- •1. Предмет та завдання курсу ідпу ч.2. Методи вивчення. Періодизація.
- •2. Періодизація:
- •4. Політика воєнного комунізму, причини введення та наслідки
- •5. І універсал уцр
- •6. Генеральний Секретаріат України: утворення, склад, діяльність, та його компетенція.
- •9. Створення унр
- •12. Статут генерального секретаріату
- •14.Утворення вільного козацтва в унр.
- •15. Утворення органів громадського порядку унр
- •16. Судова система унр.
- •17. Організація діяльності органів прокуратури та адвокатури в унр
- •18. Законод. Діяльність унр.
- •19. Земельна реформа унр
- •23 Причини падіння унр
- •24 «Грамота до всього українського народу» від 29 квітня 1918 року, її зміст та характеристика
- •25.Закони про тимчасовий державний устрій…
- •26. Центральні органи влади України Держави часів гетьмана Скоропадського
- •27. Організація та діяльність влади на місцях України Держави часів гетьмана Скоропадського
- •28. Судова система української держави Скоропадського.
- •30. Декларація Української директорії від 26 грудня 1918 р.
- •31. Встановлення влади директорії
- •32. Універсал трудового конгресу від 23 січня 1919 року, загальна характеристика.
- •33. Організація органів влади і управління часів директорії.
- •34.Загальна характеристика законодавчої діяльнісіь Директорії
- •35. Причини поразки державницьких змагань 1917-1921 р.
- •36. Варшавський та Ризький мирні договори.
- •38. Органи влади та управління зунр.
- •39. Судова система зунр
- •40. Місцеві органи влади
- •41. Законодавча діяльність зунр
- •42. Акт злуки від 22 січня 1919 р., його зміст та значення
- •43. Причини та наслідки падіння зунр
- •44.Бреська мирна угода: її зміст та значення
- •46. Конституція усрр 1919.
- •47. Утворення рядянської судової системи.
- •48. Утворення надзвичайних органів влади в Україні ( 1917-1920 р.Р. ).
- •50. Утворення радянської міліції.
- •51. Становлення радянської влади в україні
- •52. Неп в усср: причини її запровадження та наслідки.
- •53. Судова реформа в усрр 1922
- •54. Утворення радянської прокуратури
- •55. Утворення радянської адвокатири
- •56. Система органів державної влади усрр після створення срср
- •57. Конституція усрр 1929
- •58. Кодифікація радянського права усрр у 20-х роках.
- •59. Кодифікація цивільного права усрр
- •60. Кодифікація .Кримінального права Усср
- •61. Кодифікація процесуального права Усср
- •62. Кодифікація радянського сімейного права.
- •63. Кодифікація земельного права.
- •64. Кодифікайія трудового права.
- •65. Утворення автономної молдавської срр
- •66. Соціально-економічні й політичні наслідки індустріалізації в україні
- •67. Программа розкуркулення в уРср, її мета і наслідки
- •68. Зміни в державному ладі усрр в першій половині 30-х років
- •69. Судова система урср в першій половині 30-х років
- •70. Організація діяльності прокуратури в першій половині 30-х років
- •71. Формування надзвичайних каральних органів влади усрр у 30-х роках
- •72. Конституція урср 1937р: її загальна характеристика.
- •73. Органи влади і управління урср за конституцією 1937 р.
- •74. Судова система урср за Конституцією 1937 р.
- •75. Правовий стан західноукраїнських земель в 20-30 роки 20 ст
- •76. Приєднання західної україни до урср
- •77. Розвиток радянського права 30-х рр.
- •78. Соціально-економічні й політичні наслідки колективізації в україні в 30-х рр.
- •79. Пакт молотова рібентропа, таємний протокол, його суть та наслідки
- •80. Зміни в органах влади та управління урср в роки ввв
- •81. Органи управління окупаційного режиму в Україні.
- •82. Зміни в радянському праві в роки ввв.
- •83. Приєднання закарпатської україни до складу урср
- •84. Передача Криму урср: причини і наслідки
- •85. Органи влади та управління урср у перші повоєнні роки
- •86. Діяльність урср на міжнародній арені після Другої світової війни.
- •87. Зміни в законодавстві урср в перші повоєнні роки.
- •88. Причини та сутність політики “відлиги ” в урср.
- •89. Зміни в правоохоронній системі урср в роки відлиги.
- •90. Кодифікація права урср в 60-х рр. Хх ст.
- •91. Кодифікація кримінального прва урср в 60-х рр. Хх ст..
- •93. Конституція урср 1978 р., її характеристика і значення
- •94. Органи влади урср за Конституцією урср 1978 р.
