134.Документальне оформлення та облік розрахунків з бюджетом за податком на додану вартість (пдв).

Податок на додану вартість (ПДВ) сплачується при придбанні товарів (матеріалів, робіт, послуг).

Додана вартість — це вартість, додана підприємством до вартості вхідних матеріалів у результаті їх певної переробки, доробки або іншого господарського застосування. Платником податку виступає покупець продукції, її продавець виступає як стягувач податку — посередник між платником та державою.

Об'єктом оподаткування є операції з продажу товарів (робіт, послуг).

ПДВ не включається до ціни реалізації, а встановлюється понад ціну реалізації.

Ставки ПДВ:

20 % — основна ставка;

0 % — при експорті товарів.

Від ПДВ звільнено (п. 5 Закону про ПДВ) операції продажу деяких лікарських засобів, продуктів дитячого харчування, надання послуг з освіти, з перевезення пасажирів міським та приміським пасажирським транспортом та ін.

Ставка 0 % і звільнення від ПДВ розрізняються тим, що при ставці 0 % підприємство має право на податковий кредит, а в разі звільнення від ПДВ податок, сплачений постачальникам, включається до первинної вартості придбаних запасів.

Податковий кредит — це сума, на яку платники мають право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Податкове зобов'язання — це загальна сума податку, отримана платником податку у звітному податковому періоді.

Сплата ПДВ здійснюється таким чином:

— підприємство сплачує постачальникам ПДВ при придбанні запасів — податковий кредит;

— підприємство отримує ПДВ від покупців при реалізації своєї продукції (товарів, робіт, послуг) — податкове зобов'язання;

— за підсумками місяця (або кварталу) підприємство перераховує до бюджету різницю між отриманим і сплаченим ПДВ.

Облік ПДВ ведеться на рахунку 641 "Розрахунки за податками", на окремому субрахунку. За дебетом цього субрахунку відображають податковий кредит, за кредитом — податкове зобзобов'язання:

135.Визнання в обліку доходів майбутніх періодів та їх характеристика.

Доходи майбутніх періодів – це надходження грошових коштів та інших активів, що одержані в звітному періоді, але відносяться до майбутніх періодів (орендна плата, комунальні послуги та ін.) До доходів майбутніх періодів, зокрема, відносять: - авансові платежі за здані в оренду основні засоби й інші необоротні активи; - передплату на газети, журнали, періодичні та довідкові видання; - для підприємств зв'язку - абонентну плату за користування засобами зв'язку тощо. Облік доходів майбутніх періодів ведеться на рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів". Підставою для відображення операцій на цьому рахунку є такі первинні документи як виписка банку, довідка бухгалтерії, ПКО. Аналітичний облік доходів майбутніх періодів ведеться за їх видами, датами їх утворення і визнання доходами звітного періоду.

Оскільки доходи майбутніх періодів належать до зобов’язань підприємства та мають

відношення до доходів діяльності (списуються на доходи звітного періоду) наведемо ознаки

визнання зобов’язань і доходів згідно з П(С)БО 11 „Зобов’язання” [9] та П(С)БО 15 „Дохід” [10]

відповідно.

Умови визнання зобов’язань і доходів:

1) Зобов’язання : оцінка може бути достовірно визначена, існує ймовірність зменшення економічних

вигод у майбутньому внаслідок його

погашення

2)Доходи: оцінка може бути достовірно визначена, визнається під час збільшення активу або зменшення

зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу

(за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства)