- •Питання для підготовки до екзамену «теоретичні основи прокурорської діяльності»
- •1. Історія виникнення та розвиток прокуратури в Україні.
- •2. Місце прокуратури в системі органів державної влади.
- •3. Правові основи діяльності прокуратури в України.
- •4. Проблеми реформування органів прокуратури України.
- •5. Функції прокуратури України: проблеми оптимізації.
- •6. Принципи організації та діяльності прокуратури України.
- •7. Принцип єдності та централізації прокуратури.
- •8. Принцип гласності в діяльності органів прокуратури.
- •9. Принцип єдиноначальності та колегіальності у діяльності органів прокуратури.
- •10. Правовий статус прокурорів.
- •11. Незалежність прокурорів та гарантії її забезпечення.
- •12. Загальна характеристика «Керівних принципів для державних обвинувачів» прийнятих оон (1990 р.).
- •31 Грудня 1969
- •13. Загальна характеристика «Стандартів професійної відповідальності та викладення основних прав і обов’язків прокурорів» прийнятих мап (1999 р.).
- •14. Загальна характеристика Рекомендації r (2000) 19 щодо ролі прокуратури в системі кримінального судочинства прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи (2000 р.).
- •2. В некоторых системах уголовного правосудия, прокуратура также:
- •15. Загальна характеристика «Європейських інструкцій з питань етики та поведінки прокурорів» прийнятих на конференції Генеральних прокурорів Європи (2005 р.).
- •16. Організація роботи в органах прокуратури.
- •17. Правова природа наказів Генерального прокурора України.
- •18. Об’єкт, предмет та межі нагляду за додержанням і застосуванням законів.
- •19. Загальна методика проведення органами прокуратури перевірок додержання та застосування законів.
- •20. Участь прокурора у засіданнях органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.
- •21. Акти прокурорського реагування при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів: загальна характеристика.
- •22. Повноваження прокурора при здійснені нагляду за додержанням і застосуванням законів.
- •23. Протест прокурора.
- •24. Припис прокурора.
- •25. Постанова прокурора та її види.
- •26. Подання прокурора.
- •27. Представництво прокурором інтересів громадянина в суді: форми та підстави.
- •28. Представництво прокурором інтересів держави в суді: форми та підстави.
- •29. Предмет і завдання нагляду за дотриманням законів органами, які проводять орд, дізнання та досудове слідство.
- •Глава 2
- •19 Вересня 2005 року м. Київ
- •30. Прокурорський нагляду за дотриманням законності при розгляді заяв і повідомлень про скоєння злочину.
- •31. Повноваження прокурора при здійснені нагляду за органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність.
- •32. Повноваження прокурора при здійснені нагляду за органами, що проводять дізнання та досудове слідство.
- •33. Прокурорський нагляд за законністю порушення кримінальної справи.
- •34. Прокурорський нагляд за законністю затримання громадян.
- •35. Прокурорський нагляд за законністю обрання запобіжного заходу.
- •36. Нагляд прокурора за законністю притягнення особи як обвинуваченого.
- •37. Прокурорський нагляд за законністю зупинення досудового слідства.
- •38. Прокурорський нагляд за законністю закриття кримінальної справи.
- •39. Вказівка прокурора і процесуальна самостійність слідчого.
- •40. Координація діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю.
- •41. Дії прокурора по справі, яка надійшла до нього з обвинувальним висновком.
- •42. Підтримання прокурором державного обвинувачення в суді.
- •43. Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення та її правові наслідки.
- •44. Обвинувальна промова прокурора, її структура.
- •45. Участь прокурора у розгляді кримінальної справи в суді апеляційної інстанції.
- •46. Участь прокурора в перегляді судових рішень в порядку виключного провадження.
- •47. Предмет і завдання прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.
- •47.1. Правове забезпечення здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів
- •47.2. Організація роботи по здійсненню прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів
- •47.3. Повноваження прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів
- •48. Акти прокурорського реагування на виявлені порушення законності при виконанні судових рішень по кримінальним справах.
- •49. Прокурорський нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
- •50. Порядок призначення і звільнення прокурорів.
- •51. Обов'язковість виконання вимог прокурора. Правові наслідки невиконання законних вимог.
- •52. Колегії Генеральної прокуратури України та прокуратур областей.
- •53. Генеральний прокурор України: повноваження, порядок призначення та звільнення.
- •54. Кадри органів прокуратури.
- •55. Заходи правового і соціального захисту працівників органів прокуратури.
