Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_IDPU_ch_2.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
724.99 Кб
Скачать

1. Предмет та завдання курсу ідпу ч.2. Методи вивчення. Періодизація.

Предметом курсу є вивчення процесів формування, розвитку державних утворень, правничих норм, правових систем, що існували на території сучасної України протягом XX – XXI ст.

ІДПУ можна розглядати як юр. науку і навчальну дисципліну. Як юр. наука ІДПУ ч. 2 досліджує:

  1. Систему юр. знань, ідей, теорій, практичних навичок, умінь щодо держави і права певного типу

  2. Закономірності та тенденції виникнення, розвитку і зміни історичних типів держави і права

  3. Конкретні сторони функціонування держави і права в умовах матеріального життя суспільства різних народів світу.

Як навчальна дисципліна ІДПУ ч. 2 знайомить читачів із перевіреними на практиці знаннями про державу і право конкретної країни в певний період її розвитку.

2. Періодизація:

  1. 1900 - 1914(17) р. р.: зародження ідей незалежної України

  2. Лютий 1917 – грудень 1917: період формування укр. державності

  3. Січень 1918 – квітень 1918: виникнення УНР

  4. Квітень 1918 – грудень 1918: гетьманат

  5. Грудень 1918 – січень 1919

  6. 1919 – 1921: встановлення радянської влади

  7. 1921-22 – 1929: пошук і формування Радянської системи державного управління

  8. 1929-39 – 1941: встановлення тоталітарного режиму

  9. 1939-41 – 1945-47: світова війна

  10. 1947 1956: перехід тоталітаризму до авторитаризму

  11. 1956 -1982: авторитарний режим

  12. 1982 -1990: перебудова

  13. 1990 – 1991: відновлення ідеї незалежної України

  14. 1991 -2011: зміни та доповнення до Конституції України

3. Утворення Української Центральної Ради: її склад та діяльність.

Офіційною датою заснування Центральної ради як громадсько–політичного центру вважається 3 березня 1917 року. Головою було обрано видатного українського історика і громадського діяча М.Грушевського. До керівництва Ради входили В.Винниченко, С. Петлюра, С. Єфремов. Лідери ради прагнули до того,щоб добитися від Тимчасового уряду Росії широкої автономії для України. Для підтвердження своїх повноважень Центральна рада скликала 5-7 квітня Український національний конгрес. На конгрес було скликано 900 делегатів від багатьох губерній та інших міст. До складу Ради було обрано 150 представників від усіх губерній. Головою Ради залишався М. Грушевський. Його заступниками стали В. Винниченко, С. Єфремов. Головною метою діяльності Центральної Ради було єднання українського народу, відродження національної державності шляхом переговорів з Тимчасовим урядом. Всеукраїнський національний конгрес,що відбувся 17-21 квітня в Києві,санкціонував статус Центральної ради,як вищого територіального органу влади в Україні. Конгрес прийняв рішення, згідно з яким Центральна рада мала розвиватися як національний парламент. Формою роботи Центральної ради були пленуми. Одним із перших документів,що юридично закріпляв статус Центральної ради, був «Наказ Українській Центральній раді» від 5 травня 1917 року. В Наказі говорилося, що робота Центральної ради проводиться через її Загальні Збори та Комітет ради. Фактично Комітет здійснював законодавчі функції в період між Загальними зборами. Свої рішення Центральна рада приймала у вигляді універсалів, постанов, ухвал, резолюцій.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]