102.Розкрити суть простого методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.

Основи формувань в бух. обліку інформації про витрати підприємств регламентуються П(С)БО 16. Витратами звітного періоду визнача­ється зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призво­дить до зменшення власного капіталу за умови, що витрати можуть бути до­стовірно оцінені.

Одним із різновидів попередільного методу є простий, або однопередільний метод.

Сутність цього методу полягає в тому, що фактичні витрати обліковують за встановленими статтями витрат на весь випуск продукції. Середню собівартість одиниці продукції визначають діленням усіх виробничих витрат (витрат за кожною статтею) на кількість готової продукції. Такий порядок обліку витрат і визначення собівартості одиниці продукції можливий у масових вироб­ництвах, які випускають просту однорідну продукцію, що не має складових або напівфабрикатів, а залишки незавершеного виробництва вкрай незначні або стабільні чи їх взагалі немає

Цей метод застосовується на більшості підприємств добувної та в деяких галузях обробної промисловості, які виготовляють (добувають) один вид продукції (підприємства за видобування нафти, вугілля, газу, рудної та нерудної сировини, гідроелектростанції), а також у ряді допоміжних виробництв підприємств будь-яких галузей з виробництва електроенергії, пару, холоду тощо.

Відповідно, неодмінними умовами застосування простого методу є однорідність і водночас масовість продукції, що добувається або виготовляється, можливість не поділяти витрати на прямі та непрямі, оскільки всі вони пов’язані з випуском одного виду продукції (через відсутність або стабільність залишків незавершеного виробництва).

Методи калькулювання собівартості

За вибором об'єкта калькулювання:

— позамовний;

— попередільний.

При позамовному методі об'єктом калькулювання є окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт або партія продукції; цей метод застосовується в індивідуальному та дрібносерійному виробництвах.

Попередільний метод (від слова "переділ") — це сукупність технологічних операцій, внаслідок яких одержують продукт праці. Застосовують на виробництвах з однорідною, масовою продукцією.

При застосуванні цього методу облік витрат ведеться у розрізі видів або груп продукції за переділами.

При обох наведених методах обліку витрат застосовується система "директ — костінг". Ця система представляє метод зрізаної (неповної) собівартості. Облік витрат і визначення собівартості готової продукції здійснюються тільки за змінними виробничими витратами. Постійні витрати не розподіляються між об'єктами калькулювання, а прямо відносяться на результати господарської діяльності. Незавершене виробництво та залишки готової продукції оцінюють за змінними витратами.

103.Розкрити поопераційний облік витрат і калькулювання собівартості продукції. Розкрити позамовний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.

Основи формувань в бух. обліку інформації про витрати підприємств регламентуються П(С)БО 16. Витратами звітного періоду визнача­ється зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призво­дить до зменшення власного капіталу за умови, що витрати можуть бути до­стовірно оцінені

Калькулювання як процес включає такі етапи: групування витрат; розмежування витрат між об'єктами калькулювання; визначення собі¬вартості продукції, робіт, послуг; відображення собівартості виробів у калькуляції; контроль плану із собівартості щодо нормативу; аналіз собівартості та визначення результату. Отже, калькулювання — це групування, розмежування та розподіл витрат між об'єктами калькуляції, обчислення їх фактичної собівартості з метою кон¬тролю за результатами праці, прийняття управлінських рішень Щодо підвищення ефективності виробництва.

Калькулювання як більш широке поняття включає такі части¬ни: калькуляційний облік та калькуляцію. Калькуляція — це спосіб розрахунку, визначена сукупність розрахункових процедур собівар¬тості продукту. Одночасно калькуляція є і результатом калькулю¬вання — визначеним і структурованим переліком витрат, які сто¬суються продукту. Від структури калькуляції залежать порядок каль¬куляційного обліку, система розрахунків і характеристика інфор¬мації, яку отримують в її результаті.

На відміну від традиційного обліку витрат, поопераційний облік розроблений не для скорочення витрат, а для збільшення їх віддачі. Його центр уваги - створення вартості, а не уникнути даремних витрат.

У складних паралельних виробництвах5 коли в ряді основних цехів паралельно виготовляють окремі частини, вузли, а потім зби¬рають у збиральному цеху, використовується позамовний метод. При цьому методі всі витрати збираються (групуються) за замовлен¬нями, для виконання яких вони здійснені. Собівартість одиниці ви¬робу визначається шляхом розподілу всіх витрат за замовленням на кількість виробів, випущених у рамках замовлення.

Крім того, прийнятною, на наш погляд, є концепція двох методів калькулювання, один з яких позамовний, а інший називають по-різ¬ному: масовий, періодичний, попроцесний, поопераційний, попере¬дільний.