39. Вказівка прокурора і процесуальна самостійність слідчого.

Стаття 114. Повноваження слідчого

При провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.

В разі незгоди слідчого з вказівками прокурора про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину і обсяг обвинувачення, про направлення справи для віддання обвинуваченого до суду або про закриття справи слідчий вправі подати справу вищестоящому прокуророві з письмовим викладом своїх заперечень. В цьому разі прокурор або скасовує вказівки нижчестоящого прокурора, або доручає провадження слідства в цій справі іншому слідчому.

Слідчий по розслідуваних ним справах вправі давати органам дізнання доручення і вказівки про провадження розшукних та слідчих дій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні окремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого є для органів дізнання обов'язковими.

В справах, в яких досудове слідство є обов'язковим, слідчий вправі в будь-який момент приступити до провадження досудового слідства, не чекаючи виконання органами дізнання дій, передбачених статтею 104 цього Кодексу.

Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

При проведенні різних слідчих дій слідчий вправі використовувати машинопис, звукозапис, стенографування, кінозйомку і відеозапис.

Стаття 227. Повноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства

Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, прокурор у межах своєї компетенції:

1) вимагає від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини; перевіряє не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини;

2) скасовує незаконні і необгрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання;

3) дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини;

4) доручає органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, що перебувають у провадженні прокурора або слідчого прокуратури;

5) бере участь у провадженні дізнання і досудового слідства і в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному обсязі по будь-якій справі;

6) санкціонує проведення обшуку, відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених цим Кодексом;

7) продовжує строк розслідування у випадках і порядку, встановлених цим Кодексом;

7-1) дає згоду або подає до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання під вартою в порядку, встановленому цим Кодексом;

8) повертає кримінальні справи органам досудового слідства з своїми вказівками щодо провадження додаткового розслідування;

9) вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органу досудового слідства іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного і об'єктивного розслідування;

10) усуває особу, яка провадить дізнання, або слідчого від дальшого ведення дізнання або досудового слідства, якщо вони допустили порушення закону при розслідуванні справи;

11) порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні; закриває або зупиняє провадження в кримінальних справах; дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим в тих випадках, коли це передбачено цим Кодексом; затверджує обвинувальні висновки (постанови); направляє кримінальні справи до суду;

12) вирішує питання про допущення захисника до участі в справі.

Прокурор здійснює також інші повноваження, надані йому цим Кодексом.

Вказівки прокурора органам дізнання і досудового слідства у зв'язку з порушенням і розслідуванням ними кримінальних справ, дані в порядку, передбаченому цим Кодексом, є для цих органів обов'язковими. Оскарження одержаних вказівок вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених частиною 2 статті 114 цього Кодексу.

{ Стаття 227 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 986-VIII ( 986-08 ) від 30.08.72, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 3351-XII ( 3351-12 ) від 30.06.93, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 }

Повноваження слідчого визначаються ст. 114 КПК України. Слідчий є процесуальне самостійною особою, наділеною достатніми повноваженнями для прийняття процесуальних рішень у справі, визначення спрямування розслідування, вибору процесуальних засобів встановлення істини. Всі рішення у справі він приймає самостійно, за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на оцінці зібраних ним доказів, за винятком випадків, передбачених законом, коли для цього необхідно одержати санкцію чи згоду прокурора або затвердити прийняте рішення у прокурора.Санкція прокурора або його заступника необхідна в разі застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (ст. 157 КПК), усунення обвинуваченого від посади (ст. 147 КПК), провадження обшуку (ст. 177 КПК), поміщення обвинуваченого до медичного закладу для тривалого спостереження за ним у разі призначення судово-медичної або судово-психіатричної експертизи (ст. 205 КПК), в разі поміщення неповнолітнього віком від 11 до 14 років, якийвчинив суспільно-небезпечне діяння, до приймальника-розподільника (ч. З ст. 7-3 КПК).Згода прокурора потрібна в разі закриття кримінальної справи з нереабілітованих підстав (ст. 7, 7-2, 7-3, 8, 9, 10 КПК), для скасування або зміни запобіжного заходу, обраного прокурором, з його санкції або за його вказівкою.Прокурор затверджує постанову слідчого про ексгумацію трупа (ч. 2 ст. 192 КПК), про визначення обвинуваченому та його захиснику строку для ознайомлення з матеріалами справи, якщо вони свідомо намагаються затягнути закінчення справи (ч. 6 ст. 218 КПК), про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 418 КПК), обвинувальний висновок (ст. 229 КПК).Прокурор також продовжує строки попереднього слідства (ст. 120 КПК) і тримання під вартою (ст. 156 КПК), відновлює слідство в закритій кримінальній справі (ст. 216 КПК).За загальним правилом вказівки прокурора для слідчого є обов'язковими і оскарження їх прокурору вищої інстанції не зупиняє їх виконання. Виняток з цього правила передбачено ч. 2 ст. 114 КПК України — в разі незгоди слідчого з вказівками прокурора про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину і обсяг обвинувачення, про направлення справи для віддання до суду або про закриття справи слідчий має право подати справу прокурору вищої інстанції з письмовим викладенням своїх заперечень. У цих випадках прокурор вищої інстанції не мас права наполягати на тому, щоб слідчий виконував вказівки, які суперечать його внутрішньому переконанню. Тому прокурор вищої інстанції або скасовує вказівки прокурора нижчої інстанції, або доручає провадження слідства в цій справі іншому слідчому. [21, c. 64]