- •1. Предмет та завдання курсу ідпу ч.2. Методи вивчення. Періодизація.
- •2. Періодизація:
- •4. Політика воєнного комунізму, причини введення та наслідки
- •5. І універсал уцр
- •6. Генеральний Секретаріат України: утворення, склад, діяльність, та його компетенція.
- •9. Створення унр
- •12. Статут генерального секретаріату
- •14.Утворення вільного козацтва в унр.
- •15. Утворення органів громадського порядку унр
- •16. Судова система унр.
- •17. Організація діяльності органів прокуратури та адвокатури в унр
- •18. Законод. Діяльність унр.
- •19. Земельна реформа унр
- •23 Причини падіння унр
- •24 «Грамота до всього українського народу» від 29 квітня 1918 року, її зміст та характеристика
- •25.Закони про тимчасовий державний устрій…
- •26. Центральні органи влади України Держави часів гетьмана Скоропадського
- •27. Організація та діяльність влади на місцях України Держави часів гетьмана Скоропадського
- •28. Судова система української держави Скоропадського.
- •30. Декларація Української директорії від 26 грудня 1918 р.
- •31. Встановлення влади директорії
- •32. Універсал трудового конгресу від 23 січня 1919 року, загальна характеристика.
- •33. Організація органів влади і управління часів директорії.
- •34.Загальна характеристика законодавчої діяльнісіь Директорії
- •35. Причини поразки державницьких змагань 1917-1921 р.
- •36. Варшавський та Ризький мирні договори.
- •38. Органи влади та управління зунр.
- •39. Судова система зунр
- •40. Місцеві органи влади
- •41. Законодавча діяльність зунр
- •42. Акт злуки від 22 січня 1919 р., його зміст та значення
- •43. Причини та наслідки падіння зунр
- •44.Бреська мирна угода: її зміст та значення
- •46. Конституція усрр 1919.
- •47. Утворення рядянської судової системи.
- •48. Утворення надзвичайних органів влади в Україні ( 1917-1920 р.Р. ).
- •50. Утворення радянської міліції.
- •51. Становлення радянської влади в україні
- •52. Неп в усср: причини її запровадження та наслідки.
- •53. Судова реформа в усрр 1922
- •54. Утворення радянської прокуратури
- •55. Утворення радянської адвокатири
- •56. Система органів державної влади усрр після створення срср
- •57. Конституція усрр 1929
- •58. Кодифікація радянського права усрр у 20-х роках.
- •59. Кодифікація цивільного права усрр
- •60. Кодифікація .Кримінального права Усср
- •61. Кодифікація процесуального права Усср
- •62. Кодифікація радянського сімейного права.
- •63. Кодифікація земельного права.
- •64. Кодифікайія трудового права.
- •65. Утворення автономної молдавської срр
- •66. Соціально-економічні й політичні наслідки індустріалізації в україні
- •67. Программа розкуркулення в уРср, її мета і наслідки
- •68. Зміни в державному ладі усрр в першій половині 30-х років
- •69. Судова система урср в першій половині 30-х років
- •70. Організація діяльності прокуратури в першій половині 30-х років
- •71. Формування надзвичайних каральних органів влади усрр у 30-х роках
- •72. Конституція урср 1937р: її загальна характеристика.
- •73. Органи влади і управління урср за конституцією 1937 р.
- •74. Судова система урср за Конституцією 1937 р.
- •75. Правовий стан західноукраїнських земель в 20-30 роки 20 ст
- •76. Приєднання західної україни до урср
- •77. Розвиток радянського права 30-х рр.
- •78. Соціально-економічні й політичні наслідки колективізації в україні в 30-х рр.
- •79. Пакт молотова рібентропа, таємний протокол, його суть та наслідки
- •80. Зміни в органах влади та управління урср в роки ввв
- •81. Органи управління окупаційного режиму в Україні.
- •82. Зміни в радянському праві в роки ввв.
- •83. Приєднання закарпатської україни до складу урср
- •84. Передача Криму урср: причини і наслідки
- •85. Органи влади та управління урср у перші повоєнні роки
- •86. Діяльність урср на міжнародній арені після Другої світової війни.
- •87. Зміни в законодавстві урср в перші повоєнні роки.
- •88. Причини та сутність політики “відлиги ” в урср.
- •89. Зміни в правоохоронній системі урср в роки відлиги.
- •90. Кодифікація права урср в 60-х рр. Хх ст.
- •91. Кодифікація кримінального прва урср в 60-х рр. Хх ст..
- •93. Конституція урср 1978 р., її характеристика і значення
- •94. Органи влади урср за Конституцією урср 1978 р.
- •95. Судова система урср після прийняття Конституції 1978 р.
- •Ще у 1954 р. До складу урср увійшла Кримська область і було відновлено норму Конституції срср 1924 р. Про віднесення до відання республіки питання її адміністративно-територіального устрою.
