34. Визначити причини поразки українських національно-демократичних сил в 1919-1920 рр.

Поразка українських національно-демократичних сил (УНР та ЗУНР) була обумовлена як об'єктивними, так і суб'єктивними причинами. До об'єктивних причин слід віднести відсутність єдності серед українців, які тривалий час мешкали у різних геополітичних, економічних та соціокультурних просторах і ще не встигли прийти до злиття в єдину націю. Оскільки більша частина українців проживала на селі, традиційно займаючись сільським господарством, вона дуже мало цікавилася проблемами націо- та державотворення і, отже, залишилася байдужою до національно-державницьких ідей, висунутих вузьким колом національно свідомої еліти. Суттєвим фактором, зумовивши поразку українських патріотичних (націоналістичних) сил у громадянській війні та у боротьбі з агресивними сусідами, були несприятливі зовнішні обставини (країни Антанти підтримували Польщу і білогвардійців, які не хотіли бачити Україну незалежною державою).

Боротьба за національне визволення вимагала урахування інтересів широких мас трудівників села і міста, а також жорстких революційних методів, які поклали б край політичній анархії і економічній руїні. Тим часом організація державного життя і творення збройних сил в УНР і ЗУНР відбувалися без чіткої програми, в умовах нестачі досвідчених фахівців. Державна влада була розпорошена, розподілена між представниками різних партій. Не було зроблено рішучих заходів щодо негайної організації регулярної армії. Нарешті величезною політичною помилкою було те, що уряди УНР і ЗУНР не знайшли спільної мови і не зробили усього можливого для фактичного об'єднання матеріальних і військових ресурсів Західної та Наддніпрянської України. Усі ці прорахунки й зробили іх легкою здобиччю для Польщі і більшовиків.

35 ) Пояснити причини впровадження нової економічної політики, її мету та сутність

У березні 1921 р. 10 з'їзд РКП(б) прийняв рішення про заміну продрозкладки продоодатком, що поклало початок переходу до нової економічної політики.

Поява непу як нової моделі господарювання була зумовлена низкою об'єктивних причин; 1) кризовий стан економіки (харчова, паливна та транспортна криза); 2) декласування робітничого класу, чисельність, якого у порівнянні з 1913 р. скоротилась у двічі; 3) невдоволення селянства продрозкладкою періодично виливалось у збройні виступи проти існуючої влади /пик яких був Кронштадтський заколот/; 4) спад світового революційного руху вичерпав надії на швидке здійснення світової революції і матеріально-технічну допомогу західного пролетаріату, що змусило більшовицький режим дотримуватися гнучкішої лінії у ставленні до селянства.

Суть непу вбачалась у зміцненні союзу робітників і селян, оскільки внаслідок такої консолідації можна було вирішити проблеми економічної відсталості країни. Спочатку неп розглядався як тактичний хід, тимчасовий відступ, і лише згодом - як один із можливих шляхів до соціалізму.

Основними складовими непу були: відновлення торгівлі та товарно-грошових відносин; введення стійких грошових одиниць, надання їй конвертованості; дозвіл приватної торгівлі; денаціоналізація середніх та дрібних підприємств, повернення їх старим власникам; введення господарчого розрахунку на підприємствах (право продажу надпланової продукції); дозвіл іноземних концесій; відновлення матеріальних стимулів виробництва, розвиток кооперації та оренди; зменшення державного втручання в економіку; зміна продрозверстки продподатком.

Таким чином, неп означав перехід від спроб керувати народним господарством вольовими, директивними методами до регулювання його за допомогою ринкових відносин. Проте, уряд залишив за собою контроль за такими „командними висотами" в економіці, як важка промисловість, банки, транспорт і зовнішня торгівля. Також складовою частиною цій політики був жорстокий однопартійний режим у політико-ідеологічної сфері.

У цілому введення непу дозволило швидко відновити зруйноване тривалою війною народне господарство України.

Промисловість поступово виходила з кризи, селяни забезпечували потреби населення у харчуванні; зерно почали продавати за кордон.