- •Питання для підготовки до екзамену «теоретичні основи прокурорської діяльності»
- •1. Історія виникнення та розвиток прокуратури в Україні.
- •2. Місце прокуратури в системі органів державної влади.
- •3. Правові основи діяльності прокуратури в України.
- •4. Проблеми реформування органів прокуратури України.
- •5. Функції прокуратури України: проблеми оптимізації.
- •6. Принципи організації та діяльності прокуратури України.
- •7. Принцип єдності та централізації прокуратури.
- •8. Принцип гласності в діяльності органів прокуратури.
- •9. Принцип єдиноначальності та колегіальності у діяльності органів прокуратури.
- •10. Правовий статус прокурорів.
- •11. Незалежність прокурорів та гарантії її забезпечення.
- •12. Загальна характеристика «Керівних принципів для державних обвинувачів» прийнятих оон (1990 р.).
- •31 Грудня 1969
- •13. Загальна характеристика «Стандартів професійної відповідальності та викладення основних прав і обов’язків прокурорів» прийнятих мап (1999 р.).
- •14. Загальна характеристика Рекомендації r (2000) 19 щодо ролі прокуратури в системі кримінального судочинства прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи (2000 р.).
- •2. В некоторых системах уголовного правосудия, прокуратура также:
- •15. Загальна характеристика «Європейських інструкцій з питань етики та поведінки прокурорів» прийнятих на конференції Генеральних прокурорів Європи (2005 р.).
- •16. Організація роботи в органах прокуратури.
- •17. Правова природа наказів Генерального прокурора України.
- •18. Об’єкт, предмет та межі нагляду за додержанням і застосуванням законів.
- •19. Загальна методика проведення органами прокуратури перевірок додержання та застосування законів.
- •20. Участь прокурора у засіданнях органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.
- •21. Акти прокурорського реагування при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів: загальна характеристика.
- •22. Повноваження прокурора при здійснені нагляду за додержанням і застосуванням законів.
- •23. Протест прокурора.
- •24. Припис прокурора.
- •25. Постанова прокурора та її види.
- •26. Подання прокурора.
- •27. Представництво прокурором інтересів громадянина в суді: форми та підстави.
- •28. Представництво прокурором інтересів держави в суді: форми та підстави.
- •29. Предмет і завдання нагляду за дотриманням законів органами, які проводять орд, дізнання та досудове слідство.
- •Глава 2
- •19 Вересня 2005 року м. Київ
- •30. Прокурорський нагляду за дотриманням законності при розгляді заяв і повідомлень про скоєння злочину.
- •31. Повноваження прокурора при здійснені нагляду за органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність.
- •32. Повноваження прокурора при здійснені нагляду за органами, що проводять дізнання та досудове слідство.
- •33. Прокурорський нагляд за законністю порушення кримінальної справи.
- •34. Прокурорський нагляд за законністю затримання громадян.
- •35. Прокурорський нагляд за законністю обрання запобіжного заходу.
- •36. Нагляд прокурора за законністю притягнення особи як обвинуваченого.
- •37. Прокурорський нагляд за законністю зупинення досудового слідства.
- •38. Прокурорський нагляд за законністю закриття кримінальної справи.
- •39. Вказівка прокурора і процесуальна самостійність слідчого.
- •40. Координація діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю.
- •41. Дії прокурора по справі, яка надійшла до нього з обвинувальним висновком.
- •42. Підтримання прокурором державного обвинувачення в суді.
- •43. Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення та її правові наслідки.
- •44. Обвинувальна промова прокурора, її структура.
- •45. Участь прокурора у розгляді кримінальної справи в суді апеляційної інстанції.
- •46. Участь прокурора в перегляді судових рішень в порядку виключного провадження.
- •47. Предмет і завдання прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.
- •47.1. Правове забезпечення здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів
- •47.2. Організація роботи по здійсненню прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів
- •47.3. Повноваження прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів
- •48. Акти прокурорського реагування на виявлені порушення законності при виконанні судових рішень по кримінальним справах.
