- •1. Визначити предмет і завдання курсу "Історія України". Принципи і джерела вивчення історії України.
- •2. Дати характеристику основних етапів історії України
- •3. Кочові племена на території України в стародавні часи
- •4. Проаналізувати існуючи концепції походження та заселення східних слов'ян
- •5. Проаналізувати існуючі концепції походження Київської Русі
- •6. Визначити значення прийняття християнства для розвитку Київської Русі
- •7. Проаналізувати культурний розвиток Київської Русі
- •8. Дати оцінку економічного розвитку Київської Русі
- •9 1) Дати оцінку соціального розвитку Київської Русі
- •2) Охарактеризувати політичну систему Київської Русі
- •10 1) Пояснити причини занепаду Київської Русі у XII ст.
- •2) Визначити роль Галшдько-Волинського князівства в історії України
- •11. Хід та наслідки татаро-монгольської навали на землі Київської Русі у XIII ст.
- •12 1) Охарактеризувати політику Литви в українських землях у XIV-1 пол. XVI ст.
- •2) Визначити особливості польського панування в Україні у XV -XVI ст.
- •13 1) Визначити причини виникнення українського козацтва та основні версії його походження
- •2) Охарактеризувати устрій та звичаї Запорізької Січі
- •14. Розкрити причини, характер, рушійні сили Визвольної війни українського народу середини XVII ст.
- •15. Дати оцінку Переяславській угоді 1654 року. Березневі статті.
- •16. Визначити роль б. Хмельницького в історії України
- •17. Проаналізувати причини політичної нестабільності української о суспільства після смерті б. Хмельницького (період Руїни).
- •18. Наступ російського царизму на українську автономію
- •19. Охарактеризувати суспільно - політичний та економічний розвиток Гетьманщини (XVIII ст.)
- •20 1) Розкрити причини знищення Гетьманщини у другій половині XVIII століття.
- •2) Пояснити причини знищення Запорозької Січі
- •21. Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище України в складі Російської імперії у і пол. XIX ст.
- •22. Проаналізувати причини, хід та особливості промислового перевороту в Україні у II пол. XIX ст.
- •23. Визначити сутність реформ 60-70 рр. XIX ст., їх незавершений характер
- •24. Дати оцінку соціально-економічного та політичного розвитку українських земель у складі Австрійської, а з 1867 р. Австро-у горської імперії (кін.Хуш - поч.Хх ст.)
- •25. Охарактеризувати сутність та особливості українського національного відродження (XIX — поч.Хх ст.)
- •26. Проаналізувати процес формування та діяльності українських політичних партій на початку XX ст.
- •27. Дати оцінку революції 1905-1907рр. І її впливу на Україну
- •28. Охарактеризувати становите України під час і світової війни
- •29. Які зміни в соціально-економічному житті України зумовила столипінська аграрна реформа?
- •30. Охарактеризувати вплив Лютневої революції на Україну. Утворення Центральної Ради
- •31. Дати характеристику гетьманській державі п.Скоропадського (1918 р.)
- •32. Проаналізувати діяльність та причини поразки Української Директорії
- •33. Охарактеризувати політику зунр та її взаємини з унр
- •34. Визначити причини поразки українських національно-демократичних сил в 1919-1920 рр.
- •35 ) Пояснити причини впровадження нової економічної політики, її мету та сутність
- •2) Визначити підсумки неПу. Які причини зумовили згортання нової економічної політики?
- •36. Проаналізувати причини, хід та наслідки індустріалізації в Радянській Україні
- •37. Визначити причини, сутність та хід колективізації в Україні у 1929-1933 рр
- •2) Проаналізувати наслідки політики колективізації в Радянської Україні
- •38. Визначити причини та наслідки голодомору 1932-1933 рр.
- •39. Охарактеризувати політику сталінських репресій в урср в зо-ті роки 20 ст.
- •40. Охарактеризувати суспільне - політичне і економічне становище в Західній Україні в 20-з0-ті роки 20 ст.
- •41. Дати оцінку радянсько-німецьким договорам 1939 р. І пов'язаної з ним долі західно-українських земель.
- •42. Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні в 1939 - 1941 рр.
- •43. Визначити причини нападу фашистської Німеччини на срср та місце України в планах гітлерівців
- •44. Дати оцінку німецько-фашистському окупаційному режиму в Україні у 1941-1944 роках
- •45.Вичнаити роль підпільної боротьби і партизанського руху в України в забезпеченні перемоги над ворогом
- •46. Охарактеризувати діяльність оун-упа у роки другої світової війни та сучасні оцінки її діяльності
- •47. Розкрити підсумки другої світової війни для України та історичне значення перемоги над фашистськими загарбниками
- •48. Охарактеризувати особливості процесу відбудови народного господарства в урср у 1945 -1950 рр.
