37. Надати призначення і будову розрахункових активних рахунків.

Розрахункові рахунки призначенні для обліку та контролю розрахункових відносин певного під-ва з іншими під-вами та особами. На цих рахунках відображають заборгованість, що виникає у процесі госп. діяльності, а також зміни цієї заборгованості. Оскільки заборгованість може виникати як на користь одного під-ва (дебіторська), так і на користь інших юридичних і фізичних осіб (кредиторська), то розрахункові рахунки поділяють на активні, пасивні та активно-пасивні.

38. Надати характеристику рахунків обліку джерел залучених (позикових) коштів, їх призначення.

До джерел формування залучених госп. засобів належать такі засоби, що тимчасово надаються в користування під-ву, а потім повертаються їх власникам на узгоджених між ними і під-вом умовах. До таких джерел відносяться: зобов’язання за розрахунками, які виникають у під-ві в процесі госп. діяльності і є тимчасовим джерелом утворення певної частини ресурсів (активів) під-ва. Зобов’язання – це заборгованість під-ва, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої у майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів під-ва, що втілюють у собі економічні вигоди. Поділяються на довгострокові і поточні. До довгострокових належать: довгострокові кредити банків – заборгованість під-ва банкам за отриманими від них кредитами. Строк погашення яких більше ніж 12 місяців з дати балансу; інші довгострокові зобов’язання, а саме відстрочені довгострокові кредити банків; видані довгострокові векселі; довгострокові зобов’язання за облігаціями, з фінансової оренди необоротних активів тощо. До складу поточних зобов’язань належать зобов’язання, що підлягають погашенню протягом операційного циклу або 12 місяців починаючи з дати балансу. До них належать: короткострокові кредити банків – сума поточних зобов’язань перед банками за отримані від них короткострокові кредити; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги – сума заборгованості постачальникам, підрядникам та іншим юридичним особами; поточні зобов’язання за розрахунками з одержаних авансів. З бюджетом, з позабюджетних платежів за страхування, з оплати праці, з учасниками та інші поточні зобов’язання.

39. Надати характеристику рахунків обліку джерел утворення господарських засобів, визначити їх призначення.

Наявні господарські засоби під-ва формуються за рахунок власних і залучених коштів. Тому госп. засоби під-ва за джерелами їх формування та цільовим призначенням поділяють на дві групи: джерела формування власних засобів, джерела формування залучених (позикових) засобів. До джерел формування власних засобів належать: власний капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів, цільове фінансування і цільові надходження та доходи майбутніх періодів. Власний капітал – це частина в активах під-ва. Що залишається після вирахування його зобов’язань. Власний капітал під-ва визначається як різниця між вартість майна і залученого капіталу. До власного капіталу належить: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілені прибутки, вилучений капітал, неоплачений капітал. Статутний капітал – це загальна вартість активів, які є внеском власників до капіталу під-ва. Пайовий капітал – це внески членів спілок та інших під-тв. Резервний капітал створюється за рахунок нерозподіленого прибутку під-тва і призначається на випадок тимчасової скрути. Нерозподілений прибуток – це сума чистого прибутку, яка залишається в обороті під-ва після сплати податків до бюджету, розподілу між власниками, виплати за облігаціями та інше. Вилучений капітал – це вартість викупу акцій у акціонерів з метою їх перепродажу або анулювання. Неоплачений капітал – це сума заборгованості власників за внесками до статутного капіталу. До джерел формування господарських засобів належать також забезпечення наступних витрат і платежів, а саме: виплату відпусток, додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення гарантійних зобов’язань, інші витрати і платежі. До джерел формування залучених госп. засобів належать такі засоби, що тимчасово надаються в користування під-ву, а потім повертаються їх власникам на узгоджених між ними і під-вом умовах. До таких джерел відносяться: зобов’язання за розрахунками, які виникають у під-ві в процесі госп. діяльності і є тимчасовим джерелом утворення певної частини ресурсів (активів) під-ва. Зобов’язання – це заборгованість під-ва, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої у майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів під-ва, що втілюють у собі економічні вигоди. Поділяються на довгострокові і поточні. До довгострокових належать: довгострокові кредити банків – заборгованість під-ва банкам за отриманими від них кредитами. Строк погашення яких більше ніж 12 місяців з дати балансу; інші довгострокові зобов’язання, а саме відстрочені довгострокові кредити банків; видані довгострокові векселі; довгострокові зобов’язання за облігаціями, з фінансової оренди необоротних активів тощо. До складу поточних зобов’язань належать зобов’язання, що підлягають погашенню протягом операційного циклу або 12 місяців починаючи з дати балансу. До них належать: короткострокові кредити банків – сума поточних зобов’язань перед банками за отримані від них короткострокові кредити; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги – сума заборгованості постачальникам, підрядникам та іншим юридичним особами; поточні зобов’язання за розрахунками з одержаних авансів. З бюджетом, з позабюджетних платежів за страхування, з оплати праці, з учасниками та інші поточні зобов’язання.