняття Українською Центральною Радою III Універсалу і проголошення Української Народної Республіки полягало, насамперед, у такому:
- український народ вийшов на історичну арену як самостійний творець власної історії, здатний на створення своєї незалежної держави;
- був підірваний раніше недоторканний принцип «єдиної і неподільної» Росії, що сприяло національно-визвольній, антиімперській боротьбі інших народів;
- відстоювання українською владою ідеалів демократичних свобод стояло на шляху зміцнення тоталітаризму в Росії;
- велике значення для багатонаціональних Європи і Росії мало визначення шляхів справедливого вирішення проблем національних меншин в УНР;
- історичний досвід українського державного будівництва став основою для відтворення і зміцнення української державності в 1990-ті pp.
10. ІІІ Універсал.
7 листопада 1917 р. Центральна Рада приймає III Універсал, яким проголошує створення Української Народної Республіки у складі Російської Федерації. Ця подія мала історичне значення, оскільки юридично декларувалося відродження національної держави. Універсал проголосив наступні основні завдання автономної Української держави: 1) Конфіскація поміщицького, удільного-церковного, монастирського землеволодіння й передача землі трудовому народу без викупу. 2) Встановлення 8-годинного робочого дня і державного контролю над виробництвом. 3) Негайний початок мирних переговорів і укладення справедливого миру між воюючими сторонами. 4) Оголошення повної амністії за політичні виступи і ліквідація страти як заходу покарання. 5) Закріплення за населенням усіх прав місцевого самоврядування. 6) Забезпечення за населенням усіх основних прав і свобод: свободи слова, друку, віри, зборів, союзів, страйків, недоторканності особи і житла, рівноправності всіх мов. 7) Визнання за всіма народами, які населяють Україну, «національно-персональної автономії» і рівних прав, і ін. Вибори до Українських Установчих Зборів призначалися Універсалом на 9 січня, а їхнє відкриття — на 22 січня 1918 р. Голосування по тексту III Універсалу вперше здійснювалося поіменно, що свідчило про важливість даного документа. Починався якісно новий етап будівництва української державності.
11. IV Універсал.
9 січня 1918 р. Центральна Рада приймає свій останній — IV Універсал. Він проголосив, що «відтепер Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу». Треба відзначити, що Акт проголошення незалежності України відбувся у повній відповідності з Декларацією прав народів Росії, прийнятою 2 листопада 1917 р. Україна, як указувалося в IV Універсалі, хоче жити в мирі й злагоді з усіма сусідніми державами, але жодна з них не повинна втручатися у внутрішні справи України. До скликання парламенту — Українських Установчих Зборів — владні функції здійснюватимуться Центральною Радою і її виконавчим органом — Радою Народних Міністрів. Раді Народних Міністрів було доручено продовжувати мирні переговори з державами Центрального блоку і добиватися укладення справедливого миру. В Універсалі заявлялося про необхідність ухвалення Конституції незалежної Української Народної І республіки. Отже, IV Універсал сформував якісно новий статус Української держави. Вона стала незалежною і самостійною, що говорило про надбання найважливішої ознаки державної влади — державного суверенітету. Універсал закликав населення підійматися на боротьбу «щодо так званих більшовиків і інших занепадників, які грабують і руйнують наш край».IV Універсал завершив складний і непростий процес становлення Української держави.