- •49. Охарактеризувати сутність реформ 50 — 60 років XX ст. В Україні
- •50. Проаналізувати причини та показати прояви кризи в соціально-економічному житті урср в 70-і - першій половиш 80-х років
- •51. Охарактеризувати суспільно-політичне життя урср у середині 60-х - першій половиш 80-х рр. Дисидентський рух
- •52. Розкрити особливості соціально-економічної та політичної обстановки в урср в умовах "перебудови" (1985 - 1991 рр.)
- •53. Проаналізувати причини і обставини проголошення незалежної Української держави (1991р.)
- •54. Основні напрямки зовнішньої політики України в сучасних умовах
- •55. Які характерні риси притаманні сучасному економічному розвитку України
- •56. Охарактеризувати культурно-національне відродження України в сучасних умовах
- •57. Проаналізуйте основні положення Конституції України 1996 р.
- •58. Охарактеризувати особливості становлення багатопартійності в Україні
- •59. Соціальний розвиток України на сучасному етапі.
2) Визначити особливості польського панування в Україні у XV -XVI ст.
З початком XV віку майже всі українські землі (за винятком Закарпаття, та Буковини, що була під молдавськими господарями) були поділені між Польщею та Литвою. Тому, що політичне й громадське життя в литовській державі дуже скоро засвоювало собі форми польського ладу, то українське життя в обох державах, сполучених спільною династією й цілим рядом уній, розвивалось більш-менш в однакових умовах. В Західний Україні (Галичині й Холмщині) полонізація, введена зразу з великім натиском, досягла скоро тих успіхів, що верхні кола українського громадянства, потомки колишнього боярства й старших дружинників, спольщились і покатоличились. Край було поділено на воєводства. Землю роздав король польським панам і місцевім спольщеним. На цій землі заводились кріпацькі порядки, які вже існували в Польщі. Селяни губили право самостійно розпоряджатись своїм майном.
Ще за галицьких князів по великих містах Галичини оселилось багато чужоземних купців та ремісників: німців, поляків, євреїв, вірмен. Тепер за польського панування число їх ще збільшилося і вони захопили в свої руки усю торгівлю й промисли. Польські королі завели по містах самоврядування на німецький зразок, так зване „магдебурзьке право" з виборним магістратом і „лавою" суддів. Але до цього самоврядування, як і до всякої державної або громадської служби, допущено було тільки католиків. Православні міщани-українці були тим самим обмежені в громадських правах: навіть жити їм дозволялось тільки в окремих дільницях, як це було, наприклад, у Львові.
В Галичині та Холмщині, як і в самій Польщі, тільки шляхта брала участь у керуванні державними справами, посилаючи від кожного воєводства своїх послів на сейм. Та ще католицьке духовенство мало таке право, православне ж до того не допускалось. Тим самим український народ у польській державі втратив всі політичні права.
Спочатку польські королі думали просто навернути православних українців на католицтво тим, що хотіли на місце православних владик посадити католицьких . Але це їм не вдалося, бо всі верстви українського громадянства гостро тому спротивилися. Тоді вони залишили православну ієрархію, але на кожному кроці старались її обмежити, а на місце єпископів настановляли людей податливих, які не дуже енергійно чинили опір заходам польського уряду. Це все привело до того, що в XV ст. православна церква в межах литовсько-польської держави дуже занепала. Та простий народ і міщанство твердо держалися своєї віри, і поляки не могли тут нічого зробити. З другої половини XVI століття серед українського міщанства пішов рух до організації братств і підтримки православної релігії освітою та культурою.
Скасувавши автономію українських земель під князями, Литва поділила їх на воєводства й староства і завела свою адміністрацію. Не вважаючи на те. що литовська династія була спольщена й окатоличена, так само як і литовські пани, українське й білоруське панство зберігало в державі свій вплив і своє значення, хоч усе частіше траплялось, що багато їх переходило на католицтво. Головну масу земельної аристократії в Литовській державі складали нащадки українських і білоруських княжих та боярських родів. З них призначались представники вищої адміністрації, вони ж засідали в „Раді панів" коло князя. Католицький фанатизм з половини XVI століття дуже підупав, коли на Литві почало ширитись протестантство, яке знайшло собі багато прихильників серед магнатів (великих панів) та шляхти.
Вищим класом українського громадянства зробились нащадки княжих і боярських родів, які звалися загально панами і були земельною аристократією, яка мала великий вплив на політику великих литовських князів. Деякі нащадки удільних князів, як, наприклад, князі Острозькі, зберегли в своїх руках величезні маєтки й жили, як справжні удільні володарі. Шляхта володіла дрібними маєтками й здобула собі великі політичні права лише після об'єднання Литви з Польщею. Селяни, хоч юридично й зберігали особисто свою волю, але під впливом польського ладу позбулись права на землю, що вважалась княжою або панською. Через те вони були позбавлені права вільного переходу і були приковані до маєтку свого пана. Але й цей процес відбувався поволі в міру заведення на Литві польського права й польських порядків.