- •96. Причини запровадження політики "перебудови" в срср
- •Причини Перебудови
- •98. Зміни в законодавстві урср у роки «перебудови»
46. Конституція усрр 1919.
ІІІ Всеукраїнський з'їзд Рад відкрився 6 березня 1919 р. у Харкові. На з'їзді були заслухані військове, продовольче і земельне питання, а також прийнята Конституція УСРР.Спочатку проект Конституції УСРР був обговорений на III з'їзді КП(б)У, який відбувся на початку березня 1,919 р. З'їзд визнав необхідним прийняти для УСРР Конституцію РРФСР, допускаючи її зміни залежно від місцевих умов.Прийнята на III Всеукраїнському з'їзді Рад Конституція УСРР стає юридичною основою державного бупів-ипитва в радянській Україні. Текст Конституції УСРР Оуттєво відрізнявся від Конституції РРФСР як за обсягом, так і за змістом.Конституція УСРР складалася з чотирьох розділів: І Загальні положення; II — Конструкція радянської іц; III — Декларація прав і обов'язків трудящого і ■ і і м луатованого народу України; IV — Про герб і прапор УСРР. Другий розділ підрозділявся на підрозділи:А. — Організація центральної влади і Б. — Організація радянської влади на місцях.У Декларації визначалася соціальна основа нової державності — диктатура пролетаріату і її політична основа — система Рад робітничих, селянських і червоно-армійських депутатів. Звичайно, проголошення диктатури пролетаріату було фікцією, фактично проголошувалася диктатура більшовицької партії.,Найвищим оргадожлади Конституція оголосила |Всеукраінськ.ийп'їз Раа в період між з'їздами —]Все-\траТнькйи~пен'ггьни'й "вИКонавчйй_Коміте?який створювався з'їздомівідг£ОВІдав перегг ним. ВУЦВК формував уряд —[Раду Народних Комісарівдяка складалася з народних комісарів, що очолювали галузеві народні комісаріати. В організації та діяльності вищих органів влади і управління не було розділення на гілки влади. Навіть РНК мала право видавати закони.
47. Утворення рядянської судової системи.
Ліквідація судової системи, правоохоронних органів, залишків структур державного апарату царського режиму, Тимчасового уряду, Центральної Ради, Гетьманату і Директорії була складовою частиною більшовицької програми.
Юридичним оформленням радянського судового будівництва в Україні була постанова Народного секретаріату України «Про введення народного суду» від 4 січня 1918 р.Народні суди повітів і міст були головною ланкою судової системи. За постановою створювалися дільничні, повітові і міські народні суди. Постанови і рішення народного суду були остаточними і не підлягали апеляційному та касаційному оскарженню.Постанова від 4 січня 1918 р. передбачала створення революційних трибуналів. 23 січня 1918 р. приймається Положення про революційні трибунали, у якому були регламентовані питання їх організації і процесуальної форми діяльності.У перший рік свого існування радянська влада захоплювалася ідеєю перерозподілу компетенції між державними та громадськими органами на користь останніх. Не обійшло це й судову систему. Постановою Народного секретаріату від 20 січня 1918 р. з підсудності народного суду вилучався цілий ряд справ. Так, житлові питання передавалися на розгляд житлових камер при місцевих радах, земельні питання підлягали розгляду в селянських земельних комітетах, справи, пов'язані із соціальним страхуванням, розглядалися в страхових органах, примирливих камерах, трудові спори повинні були розв'язуватися у відділах роботи місцевих рад.19 лютого 1919 р. РНК УСРР прийняла Декрет про суд, яким скасовувалися усі суди, організовані попередніми режимами. Серед юридичних актів, які формували судову систему, слід назвати Тимчасове положення про народні суди і революційні трибунали УСРР від 20 лютого 1919 р., Декрет РНК УСРР «Про затвердження Верховного касаційного суду » від 16 квітня 1919р., Інструкцію НКЮ УСРР «Про судовий устрій» від 12 травня 1919 р.У системі судів, які створювалися радянською владою, центральне місце належало революційним трибуналам, які створювались по одному на губернію. Чи-, сельний склад трибуналу встановлював губвиконком, але він не міг бути менше 15. Справи розглядалися в складі 5, а з березня 1920 р. — у складі 3 членів трибуналу. Члени трибуналу обиралися губвиконкомом строком на 6 місяців. Попереднє слідство здійснювали особливі народні слідчі. Для виконання функцій звинувачення і захисту створювалися колегії обвинувачів і колегії правозахисників. До компетенції трибуналів відносилися справи про контрреволюційні злочини, державну зраду, шпигунство, посадові злочини, спекуляцію тощо. У 1920 р.(ревтрибуналам були передані також справи про бандитизм, розбій, грабіж, розкрадання і деякі інші злочини.