- •49. Прокурорський нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
- •50. Порядок призначення і звільнення прокурорів.
- •51. Обов'язковість виконання вимог прокурора. Правові наслідки невиконання законних вимог.
- •52. Колегії Генеральної прокуратури України та прокуратур областей.
- •53. Генеральний прокурор України: повноваження, порядок призначення та звільнення.
- •54. Кадри органів прокуратури.
- •55. Заходи правового і соціального захисту працівників органів прокуратури.
- •56. Кодекс професійної етики прокурорів: проблеми прийняття та впровадження.
- •57. Дисциплінарна відповідальність прокурорських працівників.
- •58. Участь прокурорів в діяльності Вищої ради юстиції.
- •59. Міжнародне співробітництво органів прокуратури.
- •26 Грудня 2005 року м. Київ
- •Затверджено
- •Інструкція
- •Затверджено наказом Генерального
- •1. Загальні положення
- •2. Порядок підготовки органами прокуратури України звернень про правову допомогу
- •II. Приміщення, які використовуються для
- •60. Українська асоціація прокурорів: мета створення та завдання.
44. Обвинувальна промова прокурора, її структура.
Беручи участь у судових дебатах, проголошуючи обвинувальну промову, прокурор висловлює ті остаточні і кінцеві висновки, до яких він дійшов у результаті судового розгляду кримінальної справи, підбиває підсумки обвинувальної діяльності. Виступ прокурора з обвинувальною промовою є одним з найбільш відповідальних етапів підтримання обвинувачення усуді. Відповідно до ст. 264 КПК України прокурор підтримує перед судом державне обвинувачення. Він це робить від імені держави, від імені суспільства. Промова прокурора в судових дебатах, в якій підтримується державне обвинувачення, містить аналіз доказів, висловлюються міркування про кваліфікацію злочину, міру покарання та інші питання, які мають значення для винесення законного і обґрунтованого вироку, називається обвинувальною промовою прокурора. Закон не визначає змісту обвинувальної промови. Але оскільки доказування обвинувачення в суді КПК України поклав на прокурора, то в своїй промові він повинен висвітлити питання, передбачені ст. 324 КПК:
1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний;
2) чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений;
3) чи винен підсудний у вчиненні цього злочину;
4) чи підлягає підсудний покаранню за вчинений ним злочин;
5) чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність підсудного і які саме;
6) яка міра покарання повинна бути призначена підсудному і чи повинен він її відбувати;
7)чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі, і чи підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні потерпілому, а також кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на його стаціонарне лікування, якщо цивільний позов не був заявлений;
8) що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову, і можливою його конфіскацією;
9) що зробити з речовими доказами, зокрема з грошима, цінностями та іншими речами, нажитими злочинним шляхом;
10) на кого мають бути покладені судові витрати і в якому розмірі;
11) який запобіжний захід слід обрати щодо підсудного;
12) чи слід у випадках, передбачених ст. 96 КК, застосовувати до підсудного примусове лікування чи встановити над ним опікування.
13) чи необхідно застосувати до підсудного заходи безпеки
Такі питання вирішуються судом при постановленні вироку.
До цих питань прокурор повинен дати також суспільно-політичну оцінку обставин справи, що розглядається; характеристику особи підсудного; аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину.
Зміст і структура обвинувальної промови визначаються передусім обставинами справи, місцем її розгляду (справа розглядається в суді чи виїзному засіданні), складом аудиторії, індивідуальними якостями прокурора і зайнятою ним позицією у справі.
Прокурорська практика виробила таку структуру обвинувальної промови:
-
вступна частина;
-
фабула справи (виклад фактичних обставин злочину);
-
аналіз і оцінка зібраних у справі доказів (аналіз доказів);
-
обґрунтування кваліфікації злочину;
-
характеристика особи підсудного;
-
обґрунтування пропозицій про міру покарання цивільному позову;
-
аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, і пропозицій щодо їх усунення;
-
заключна частина промови.
Не завжди обвинувальна промова вміщує всі перераховані елементи в такій послідовності. Але на практиці саме така послідовність закріпилася і виправдала себе.