14.Утворення вільного козацтва в унр.

Слабкою ланкою в політиці Центральної Ради було військове будівництво. Річ у тому, що лідери Централь­ної Ради виступали проти створення постійної армії, оскільки вважали її знаряддям гноблення. Так, В. Винниченко підкреслював: «Не своєї армії нам, соціал-де­мократам, і всім справжнім демократам, потрібно, а знищення будь-яких постійних армій... Українського мілітаризму не було, не повинно його бути й у майбут­ньому». У середовищі українських політиків чітко по­значилися два напрями у відношенні до питання про військове будівництво. Перша група на чолі з Н. Міхновським виступала за організацію регулярної української армії, як основи майбутньої самостійної України. Друга група, представлена лідерами Центральної Ради, мала намір використовувати український військовий рух для посилення свого авторитету в Тимчасовому уряді. Незабаром після утворення УНР для керівництва військовим будівництвом було створено Генеральне секретарство військових справ. Його очолив С. Петлю­ра. У кінці грудня 1917 р. його на цій посаді замінив Н. Порш. У листопаді Генеральне секретарство військо­вих справ створило Генеральний військовий штаб, до складу якого входило декілька управлінь і відділів. Була створена спеціальна комісія, яка займалася працевла­штуванням офіцерів-українців, що втратили роботу в російській армії. Серед законів, що заклали основи військового будів­ництва в Україні, слід назвати Закон про відстрочення призову на військову службу і відрядження з неї грома­дян Української Республіки від 23 грудня, Закон про утворення Комітету з демобілізації армії від 12 січня і Тимчасовий закон про утворення українського народно­го війська від 16 січня. Відповідно до останнього закону армію слід було демобілізувати й замінити її народною міліцією. У січні 1918 р. Генеральне секретарство військових справ було перетворено у Військове міністерство УНР. Був прийнятий «Тимчасовий закон про флот УНР». Чорноморський флот проголошувався власністю УНР і переходив на її утримання. Після повернення Центральної Ради до Києва на по­чатку березня 1918 р. створюється нова військова кон­цепція. Був розроблений план організації армії на осно­ві територіального набору. Українська армія повинна була включати вісім корпусів піхоти й чотири корпуси кінноти. Розроблялися заходи, направлені на створення регулярної армії. 17 квітня 1918 р. новий військовий міністр А. Жуковський призначив комендантів заново створених корпусів: київського, подільського, волин­ського, одеського, чернігівського, полтавського, харків­ського і катеринославського. Проте «прозріння» Цен­тральної Ради в галузі військового будівництва наступи­ло надто пізно.

15. Утворення органів громадського порядку унр

Комітет охорони революції: створений 7 листопада 1918,планувалося створити при комітеті комісії – військову, інформаційну,технічну; представники комітету повинні були діяти в держ.установах,громадських організаціях,залізницях, пристанях і т.д.;до компетенції відносилося – використання за необхідності резервів держ. органів, не державних організацій у боротьбі з контрреволюцією., повноваження роботи обшуки, зміщувати з постів та заарештовувати.

При Ген. Секретарстві внутрішніх справ була створена особлива комісія з представників відомств до якої відійшли справи по охороні порядку та спокою в Україні.

Була проведена реорганізація міської та сільської міліції - вона підпорядковувалася комісарам ЦР.