2.Класифікація і цілі складання фінансової звітності.

Фінансова звітність - це сукупність компонентів бухгалтерської звітності, складених на підставі даних фінансового обліку, в яких узагальнено інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових потоків банку за звітній період.

До складу основної фінансової звітності входять:

► Балансовий звіт;

► Звіт про фінансові результати;

► Звіт про рух грошових коштів;

► Звіт про власний капітал.

Баланс банку призначений для надання інформації про фінансовий стан банку на звітну дату, він відображає його активи, зобов'язання та власний капітал у грошовому вираженні на певну дату .

Облікова формула бухгалтерського балансу фіксує взаємозв'язок, що існує між його елементами:

Активи = Зобов'язання + Капітал + (Доходи - Витрати).

Діяльність банку оцінюється у Звіті про фінансові результати (рис. 1.4). Звіт про фінансові результати надає інформацію про доходи і витрати, а також фінансовий результат господарської діяльності банку за певний звітний період. Складання цього звіту ґрунтується на принципах нарахування та відповідності. Базовими елементами звіту є доходи і витрати.

Доходи - це збільшення майбутніх економічних вигід протягом звітного періоду у формі припливу чи зростання активів, або зменшення зобов'язань, що приводять до збільшення власного капіталу.

Витрати - зменшення майбутніх вигід у звітному періоді у формі відпливу чи використання активів, або виникнення заборгованості, що призводять до зменшення власного капіталу.

Прибуток (чи збиток) - економічний показник діяльності банку.

Інформація про кінцевий фінансовий результат відображається в балансі в розділі "Власний капітал".

3.Організація бухгалтерського процесу в банках.

Організація бухгалтерського обліку - це система правил, яка забезпечує процес збору, опрацювання, використання, аналізу та зберігання облікової інформації для виконання функцій банків.Мета організації бухгалтерського обліку в банках - забезпечення необхідною та достовірною інформацією зацікавлених у ній користувачів шляхом своєчасного та повного відображення в бухгалтерському обліку банківських операцій.

Усе методичне й інформаційно-правове забезпечення бухгалтерського обліку в банках можна згрупувати у три групи:► загальнодержавне (державні законодавчо-нормативні документи);► галузеве (постанови, положення, інструкції, рекомендації НБУ);► внутрішньобанківське (кожний банк розробляє самостійно, наприклад внутрішнє положення щодо проведення активних операцій, кредитування).Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх банківських операцій у первинних документах, збереження протягом установленого строку оброблених документів, реєстрів бухгалтерського обліку та звітності несуть керівник банку та головний бухгалтер.

Банк самостійно визначає свою облікову політику, розробляє систему і форми управлінського обліку, внутрішньої звітності і контролю операцій, визначає права працівників на підписування документів, затверджує правила документообігу і технології обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку. Керівник здійснює керівництво банком відповідно до законодавчих та установчих документів. Головний бухгалтер банку забезпечує:► дотримання єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку;► контроль за відображенням у бухгалтерському обліку всіх операцій, які здійснює банк;► складання і подання у встановлені строки фінансової звітності.

До питань організації бухгалтерського обліку відносять:► вимоги до первинних облікових документів та реєстрів синтетичного і аналітичного обліку;► план рахунків;► облікову політику банку;► внутрішній банківський контроль;► складання звітності.

Система внутрішнього контролю - це сукупність процедур, що спрямовані на уникнення, виявлення і виправлення суттєвих помилок, а також забезпечення захисту і збереження активів, повноти і точності облікової документації. Ця система має бути чітко документована.Внутрішній контроль - це сукупність процедур, що забезпечують дотримання положень внутрішніх і зовнішніх нормативних актів під час здійснення операцій банку та достовірність і повноту інформації. Внутрішній банківський контроль поєднує в собі бухгалтерський і адміністративний контроль.

Бухгалтерський контроль - це сукупність процедур, що дають змогу забезпечити збереження активів банку та достовірність звітності, яку складає служба бухгалтерського обліку на основі даних, отриманих від операційних підрозділів. Внутрішній бухгалтерський контроль включає:► попередній контроль;► первинний (поточний)► основний;► додатковий;► подальший.Первинний контроль - це контроль, який здійснюється на етапі оформлення і перевірки документів. Первинний контроль є суцільним, тобто проводиться при виконанні відповідальним виконавцем усіх без винятку операцій. Він передбачає застосування візуальних, логічних, арифметичних та інших прийомів контролю і покликаний запобігти помилкам під час здійснення операцій.Додатковому контролю підлягають окремі операції, під час виконання яких існує вірогідність виникнення помилки і махінацій: видача чекових книжок; видача грошових коштів у національній та іноземній валютах; стягнення з клієнтів штрафів, операції за доходами і видатками банку; вкладні операції, операції за сумами до з'ясування та деякі інші. Основним завданням подальшого контролю є виявлення недоліків поточного контролю і з'ясування причин їх виникнення. За результатами перевірок, отриманими під час наступного контролю, розробляють конкретні заходи щодо поліпшення ситуації і недопущення в подальшому таких недоліків, підвищення фахового рівня бухгалтерських працівників.Подальший контроль здійснюється у формі тематичних перевірок і ревізій, може бути вибірковим і суцільним. Тематичним перевіркам підлягає діяльність окремих відповідальних виконавців або окремі види обліково-операційної роботи.Ревізія - це перевірка господарсько-фінансової діяльності установи банку, що ґрунтується на вивченні первинних документів і бухгалтерських записів. В акті ревізії окремо висвітлюється стан облікової та операційної роботи.Адміністративний внутрішній контроль - це сукупність процедур, згідно з якими керівництво банку делегує свої повноваження та передбачає перевірку правильності фінансової операції до та після її проведення з метою забезпечення її відповідності встановленим правилам.