- •95. Судова система урср після прийняття Конституції 1978 р.
- •Ще у 1954 р. До складу урср увійшла Кримська область і було відновлено норму Конституції срср 1924 р. Про віднесення до відання республіки питання її адміністративно-територіального устрою.
- •96. Причини запровадження політики "перебудови" в срср
- •Причини Перебудови
- •98. Зміни в законодавстві урср у роки «перебудови»
64. Кодифікайія трудового права.
Після закінчення громадянської війни головною формою залучення громадян до праці залишилась обов’язкова трудова повинність. З Введенням НЕПу відчувався поступовий перехід до договірних начал в трудових відносинах. Приймається цілий ряд законодавчих актів. Виникає гостра необхідність у розробці і прийнятті нового кодексу законів про працю. Ці кодекси були введені 15 листопада 1922 року. (17 розділів, 192 статті). За Кодексом колективний і трудовий договори є основними правовими формами залучення до праці. Тривалість робочого дня 8 годин. Пільги: для неповнолітніх, розумова праця, конторська праця, і для тих хто працював під землею (для цієї категорію встановлювався 6 годинний робочий день). Кодекс визначав права і обов’язки профспілок. В 1926-1929 роках значного розвитку набула промислова кооперація. 16 травня 1928 року ВУЦВК і РНК УСРР затвердили Положення про промислову кооперацію, яке регулювало: питання виникнення і припинення трудових відносин, випробувального терміну, техніки безпеки, охорони праці тощо.
У першій статті КЗпП встановлював, що його норми "поширюються на всіх осіб, працюючих за наймом, в тому числі і вдома (квартирники), і обов'язкові для всіх підприємств, установ і господарств (державними, не виключаючи військових, громадських та приватних, в тому числі тих, що надають надомну роботу), а також для всіх осіб, які застосовують найману працю за винагороду". Всі договори й угоди про працю, що погіршували умови праці, вважалися недійсними.
Наймання і надання робочої сили проводилися на основі принципу добровільної угоди працівника. Трудова повинність застосовувалась лише у виняткових випадках.
КЗпП визначав поняття колективного договору і поняття трудового договору. Умови трудового договору встановлювалися угодою сторін. При цьому зазначалося, шо "недійсні умови трудового договору, що погіршують стан працюючого, порівнюючи з умовами, встановленими законами про працю, умовами колективного договору і правилами внутрішнього розпорядку, що поширюються на дане підприємство або установу, а також умови, що ведуть до обмеження політичних і загальногромадських прав працівника". Кодексом регламентувались правила укладання трудового договору, порядок його виконання. Ним також передбачались наслідки порушення трудового договору. Значна кількість статей КЗпП була присвячена правилам внутрішнього трудового розпорядку та умовам їх запровадження, порядку встановлення норм виробітку, підставам і розміру оплати праці, гарантіям і компенсаціям для працюючих на час виконання обов'язків, передбачених законодавством.
У КЗпП визначалося, що тривалість нормального робочого часу на виробництві та на необхідних для виробництва допоміжних роботах не повинна була перевищувати восьми годин. Пільги були встановлені для осіб у віці від 16 до 18 років, а також для тих, хто працював на підземних роботах і для осіб розумової і конторської праці. Для цієї категорії працюючих встановлювався 6-годинний робочий день. Поряд з цим надурочна робота, як правило, не допускалася. КЗпП ретельно регламентував питання, пов'язані з учнівством, охороною праці, правами профспілок на виробництві, розглядом і розв'язанням спорів про порушення трудового законодавства, з заходами підтримання трудової дисципліни, соціальним страхуванням.
КЗпП став основним нормативним актом, на основі якого відбувалося регулювання трудових відносин у початковий період непу. Але згодом в Україні почали набувати силу загальносоюзні акти в галузі трудового права. Так, Рада праці і оборони СРСР ухвалила 18 травня 1926 p. постанову " Про підвищення продуктивності праці в промисловості та на транспорті". Вона вміщувала вимоги до всіх установ і організацій вжити рішучих заходів до зміцнення трудової дисципліни, раціонального використання робочого часу, ліквідації прогулів на виробництві і випадків невиходу на роботу. На боротьбу з порушниками трудової дисципліни були націлені прийняті Раднаркомом СРСР постанови "Про заходи щодо зміцнення трудової дисципліни на державних підприємствах" (6 березня 1929 p.) і "Про заходи щодо поліпшення виробничого режиму і зміцнення трудової дисципліни на підприємствах" (5 липня 1929 p.)