- •56. Кодекс професійної етики прокурорів: проблеми прийняття та впровадження.
- •57. Дисциплінарна відповідальність прокурорських працівників.
- •58. Участь прокурорів в діяльності Вищої ради юстиції.
- •59. Міжнародне співробітництво органів прокуратури.
- •26 Грудня 2005 року м. Київ
- •Затверджено
- •Інструкція
- •Затверджено наказом Генерального
- •1. Загальні положення
- •2. Порядок підготовки органами прокуратури України звернень про правову допомогу
- •II. Приміщення, які використовуються для
- •60. Українська асоціація прокурорів: мета створення та завдання.
43. Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення та її правові наслідки.
Однією з найскладніших проблем інституту підтримання державного обвинувачення у суді є проблема відмови прокурора від обвинувачення.
Прокурор, керуючись вимогами закону і своїм внутрішнім переконанням, підтримує перед судом державне обвинувачення, подає докази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання і висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, викладає свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного.
Якщо в результаті судового розгляду прокурор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред'явленого підсудному обвинувачення, прокурор відмовляється від обвинувачення і у своїй постанові викладає мотиви відмови.
Існує два види відмови від обвинувачення:
-
часткова,коливідкидаєтьсяконкретначастинаобвинувачення (наприклад, з обвинувачення у вбивстві та крадіжки залишилося лише вбивство, або з 4 крадіжок у суді підтвердилося вчинення тільки 3); У такому випадку прокурор складає постанову про зміну обвинувачення.
-
повна відмова - відкиданнявсьогообвинувачення,припинення обвинувальної діяльності, самоусуненняпрокурора від здійсненняобвинувальної діяльності у суді.
Відмова прокурора від обвинувачення впроваджується винесенням ним мотивованої постанови у стадії судового слідства. Звичайно, така постанова повинна бути винесена прокурором, обов'язково з приведенням мотивів відмови, після дослідження всіх матеріалів справи, коли вичерпані всі можливості доказування.
Закон чітко не визначив структуру постанови про зміну обвинувачення, а тому прокурори складали їх на власний розсуд. Як і всі інші, така постанова складається з трьох частин: вступної, мотивувальної та резолютивної.
У вступній частині зазначаються місце складання постанови, дата винесення постанови, особа яка виность постанову та кримінальна справ, у якій виноситься постанова.
У мотивувальній постанові викладається обвинувачення яке було пред’явлено, обставини справи, встановленні в судовому засіданні, які стали підставою для відмови від обвинувачення та докази, яким це підтверджується з посиланням на норми кримінального закону та інші нормативні акти.
У резолютивній частині зазначається повністю П.І.Б., дата народження обвинуваченого, та зазначається про відмову прокурора від обвинувачення, норми кримінально-процесуального законодавства (ст.6.п.1,2, ст.213 КПК), на підставі яких відмовляється прокурор від обвинувачення. Також зазначається про необхідність вручення постанови всім учасникам судового процесу, та про долучення постанови до кримінальної справи і обов’язково про необхідність роз’яснення потерпілим про право підтримувати обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі.
Постанова про відмову обвинувачення у повному обсязі повинна відрізнятися від постанови про часткову зміну обвинувачення. Мотивувальної частини постанови повинні міститься: викладення фактичних обставин справи так, як вони були встановлені досудовим слідством; висновок про не підтвердження обвинувачення в суді -про відмову від підтримання державного обвинувачення; аналіз та оцінка доказів досудового і судового слідства; юридичні та фактичні підстави для відмови від підтримання державного обвинувачення; причини та умови необгрунтованного притягнення особи як обвинуваченого, пропозиції щодо їх усунення; пропозиції, що стосуються поновлення порушених прав підсудного; пропозиції про подальшу долю справи.
При, повної відмові прокурора від обвинувачення він покидає судове засідання.
При згоді потерпілого та його представника з позицією прокурора, який відмовився від обвинувачення, справа закривається на підставі ч. 2 ст. 282 КПК України. В цьому випадку суд роз'яснює потерпілому та його представнику їх право вимагати продовження розгляду справи тобто підтримувати раніше пред'явлене обвинувачення (ст. 264 КПК України).
Якщо потерпілий та його представник скористалися своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 267 КПК України, та вимагають продовження розгляду справи, державний обвинувач залишає судове засідання, а суд продовжує розгляд справи по обвинуваченню, яке підтримують потерпілий та його представник, і постановляє обвинувальний або виправдувальний вирок.