97.Документальне оформлення та облік вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів

До оборотних малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та ін.

Відпуск інструментів в експлуатацію здійснюється на підставі вимог цехів або фізичних осіб. Бухгалтерія ці вимоги вносить до групувальних відомостей з метою синтетичного обліку.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

Списання МШП, що прийшли в непридатність, оформлюється Актом на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. № МШ-8).

Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів по однорідних групах, встановлених, виходячи з потреб підприємства.

З метою забезпечення збереження даних предметів в експлуатації на підприємствах повинен бути організований належний контроль за рухом МШП, зокрема, оперативний і кількісний облік.

Відповідним чином повинен бути організований аналітичний облік МШП, які повернуті на склад з експлуатації.

22 “МАЛОЦІННІ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНІ ПРЕДМЕТИ”

Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух МШП, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів

По Д відпуск МШП в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів

98.Розкрити порядок визначення, оцінку та облік незавершеного виробництва.

До незав вироб відноситься продукція, яка не пройшла всі стадії і операції обробки, передбачені технологічним процесом, а також вироби, закінчені вироб, але повністю недоукомплектовані, не пройшли випробувань і тех. Контроль чи не прийняті замовниками.

Для незавершеного виробництва передбачені різні варіанти оцінки (відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні): за нормативною (плановою) виробничою собівартістю, за прямими статтями витрат або за вартістю сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Право вибору варіанту оцінки лишається за підприємством.

Найбільш прийнятними оцінками незавершеного вир-ва є:

- для готової продукції - виробнича собівартість;

- для товарів на підприємствах роздрібної торгівлі -продажна (роздрібна) ціна;

- на оптових складах і базах торгових та постачальницько-збутових підприємств - продажна (роздрібна) ціна або ціна, за якою вони закуплені.

Рах 23 признач для узагальнення інформ про витрати вироб продукції. За Д рах відображаються прямі мат, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції; за кредитом – суми фактичної виробничої собівартості завершеної вироб продукції, виконаних робіт. Сальдо дебетове рах 23 відображає витрати у незавер вироб. Аналітичний облік на рах 23 ведеться за видам виробництв, статями витрат і видами або групами продукції, що виробляється.

Порядок визначення залишків незавершеного виробництва залежить від характеру виробництва. Найточнішим є визначення залишків незавершеного виробництва шляхом його інвентаризації.

Інвентаризація незавершеного виробництва проводиться з метою визначення кількості i фактичної наявності не закінчених переробкою напівфабрикатів та продукції. Вона проводиться шляхом фактичного заміру, зважування i підрахунку цінностей. Незавершене виробництво, а також напівфабрикати власного виробництва, що перебувають у цехах i підлягають подальшій переробці, інвентаризуються станом на перше число кожного місяця.